369/813/18 Про визнання протиправним та скасування рішення міської ради "Про затвердження детального плану території центральної частини міста з парком" - 27.10.2020 Прийняття

за касаційною скаргою Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Горяйнова А.М., суддів: Аліменка В.О. та Коротких А.Ю.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20 липня 2017 року № 31/999 "Про затвердження детального плану території центральної частини міста з парком "Перемоги" між вул. Білогородська та вул. Хрещатик в м. Боярка".

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що детальний план території центральної частини міста з парком "Перемоги" між вул. Білогородська та вул. Хрещатик в м. Боярка суперечить Генеральному плану м. Боярка. Основним доводом позивача є те, що детальний план території передбачає будівництво багатоповерхового житлового будинку, в той час як Генеральним планом м. Боярка не передбачено житлового будівництва у межах території, охопленої детальним планом території.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20 липня 2017 року № 31/999 "Про затвердження детального плану території центральної частини міста з парком "Перемоги" між вул. Білогородська та вул. Хрещатик в м. Боярка".

5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що оскаржуване рішення було прийняте відповідачем з дотриманням встановленого законом порядку затвердження детального плану території.

6. В свою чергу, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що з огляду на встановлені обставини щодо невідповідності чинного Генерального плану м. Боярка вимогам містобудівного законодавства, детальний план території є незаконним як такий, що розроблений за відсутності належним чином оформленого основного виду містобудівної документації на місцевому рівні - Генерального плану населеного пункту.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У червні 2019 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що апеляційний суд вийшов за межі апеляційного розгляду, здійснив висновки щодо доводів, які не є предметом позовної заяви та їх недійсність у адміністративному позові позивачем не виказувалась. При цьому, беручи в основу підстав для задоволення апеляційної скарги, апеляційним судом зазначалось лише неактуальність діючого Генерального плану міста Боярка чинному законодавству і поряд з цим констатовано факт його чинності і наявність для цього правових підстав, в тому числі з урахуванням п. 3 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної документації".

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. 04.06.2019 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.

10. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2019, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Саприкіна І.В., судді: Єзеров А.А., Чиркін С.М.

11. Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019.

12. У зв`язку із ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 №923/0/15-20 "Про звільнення Саприкіної І.В. з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24.04.2020 №653/0/78-20, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2020, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.

13. Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 23.10.2020.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 проживає у м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області.

15. Рішенням Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20 липня 2017 року № 31/999 "Про затвердження детального плану території центральної частини міста з парком "Перемоги" між вул. Білогородська та вул. Хрещатик в м. Боярка".

16. ОСОБА_1 вважає, що зазначене рішення не відповідає вимогам закону та порушує його законні права й інтереси, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17 Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

18. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Відповідно до статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI (3038-17) ) (тут і далі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

20. Відповідно до частини 1-2 статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

21. Відповідно до статті 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів. Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Детальний план території не підлягає експертизі.

Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.

22. Така правова природа детального плану території характеризує його як складову планування території на місцевому рівні, яка уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. При цьому, детальний план повинен відповідати довгостроковій стратегії планування та забудови території населеного пункту в цілому.

23. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 02 червня 2020 року у справі №803/71/18.

24. Відповідно до частини 1-2 статті 21 Закону №3038-VІ громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

25. Частиною третьою статті 21 цього Закону передбачено, що сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

26. Розділом ІV Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України16.11.2011 № 290 визначено порядок розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні.

27. Рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада (п. 4.1.).

28. Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (п. 4.3.).

29. Відповідно до п. 4.8 Порядку детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту, а якщо територія розташована за межами населеного пункту, відповідно до схеми планування території району (в разі відсутності адміністративного району - відповідно до схеми планування території Автономної Республіки Крим, області).

30. Крім того, розробник містобудівної документації на місцевому рівні: бере участь у розгляді пропозицій громадськості до проекту генерального плану, плану зонування території, детального плану території в процесі проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів; доопрацьовує в разі необхідності проект містобудівної документації за результатами розгляду на архітектурно-містобудівній раді та громадських слухань щодо врахування громадських інтересів. (4.10.).

31. Згідно ч. 11 ст. 21 Закону №3038-VІ порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.

32. Постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 25.05.2011 (555-2011-п) затверджено Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, який визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - Порядок № 555).

