211/5641/18 Про визнання протиправною та скасування постанови Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності - 23.10.2020 Прийняття

за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року (суддя Ніколайчук С. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Білак С. В., суддів Олефіренко Н. А., Шальєвої В. А.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Криворізької міської ради, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 жовтня 2018 року № 26/17/23-51/1842, прийняту Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята контролюючим органом в порушення вимог чинного законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 квітня 2019 року адміністративну справу № 211/5641/18 передано на розгляд за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року позовна заява ФОП ОСОБА_1 була залишена без руху, оскільки позивачем не надано до суду доказів сплати судового збору. Позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви у 10 денний строк з дня отримання ухвали про залишення без руху.

5. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року позовну заяву ФОП ОСОБА_1 повернуто позивачу, у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху.

5. Повертаючи позовну заяву, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року направлена позивачу на його адресу, що зазначена в адміністративному позові, однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою відділення Укрпошти "адресат відсутній". За таких обставин, позивач був повідомленим про залишення позовної заяви без руху, проте, у встановлений в ухвалі строк не усунув недоліки позовної заяви.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 10 березня 2020 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

7. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права. Так, судами безпідставно не взято до уваги той факт, що у рекомендованому повідомленні про вручення судового рішення (ухвали про залишення позовної заяви без руху) судом помилково зроблено відмітку "Судова повістка", яке у зв`язку із закінченням п`ятиденного строку зберігання було повернуто відправнику. А тому, позивача було позбавлено можливості отримати його у поштовому відділенні протягом строку в один місяць, встановленого для зберігання рекомендованих поштових відправлень.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. 10 березня 2020 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 березня 2020 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.

10. Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2020 року відкрито провадження у справі за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року.

11. 06 травня 2020 року Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Криворізької міської ради до Верховного Суду надіслано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

12. Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 23 жовтня 2020 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів зазначає наступне.

14. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

15. Частиною 1, 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

16. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

17. Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

18. За правилами пунктів 17, 21, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (270-2009-п) , внутрішні реєстровані поштові відправлення (крім прямих контейнерів), поштові перекази можуть прийматися для пересилання з рекомендованим повідомленням про їх вручення в письмовому вигляді, через смс-повідомлення або повідомлення, що підтримуються засобами Інтернету, на вибір користувача.

19. Адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу через смс-повідомлення, повідомлення, що підтримується засобами Інтернету, або повідомлення у паперовому вигляді за встановленим оператором поштового зв`язку зразком.

20. Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

21. У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

22. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

23. За приписами п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

24. Як убачається з матеріалів справи, згідно супровідного листа від 14 травня 2019 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд направив ФОП ОСОБА_1 копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 14 травня 2019 року.

25. З наявного в матеріалах справи конверту вбачається, що згідно відбитку поштового штемпелю вказана ухвала суду була направлена на адресу позивача рекомендованим повідомленням про вручення 18 травня 2019 року, на конверті міститься відмітка "Судова повістка". До вказаного конверту додано листівку Укрпошти з відбитком поштового штемпелю 27 травня 2019 року та позначкою "адресат відсутній".

26. Поряд з цим, у пункті 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (270-2009-п) , передбачено, що у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

27. Отже, у порівнянні із строком зберігання об`єктом поштового зв`язку рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, який складає один місяць, рекомендований лист з позначкою "Судова повістка" має менш тривалий строк зберігання та становить п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку.

28. У зв`язку із тим, що на надісланому Дніпропетровським окружним адміністративним судом конверті (номер поштового відправлення 4900072620416) було проставлено відмітку "Судова повістка", після спливу п`яти календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку, його було повернуто відправнику у зв`язку із закінченням строку зберігання та з відміткою "адресат відсутній".

29. Між тим, як зазначалось раніше, на адресу ФОП ОСОБА_1 була направлена копія судового рішення, строк зберігання якого об`єктом поштового зв`язку встановлено в один місяць.

30. З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що такі обставини обмежили права позивача отримати копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року, направленої рекомендованим листом з повідомленням про вручення, у місячний строк, протягом якого він зберігається у відділенні поштового зв`язку.

31. Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 803/1756/17.

32. Повертаючи позовну заяву суди попередніх інстанцій вказують на те, що позивач був належним чином повідомленим про ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року та не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, а тому позов підлягав поверненню на підставі п.1 ч.4 ст. 169 КАС України.

33. Відповідно до ч. 1 ст. 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

34. Верховний Суд звертає увагу, що в позовній заяві позивач, крім поштової адреси, зазначив номер засобу зв`язку (мобільний номер телефону), проте суд першої інстанції, отримавши конверт (поштове відправлення), якій повернувся з зазначенням причини "адресат відсутній", не сповістив позивача за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 КАС України щодо повідомлення скаржника про залишення позовної заяви без руху.

35. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2019 року у справі № 1340/5463/18 та від 30 березня 2020 року у справі № 240/2765/19.

36. З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дослідивши причини повернення рекомендованого повідомлення про вручення судового рішення, несповістивши позивача за допомогою інших засобів зв`язку про залишення позовної заяви без руху, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви. Суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув та залишив ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви без змін.

37. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

38. Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

39. Верховний Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сформульовану в рішенні від 8 листопада 2018 року, у справі "Созонов та інші проти України", в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

40. Як зазначив Європейський суд з прав людини у пункті 39 справи "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу.

41. У пунктах 46, 47 цього ж Рішення Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії").

42. За змістом частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

43. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, КАС України (2747-15) , Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року скасувати.

Справу № 211/5641/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.