ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 820/8319/15
адміністративне провадження № К/9901/15041/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №820/8319/15
за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" Луньо Іллі Вікторовича, третя особа - ОСОБА_2, про визнання неправомірними рішень та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" Луньо Іллі Вікторовича на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року, ухвалену у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., суддів - Зінченко А.В., Тітова О.М., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Бенедик А.П., суддів: Калиновського В.А., Водолажської Н.С.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" Шевченка Олександра Володимировича, третя особа - ОСОБА_2, в якому просила:
- визнати неправомірним повідомлення від 24.02.2015 № 534/03-4-1 про визнання нікчемними Договору № ДФО-12-181199 строкового вкладу "Актив прибутковий" від 16.06.2014, Додаткового договору № 1 до договору № ДФО-12-181199 строкового вкладу "Актив прибутковий" від 16.06.2014, транзакції за м/о №2384 від 16.06.2014 на суму 6000 євро;
- визнати неправомірним рішення від 25.03.2015 № 830/03-4-1 про відхилення вимоги ОСОБА_1 про задоволення вимог кредитора від 13.01.2015;
- зобов`язати відповідача включити позивачку у Реєстр акцептованих вимог кредиторів та визначити суму заборгованості перед позивачем, і віднести ці вимоги до певної черги погашення в порядку, визначеному Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона є вкладником ПАТ "Комерційний Банк "Актив-Банк" у якого Національний банк України відкликав банківську ліцензію та ініціював процедуру ліквідації. Вказує, що укладені між позивачкою та банком правочини згідно із договором № ДФО-12-181199 від 16.06.2014, Додатковим договором № 1 до договору № ДФО-12-181199, транзакції за м/о № 2384 від 16.06.2014 на суму 6000 євро є оспорюваними, а тому вважати їх недійсними буде можливо лише після визнання їх такими у судовому порядку, що відповідає ч.1 ст. 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) та є презумпцією правомірності правочину. На підставі викладеного, оскільки відповідач не мав правових підстав визначати вказані правочини нікчемними, то вимога позивача про задоволення вимог кредитора відхилена неправомірно.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2016 року, позов задоволено в повному обсязі.
Визнано неправомірним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Актив-Банк" Шевченка Олександра Володимировича, викладене у повідомленні від 24.02.2015 № 534/03-4-1 про визнання нікчемними Договору № ДФО-12-181199 строкового вкладу "Актив прибутковий" від 16.06.2014, Додаткового договору № 1 до договору № ДФО-12-181199 строкового вкладу "Актив прибутковий" від 16.06.2014, транзакції за м/о № 2384 від 16.06.2014 на суму 6000 євро.
Визнано неправомірним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Актив-Банк" Шевченка Олександра Володимировича від 25.03.2015 за № 830/03-4-1 про відхилення вимоги ОСОБА_1 про задоволення вимог кредитора від 13.01.2015.
Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Актив-Банк" Луньо Іллю Вікторовича включити ОСОБА_1 у Реєстр акцептованих вимог кредиторів з визначенням суми заборгованості та віднесенням її вимог до певної черги погашення в порядку, визначеному Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Судами встановлено, що 16.06.2014 між ПАТ "КБ "Актив-Банк", в особі керуючого відділенням № 12 ПАТ "КБ "Актив-Банк" у м. Харкові Білкової Л.М. та ОСОБА_2 укладено Договір № ДФО-12-181199 строкового вкладу "Актив прибутковий", згідно якого ОСОБА_2 у банку відкрито депозитний рахунок на користь ОСОБА_1, на який банк прийняв грошові кошти у сумі 6000 євро (шість тисяч євро) із строком повернення цих коштів - 16.07.2014.
Також, 16.06.2014 ПАТ "КБ "Актив-Банк" із ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 1 до договору № ДФО-12-181199 строкового вкладу "Актив прибутковий", відповідно до якого позивачка набула право на Вклад, прийнятий банком згідно до Основного договору.
На підставі договору №ДФО-12-181199 від 16.06.2014 відкрито депозитний рахунок № НОМЕР_1 на користь позивачки та внесено на цей рахунок 6000,00 євро, що підтверджується копією меморіального валютного ордеру № 2384 від 16.06.2014, згідно якого вказані кошти було внесено ОСОБА_2, що в еквіваленті становить 95200, 63 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.09.2014 №545 "Про віднесення ПАТ "КБ "Актив-банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.09.2014 прийнято рішення № 79 про запровадження з 03.09.2014 тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Актив-банк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "Актив-банк" Шевченка О.В.
03.12.2014 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 134 "Про продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Актив-банк", яким тимчасова адміністрація у ПАТ "КБ "Актив-банк" та повноваження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "Актив-банк" продовжено до 30.12.2014 .
23.12.2014 Правлінням Національного банку України було прийнято постанову №838 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк".
На виконання наведеної постанови НБУ, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 158 від 24.12.2014 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Актив-банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким 24.12.2014 було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Актив-банк" та призначено Шевченка О.В. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-банк" з 24.12.2014 по 23.12.2015, повноваження якого були відкликані згідно рішення №179 від 30.09.2015 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та які делеговані Луньо І.В.