33. Згідно з пунктом 4 Порядку № 555, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

34. В силу пункту 5 Порядку № 555, повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: 1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; 2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; 3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; 4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; 5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; 6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; 7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

35. Відповідно до п. 3 Порядку № 555 сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

36. Таким чином, законодавець визначив, що рішення, що стосуються розроблення містобудівної документації здійснюється з урахуванням інтересів громадськості та, відповідно, впливають на інтереси кожного її представника.

37. Така правова позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2020 року у справі № 160/2852/19.

38. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на 36 сесії Боярської міської ради VI скликання № 36/1547 від 12.09.2013 ухвалено рішення "Про розроблення детального плану території центральної частини міста з парком "Перемоги" між вул. Білогородська та вул. Хрещатик в м. Боярка".

39. Боярською міською радою у газеті "Боярка інформ" №18 (228) 20.09.2013 було опубліковано зазначене рішення.

40. ДП "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО" імені Ю.М. Білоконя отримало Лист-замовлення виконавчого комітету Боярської міської ради від 16.09.2013 № 02-10/577 на виконання детального плану території центральної частини міста з парком "Перемоги" між вул. Білогородська та вул. Хрещатик в м. Боярка.

41. У подальшому 26.09.2013 ДП "ДІПРОМІСТО" отримано Лист-уточнення виконавчого комітету Боярської міської ради від № 02-10/1633 на виконання детального плану території центральної частини міста з парком "Перемоги" між вул. Білогородська та вул. Хрещатик в м. Боярка з приводу зміни інвестора, а саме: платником містобудівної документації буде ПАТ "АРКСІ"

42. ДП "ДІПРОМІСТО" 30.10.2013 отримано від відповідача Завдання "На розроблення детального плану території центральної частини міста з парком "Перемоги" між вул. Білогородська та вул. Хрещатик в м. Боярка".

43. У завданні на розроблення детального плану зазначено: мета розроблення детального плану - Формування центральної частини і центральної площі міста, культової споруди, соціально-культурного центру, відкритого естрадного майданчика, багатофункціонального комплексу, реконструкції адміністративної будівлі та будівництво житлового багатоповерхового будинку. Благоустрій парку "Перемоги".

44. Накладною від 22.02.2016 №9 проект детального плану був переданий Боярській міський раді та накладною від 25.02.2016 №11 - Інвестору (ПАТ "АРКСІ").

Боярською міською радою у газеті "Боярка інформ" №18 (301) 23.09.2016 було опубліковано повідомлення "Про початок процедури розгляду та врахування пропозицій у проекті детального плану території центральної частини міста з парком "Перемоги" між вул. Білогородська та вул. Хрещатик у м. Боярка.

45. Відповідачем 07.10.2016 в газеті "Боярка інформ" №19 (302) опубліковано повідомлення "Про початок засідання громадських слухань детального плану території центральної частини міста з парком "Перемоги" між вул. Білогородська та вул. Хрещатик у м. Боярка".

46. Громадські слухання по проекту детального плану території центральної частини міста з парком "Перемоги" між вул. Білогородська та вул. Хрещатик в м. Боярка проводились в період з 23.09.2016 по 23.10.2016 в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні" (555-2011-п) , ст. 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

47. Матеріали детального плану території оприлюднені на офіційному веб-порталі Боярської міської ради та надруковані в газеті "Боярка-інформ" згідно з п. 7, ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

48. В період проведення громадських слухань на адресу виконавчого комітету Боярської міської ради надходили пропозиції (зауваження) від фізичних та юридичних осіб по проекту містобудівної документації, зокрема, і від позивача.

49. Розпорядженням Боярського міського голови від 31.10.2016 № 02-14/300 "Про створення погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадських слухань по проектах містобудівної документації", створено погоджувальну комісію.

50. У газеті "Боярка інформ" №21 (304) 04.11.2016 опубліковано повідомлення "Про створення погоджувальної комісії з вирішення спірних питань, які виникли під час громадських слухань по проектах містобудівної документації".

51. Засідання погоджувальної комісії з розгляду пропозицій (зауважень) під час громадських слухань відбулося 23.11.2016.

