815/6577/15 Про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про особу стосовно включення її до вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування, та зобов'язання включити інформацію про особу та інформацію про суму коштів, яка підлягає до відшкодування, до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - 28.10.2020 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" (далі - уповноважена особа Фонду, ПАТ "Дельта Банк", відповідно) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року у складі судді Бжассо Н.В. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у складі колегії суддів: Потапчук В.О. (головуючий), суддів: Семенюка Г.В., Шеметенко Л.П. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду Кадирова Владислава Володимировича, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонду, про зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просила:

1.1 - зобов`язати уповноважену особу Фонду Кадирова В.В. надати Фонду додаткову інформацію про неї, як вкладника, якому необхідно здійснити виплати відшкодування у розмірі 200 000,00 гривень за рахунок коштів Фонду.

2. Одеський окружний адміністративний суд постановою від 2 лютого 2016 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року, позов задовольнив.

2.1 Зобов`язав уповноважену особу Фонду Кадирова В.В. надати Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплати відшкодування по вкладу за договором банківського вкладу №009-15843-280115, укладеним 28 січня 2015 року між ОСОБА_1 та АТ "Дельта Банк" у визначеному законодавством розмірі 200 000 грн за рахунок коштів Фонду.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 28 січня 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" (Банк) та ОСОБА_1 (вкладник) укладено договір банківського вкладу №009-15843-280115 (Депозит Delta Premier (без поповнення)"), відповідно до якого, банк відкрив Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 та прийняв від вкладника внесені на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 12 000,00 доларів США у тимчасове строкове користування на строк до 27 липня 2015 року та зобов`язується сплачувати на проценти вклад у розмірі 5,50 процентів річних.

3.2 Разом із укладенням Договору банківського вкладу, що укладався за типовою формою, між Банком та позивачем було укладено Додаткову угоду №1, за умовами якої передбачили, що внесення (зарахування) вкладу на рахунок буде здійснюватися шляхом перерахування коштів з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента.

3.3 Відповідно до підпунктів 1.6. та 1.7. договору вкладу, Банк зобов`язується щомісячно сплачувати Вкладнику проценти шляхом зарахування сум на поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_2, відкритий на ім`я вкладника, а по закінченню строку залучення депозиту виплатити вклад шляхом перерахування суми коштів на той же поточний рахунок вкладника.

3.4 28 січня 2015 року на особистий вкладний рахунок позивача були зараховані грошові кошти у розмірі 12000 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням №1 в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності. Грошові кошти на вкладний рахунок позивача були перераховані з поточного рахунку ОСОБА_2

3.5 Представником відповідача підтверджено факт надходження грошових коштів.

3.6 АТ "Дельта Банк" були нараховані проценти відповідно до договору банківського вкладу за перший місяць користування грошовими коштами та перераховані на поточний рахунок позивача.

3.7 Разом із тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 2 березня 2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 2 березня 2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 3 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк". Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" призначено провідного спеціаліста з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В., що підтверджено офіційними оголошеннями, які було розміщено на сайті Фонду та АТ "Дельта Банк".

3.8 Постановою Правління Національного банку України від 2 жовтня 2015 року відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк". На підставі зазначеної постанови, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 2 жовтня 2015 року №181 "Про початок здійснення процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ "Дельта Банк" - Кадирова В.В. строком на два роки з 5 жовтня 2015 року до 4 жовтня 2017 року включно.

3.9 На офіційному сайті Фонду та АТ "Дельта Банк" опубліковані оголошення про те, що з 8 жовтня 2015 року розпочинається прийом письмових заяв щодо пред`явлення вимог кредиторів АТ "Дельта Банк", що можуть бути подані протягом 30 днів, та про початок виплати з 8 жовтня 2015 року Фондом коштів вкладникам АТ "Дельта Банк" через банки агенти. Для отримання коштів, вкладники ПАТ "Дельта Банк" з 8 жовтня 2015 року до 18 листопада 2015 року включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду - АТ "ОЩАДБАНК", АТ "УКРЕКСІМБАНК", АБ "УКРГАЗБАНК".

3.10 Виплати вкладникам здійснюються в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення НБУ про віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних (тобто по 2 березня 2015 року), але не більше 200 тисяч гривень на одного вкладника.

3.11 4 листопада 2015 року позивач отримала компенсацію від Фонду у сумі 2 471,48 грн, що підтверджено наявною у справі копією заява на отримання переказу та заяви на отримання готівки № 10171 . Таким чином, позивач отримала компенсацію коштів, що як відсотки були нараховані на вклад та перераховані на її поточний рахунок відкритій в АТ Дельта Банк".