У зв`язку із відкликанням банківської ліцензії та початком ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк", Фонд з 30.12.2014 розпочав виплати коштів вкладникам даного банку. Виплати гарантованої суми відшкодування здійснювалися відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, через установи банка-агента Фонду - ПАТ "ОТП Банк".
13.01.2015 позивачкою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації банку Шевченка О.В. направлено Вимогу про визнання кредитних вимог позивача та повернення вкладу і відповідних відсотків згідно з Договором № ДФО-12-181199 від 16.06.2014.
У відповідь позивачкою було отримано Повідомлення від 24.02.2015 № 534/03-4-1, яким відповідач повідомив позивачку та третю особу - ОСОБА_2 про те, що правочини відповідно до Договору № ДФО-12-181199 від 16.06.2014, Додаткового договору № 1 до договору № ДФО-12-181199, транзакції за м/о № 2384 від 16.06.2014 на суму 6000 євро, визнано нікчемними та обґрунтовано наявністю постанови Національного банку України від 12.06.2014, якою банк було віднесено до категорії проблемних банків, в зв`язку з чим встановлено ряд обмежень щодо відкриття рахунків.
Крім того, листом від 25.03.2015 № 830/03-4-1 відповідач також повідомив, що оскільки правочини згідно із Договором № ДФО-12-181199 від 16.06.2014, Додатковим договором № 1 до договору № ДФО-12-181199, транзакції за м/о № 2384 від 16.06.2014 на суму 6000 євро є нікчемними, вимога про визнання кредитних вимог позивача та повернення вкладу і відповідних відсотків згідно до Договору № ДФО-12-181199 від 16.06.2014 відповідачем відхилена у зв`язку з непідтвердженням заявленої суми фактичним даним бухгалтерського обліку ПАТ "КБ "Актив-Банк" та відповідно до вимог ст. 49 ч. 8 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимоги кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Позивачка, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення наявністю у позивачки права на одержання суми коштів під час дії тимчасової адміністрації ПАТ "Комерційний банк "Актив-банк" у розмірі вкладу, але не більше суми граничного розміру відшкодування, яка станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку складає 200000,00 гривень. Висновки, якими відповідач обґрунтовує правомірність визнання правочинів нікчемними, не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, зокрема, звернення до суду із позовом про визнання договорів недійсними, наявності злочинного мотиву дій, який в свою чергу, може бути підтверджений вироком суду, який набрав законної сили. Крім того, постанова НБУ №349/БТ від 12.06.2014 стосується встановлення вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів, у зв`язку з чим, посилання відповідача на її положення, як на підставу нікчемності правочинів, є необґрунтованим.
Не погодившись з рішеннями судів, Уповноваженою особою подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Зазначає, що судами не надано належної оцінки наявним у справі доказам, зокрема не надано оцінці доводам відповідача, що третьою особою фактично здійснено розбивку власного вкладу, а тому правочин по перерахуванню ним коштів є нікчемним.
У поданому відзиві позивачка просить відмовити у задоволенні скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом № 4452-VI (4452-17) . Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема, акумулювання коштів, отриманих із джерел, визначених статтею 19 цього Закону; здійснення регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, в тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
На підставі частини п`ятої статті 34 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини другої статті 37 зазначеного Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.
За приписами частини першої статті 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
Таким чином, за змістом наведених правових норм на Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Зі свого боку, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Згідно з ч. 1, 2, 5 ст. 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до статті 49 Закону № 4452-VI Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:
1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.
Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.
Фонд не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, крім задоволення вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури, якщо таке задоволення вимог погоджено виконавчою дирекцією Фонду.
Фонд зобов`язаний у 60-денний строк з дня початку процедури ліквідації банку надіслати повідомлення всім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити свої цінності протягом одного місяця з дня повідомлення. Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку. Такі цінності переходять у розпорядження Фонду для повернення законним власникам.
Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Враховуючи вищезазначене, чинне законодавство розрізняє як поняття "реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування" та "реєстр акцептованих вимог кредиторів", так і порядок й процедуру включення до вказаних реєстрів.
При цьому у позовній заяві позивачка просила включити її саме до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Однак, у судових рішеннях міститься посилання виключно на норми, які встановлюють процедуру включення до реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування
Суд звертає увагу, що у справі є матеріали щодо відмови відповідача включити позивачку до переліку акцептованих вимог кредиторів та відсутні матеріали щодо невключення її до реєстру вкладників.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 КАС України (в редакції на момент розгляду судом першої інстанції) якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд:
1) уточнює позовні вимоги та заперечення відповідача проти адміністративного позову;
2) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;
3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які належить доказувати;
4) з`ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх надання;
5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.
Отже, враховуючи невідповідність заявлених позовних вимог їх обґрунтуванню та наданим доказам, суд першої інстанції повинен був з`ясувати позовні вимоги, визначити відповідні факти та оцінити докази.
Згідно з ч. 1 ст. 137 КАС України (в редакції на момент розгляду судом першої інстанції) Позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.
Отже, під час розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанції було допущено порушення норм процесуального права - а саме, не було дотримано принципу адміністративного судочинства - офіційне з`ясування всіх обставин справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції повністю з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" Луньо Іллі Вікторовича задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2016 року - скасувати, а справу №820/8319/15 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
А.І. Рибачук,
Судді Верховного Суду