52. Розпорядженням Боярського міського голови від 26.06.2017 № 02-14/183 "Про внесення змін в Розпорядження міського голови від 31.10.2016 № 02-14/300 "Про створення погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадських слухань по проектах містобудівної документації", були внесені зміни в Розпорядження міського голови від 31.10.2016 №02-14/300.

53. Засідання погоджувальної комісії з розгляду пропозицій (зауважень) під час громадських слухань відбулося 27.06.2017.

54. Колегія суддів звертає увагу, що зі змісту позовної заяви убачається, що стосовно дотримання Боярською міською радою процедури затвердження детального плану території позивачем порушень не зазначено.

55. Підставою для звернення до суду з даним позовом позивач зазначив не відповідність детального плану території Генеральному плану м. Боярка, а саме, що частину території, яку визначено для розробки детального плану території під розміщення багатоповерхових житлових будинків, чинним Генеральним планом м. Боярка передбачено для розміщення зелених насаджень загального користування, а саме парку "Перемоги".

56. Також позивач наголошував, що невідповідність детального плану території Генеральному плану м. Боярка від 1971 року пов`язана з тим, що спочатку необхідно було прийняти новий Генеральний план міста, а потім затверджувати детальний план території.

57. При цьому, позивач визнає дійсність Генерального плану м. Боярка від 1971 року, однак вважає, що він є неактуальним на даний час.

58. Так, відповідно до розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 11.12.1970 № ІІ0І-Р Боярському машинобудівному заводу "Іскра" (далі - завод "Іскра"), правонаступником якого є ПрАТ "АРКСІ", було виділено земельну ділянку площею 21,8 га під будівництво об`єктів заводу та під`їзного шляху.

59. Право користування вказаною земельною ділянкою підтверджується Актом постійного користування землею від 09.12.1971, що виданий заводу "Іскра".

60. До акту доданий план земельної ділянки, що відведена в постійне користування. Вказана територія заводу "Іскра" врахована в Генеральному плані 1971 року та позначена цифрою 59.

61. В експлікації до Генерального плану зазначено, що під цифрою 59 розташований "строящийся завод "ИСКРА"".

62. Частина земельної ділянки, що виділялася заводу "Іскра" та на якій у відповідності до детального плану території планується житлова забудова, в умовних позначеннях Генерального плану 1971 р. позначена як "территория реконструируемой застройки".

63. З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції досліджувався оригінал Генерального плану м. Боярка та Детальний план території центральної частини міста з парком "Перемоги" між вулицею Білогородська та вулицею Хрещатик.

64. Як слідує з пояснювальної записки до детального плану території, земельна ділянка детального плану території має форму неправильного многокутника, який довгими сторонами прилягає до вулиць Білогородської та Хрещатик. Всю територія в межах детального плану території можна умовно поділити на дві частини: північно-східну, що прилягає до вул. Білогородська та практично вільна від забудови і зелених насаджень, та північно-західну, що прилягає до вул. Хрещатик і на якій знаходяться зелені насадження загального користування - парк Перемоги.

65. Відповідно до Розділу 2 пояснювальної записки до детального плану території розподіл території в межах детального плану території згідно ескізу забудови територія парку всього 5, 31 га (існуючий стан) та планується під парк Перемоги - 5, 45 га.

66. Також проектом передбачається впорядкування та благоустрій території парку Перемоги.

67. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що обставини, якими позивач обґрунтовує свій позов, не відповідають дійсності, а положення детального плану території не змінюють Генеральний план м. Боярка, а лише його уточнюють.

68. При цьому, апеляційним суд, обґрунтовуючи своє рішення, вказав на невідповідність чинного Генерального плану м. Боярка вимогам містобудівного законодавства, у зв`язку з чим детальний план території є незаконним як такий, що розроблений за відсутності належним чином оформленого основного виду містобудівної документації на місцевому рівні - Генерального плану населеного пункту.

69. З цього приводу колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що оскільки Генеральний план м. Боярка не є предметом оскарження у даній справі, то питання правомірності вказаного рішення не може бути предметом дослідження у цьому адміністративному провадженні.

70. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 809/295/17.

71. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

72. Крім того, Верховний Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

73. Враховуючи, що доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм права знайшли підтвердження під час касаційного перегляду, Верховний Суд дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню без змін.

74. Відповідно до ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.