3.12 5 жовтня 2015 року на адресу позивача надійшло повідомлення представника АТ "Дельта Банку" вих. №8821/1528 від 23 вересня 2015 року про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) №009-15843-280115 від 28 січня 2015 року, укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, згідно пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI (4452-17) ).

3.13 Наказом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію "Дельта Банк" за №813 від 16 вересня 2015 року визнано недійсними правочини, у тому числі, і договір банківського вкладу (депозиту) №009-15843-280115 від 28 січня 2015 року. На підставі зазначеного наказу грошові кошти були списані з депозитного рахунку позивача, при цьому були зараховані не на поточний рахунок позивача, а на рахунок третьої особи, ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, уповноважена особа Фонду звернулася із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

4.1. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Також посилається на те, що кошти були внесені не позивачем, а перераховані з рахунку третьої особи, тому вона не має права на цей вклад.

5. Фонд подав відзив на касаційну скаргу, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

5.1 На обґрунтування відзиву, зокрема, зазначає, що укладений позивачем 16 січня 2015 року договір строкового банківського вкладу є нікчемним з підстав, передбачених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI,оскільки позивач мав перевагу у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

7. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI (4452-17) .

8. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

9. Згідно з положеннями частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.

10. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

11. Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

12. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

13. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

14. Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

15. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

16. Отже, Закон №4452-VI (4452-17) пов`язує можливість реалізації права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу (рахунку) за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

17. Відповідно до частини першої статті 34 Закону №4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

18. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону №4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

19. Відповідно до частини другої статті 34 Закону №4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

20. Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

21. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

22. Відповідно до частини першої статті 36 Закону №4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

23. За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

24. Частиною п`ятою статті 36 Закону №4452-VI перебачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку; 4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; 5) нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

25. Разом із тим, у силу пункту 5 частини шостої цієї ж статті обмеження, встановлене пунктом 1 частини п`ятої цієї статті, не поширюється на зобов`язання банку, зокрема, щодо виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

26. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклала з ПАТ "Дельта Банк" договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти у розмірі 12000 доларів США. Отже, у розумінні закону, позивач є вкладником.

27. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації.

28. Закон №4452-VI (4452-17) визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.

29. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

30. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI).

31. Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

32. Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

33. Суд зазначає, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип "для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом", який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

34. Тоді, як застосовуючи частину третю статті 38 Закону №4452-VI, Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. Забезпечуючи виконання статті 38 Закону №4452-VI відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

36. Крім того, колегія суддів враховує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ "Дельта Банк" щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.

37. Відповідно до частин першої та третьої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

38. Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом за договором банківського рахунку. При цьому і положення статті 2 Закону №4452-VI визначають, що вкладом вважаються кошти, які надійшли до банку як безпосередньо від вкладника, так і для нього.

39. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому він підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI (4452-17) .

40. Відтак, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.

41. Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.

42. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати спірний договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даних договорів, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом №4452-VI (4452-17) , для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.

43. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанції, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.

44. Разом із тим, колегія суддів зауважує, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №823 від 26 травня 2016 року внесено зміни до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14. Пункт 5 розділу ІІ вказаного Положення викладено у новій редакції, зокрема, останнім абзацом визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

45. Ураховуючи, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, проте помилково вказав у резолютивній частині про зобов`язання подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни абзацу другого резолютивної частини рішення суду першої інстанції, яке залишено без змін постановою апеляційного суду, виклавши у наступній редакції:

"Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів по вкладу за договором банківського вкладу №009-15843-280115, укладеним 28 січня 2015 року між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" у визначеному законодавством розмірі 200 000 грн, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про що повідомити ОСОБА_1 ".

46. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №822/2023/16.

47. З приводу посилань скаржника на те, що спірний правочин було укладено в період дії обмежень, встановлених постановою НБУ про визнання банку проблемним, Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" положення вказаної постанови є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача з її положеннями відповідачами надано не було, як і не надано доказів доведення керівництвом такої інформації і до відповідальних працівників банку, якими було оформлено з позивачем спірний договір про відкриття карткового рахунку.

48. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду слід задовольнити частково, змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції, виклавши її у редакції цієї постанови; у іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

49. Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) , статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

50. Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Дельта Банк" задовольнити частково.

51. Змінити постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року, виклавши абзац другий резолютивної частини постанови Одеського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року у такій редакції: