Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,

суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,

Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., –

розглянувши за винятковими обставинами у порядку письмового провадження за скаргою ОСОБА_1 справу за його позовом до Військового комісаріату АР Крим (далі – військкомат) та Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим (далі – УПФ) про перерахунок пенсії,

У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військкомату АР Крим та УПФ в якому просив: визнати неправомірною бездіяльність УПФ щодо проведення перерахунку розміру пенсії; зобов'язати військкомат подати до УПФ необхідні документи для здійснення перерахунку розміру пенсії; зобов'язати УПФ здійснити перерахунок розміру пенсії у зв’язку з підвищенням військовослужбовцям розміру премій з 1 квітня 2007 року; стягнути на його користь суму недоотриманої ним пенсії у розмірі 3046 грн 47 коп.

Феодосійський міський суд АР Крим постановою від 24 січня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 1 квітня 2008 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2009 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.

У скарзі до Верховного Суду України ОСОБА_1 порушив питання про скасування названих судових рішень та ухвалення нового – про задоволення позову, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (далі – Закон № 2262-ХІІ (2262-12) ). На підтвердження неоднакового застосування судом норм права скаржник наводить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 3 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перерахунок розміру пенсії, якою залишено без змін судові рішення про задоволення вказаного позову.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог суди всіх інстанцій обґрунтовано виходили з відсутності передбачених частиною 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ підстав для проведення перерахунку отримуваної пенсії, оскільки премія, яку позивач просив врахувати для обчислення нового розміру пенсії, носить тимчасовий характер, виплата її дозволена за наявності передбачених підстав лише в межах видатків, передбачених у кошторисах військових частин для грошового забезпечення військовослужбовців у 2007 році.

Відповідно до частини 2 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства якщо в разі виявлення неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права Верховний Суд України встановить, що оскаржене судове рішення є законним він відмовляє в задоволенні скарги.

У цьому випадку за результатами розгляду скарги колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України встановила, що оскаржені судові рішення є законними.

Керуючись статтями 241 – 244 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

У задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2009 року залишити без змін.

постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.