640/4002/19 Про залишення без руху апеляційної скарги, оскільки не додано до апеляційної скарги документа про сплату судового збору та заяви про поновлення апеляційного строку - 10.11.2020 Прийняття

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦМЕТ" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 листопада 2018 року, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у складі суддів Безименної Н. В., Бєлової Л. В., Кучми А. Ю.

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦМЕТ" (далі - Товариство, позивач у справі) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 листопада 2018 року №00014251402 і №00014261402.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2020 року адміністративний позов Товариства задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу на це рішення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2020 року апеляційну скаргу податкового органу повернуто скаржнику у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.

01 червня 2020 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 21 січня 2020 року, яка ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2020 року залишена без руху у зв`язку з несплатою судового збору, а також для надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2020 року скаржником подано до суду документ про сплату судового збору, а також зазначено, що після відновлення можливості проведення операцій переведення бюджетних асигнувань, контролюючим органом здійснено невідкладні заходи по сплаті судового збору, внаслідок чого скаржник просив поновити строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Податковий орган подав касаційну скаргу до Верховного Суду на ухвалу суду апеляційної інстанції від 7 вересня 2020 року, у якій із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Верховний Суд ухвалою від 23 жовтня 2020 року відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 640/4002/19 витребував з суду першої інстанції.

30 жовтня 2020 року справа № 640/4002/19 надійшла на адресу Верховного Суду.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.

Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник). Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Пунктом 9 Глави XIX Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року", який набрав чинності 2 квітня 2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) доповнено пунктом 3 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Отже строки, визначені статтею 169 КАС України, зокрема й "строк усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху" продовжені Законом №540-ІХ (540-20) на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

В подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX (731-20) , який набрав чинності 17 липня 2020 року, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) викладено в такій редакції:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Пунктом 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 731-IX (731-20) встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до, зокрема, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року (540-20) , закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже Законом № 731-IX (731-20) передбачено поновлення судом призупинених процесуальних строків через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто з 6 серпня 2020 року.

Відповідач вперше подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у квітні 2020 року, яка ухвалою суду апеляційної інстанції була залишена без руху у зв`язку з несплатою відповідачем судового збору. На час постановлення цієї ухвали (15 квітня 2020 року) набув чинності Закон №540-ІХ (540-20) , який імперативною нормою заборонив суду встановлювати у своєму рішенні строк менший, ніж строк дії карантину, й суд апеляційної інстанції надав апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, але не пізніше 10 днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Незважаючи на встановлені Законом №540-ІХ (540-20) й ухвалою суду строки, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 травня 2020 року, тобто на час дії карантину, повернув апеляційну скаргу відповідачу у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, чим порушив норми процесуального права.

Зазначене обумовило повторне подання відповідачем апеляційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції поза межами строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2020 року скаржником подано документ про сплату судового збору (платіжне доручення від 5 серпня 2020 року №3877). Отже, до 6 серпня 2020 року відповідач усунув недоліки апеляційної скарги, що за умови дотримання Шостим апеляційним адміністративним судом строків, встановлених Законами №540-ІХ (540-20) , № 731-IX (731-20) , не призвело б до повторного звернення відповідача з апеляційною скаргою за межами строку на апеляційне оскарження.

Зазначене мало бути враховано судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин, Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з цим це рішення підлягає скасуванню із передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2020 року підлягає скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.