Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів Гусака М. Б., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Самсіна І. Л., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г.,розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі - ДПІ) справу за позовом Підприємства громадської організації "Київська федерація з фізичної культури і спорту глухих "Орхідея" (далі - Підприємство) до ДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, встановила:

У серпні 2006 року Підприємство звернулося до суду з позовом, в якому просило переглянути та скасувати (визнати нечинними) податкові повідомлення-рішення ДПІ: від 16 березня 2006 року (без номера), від 6 квітня 2006 року N 0010222308/1 та від 7 квітня 2006 року N 0000232308/1. Пізніше позивач уточнив вимоги і просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ: від 16 березня 2006 року N 0010222308/0, яким йому визначено 21742 грн. 50 коп. податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та 7247 грн. 50 коп. штрафних санкцій, і N 0000232308/0 про зменшення на 68780 грн. суми бюджетного відшкодування за листопад 2005 року, а також від 6 квітня 2006 року N 0010222308/1, від 7 квітня 2006 року N 0000232308/1, від 10 жовтня 2006 року N 0010222308/2, N 00002323308/2, N 0010222308/3, N 00002323308/3, прийнятих у результаті оскарження двох перших, які за змістом і сумою повністю з ними співпадають.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на правомірність застосування ним пільг, передбачених підпунктом 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон N 168/97-ВР (168/97-ВР) ) до операцій щодо здачі в суборенду торгівельної площі в Торговельному комплексі "Метроград".

Господарський суд м. Києва постановою від 16 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 1 лютого 2007 року, позовні вимоги задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 2 червня 2009 року ухвалені у справі судові рішення залишив без змін.

У скарзі про перегляд ухвали касаційного суду за винятковими обставинами ДПІ, посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, просить Верховний Суд України скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України, у задоволенні позову відмовити. На обґрунтування зазначеного відповідач послався на ухвалу цього суду від 14 березня 2007 року у справі за аналогічним позовом, у якій, на його думку, по-іншому застосовано одну й ту саму норму права.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про їх обґрунтованість.

Як установлено судами, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Місто слави" та Підприємством було укладено договір оренди, за умовами якого останнє отримало в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення Торгівельного комплексу "Метроград", яку передавало в суборенду іншим орендарям. Зазначені операції Підприємство оподатковувало за нульовою ставкою ПДВ.

Частиною 1 статті 14-1 Закону України від 21 березня 1991 року N 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право на пільги зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування. Застосовувати зазначені пільги такі підприємства та організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який надається на квартал, півріччя, три квартали, рік міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

Відповідно до абзаців першого-четвертого підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону N 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) оподатковуються за нульовою ставкою операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів та тих, що підпадають під визначення 1 - 24 груп УКТ ЗЕД та послуг (крім грального та лотерейного бізнесу), які безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, майно яких є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва. Перелік зазначених товарів (послуг) щорічно встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням міжвідомчої комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів. Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків від продажної ціни таких виготовлених товарів. Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". При порушенні вимог цього підпункту платником податку податковий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Законом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що під операціями з поставки товарів та послуг, які безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів і підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою відповідно до підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону N 168/97-ВР слід розуміти такі, що є результатом трудової діяльності працівників зазначених підприємств.

До таких операцій, на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, не можна віднести надання послуг щодо передання у найм майна (нерухомості), що належить третім особам. Ці послуги не є результатом безпосереднього їх виготовлення (надання) підприємством громадської організації інвалідів, тобто результатом праці його працівників. Вони є наслідком передання в найм майна, створеного іншими учасниками цивільних правовідносин, які не мають відповідних преференцій з оподаткування.

Суди всіх інстанцій, помилково витлумачивши підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону N 168/97-ВР, допустили неправильне застосування норм права, що призвело до ухвалення ними незаконних рішень.

Дані обставини є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень з направленням її на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

Скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2009 року, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 1 лютого 2007 року та постанову господарського суду м. Києва від 16 жовтня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.