Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів: Гусака М. Б., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Терлецького О. О., Самсіна І. Л., Тітова Ю. Г., розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Регіональної товарної біржі "Вента" (далі - Біржа) про перегляд за винятковими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2009 року в справі за її позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень, встановила:

У жовтні 2006 року Біржа звернулася до суду з позовом до ДПІ, в якому просила скасувати податкові повідомлення-рішення від 7 серпня 2006 року N 0001121702/0 і від 4 жовтня 2006 року N 0001121702/1, якими їй визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 6593626 грн. 32 коп. (у т. ч. основний платіж - 2197875 грн. 44 коп., штрафні (фінансові) санкції - 4395750 грн. 88 коп.); визнати її такою, що не є податковим агентом з нарахування, утримання та сплати цього податку до бюджету і за рахунок платника податку при укладенні договорів купівлі-продажу рухомого майна на біржі та такою, що не повинна контролювати сплату цього податку фізичними та юридичними особами.

Свої вимоги Біржа обґрунтовувала тим, що вона не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку, а тому не є податковим агентом. У зв'язку з цим вона не може нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету від імені та за рахунок платника - фізичної особи - податок з доходу, отриманого від здійснення операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна.

Господарський суд Харківської області постановою від 11 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2007 року, позов задовольнив частково: оспорювані податкові повідомлення-рішення ДПІ скасував, у решті позовних вимог відмовив.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Біржа не є податковим агентом у розумінні положень Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889-IV (889-15) ), оскільки не здійснює посередництва при укладенні на біржі угод купівлі-продажу, обміну об'єктів рухомого майна.

Вищий адміністративний суд України постановою від 31 березні 2009 року рішення судів апеляційної та першої інстанцій в частині задоволення позову скасував, у задоволені позову в цій частині відмовив, у решті рішення - залишив без змін.

Рішення суду касаційної інстанції мотивовано тим, що Біржа при здійсненні біржових операцій з купівлі-продажу рухомого майна зобов'язані здійснювати функції податкового агента, своєчасно нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, який виплачується на користь платника податку, оподатковується до або під час такої виплати і за її рахунок.

У своїй скарзі Біржа, посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, просить Верховний Суд України постанову касаційного суду скасувати, рішення судів апеляційної та першої інстанцій - залишити в силі. Обґрунтовуючи скаргу, позивач послався на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2008 року та постанову Вищого господарського суду України від 20 липня 2005 року в справах за аналогічними позовами, у яких, на його думку, по-іншому застосовано одну й ту саму норму права.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виявила неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм права і визнала, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Абзацом 1 пункту 1.15 статті 1 Закону N 889-IV визначено, що податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 279 Господарського кодексу України товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку (частина 7 статті 279 цього Кодексу).

Оскільки Біржа доход продавцям рухомого майна не виплачує, тобто податок з доходів фізичних осіб не утримує, то під наведене в Законі N 889-IV визначення податкового агента вона не підпадає. Тому висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що при наданні послуг в укладенні біржових угод Біржа не вважається податковим агентом, є обґрунтованим, а донарахування ДПІ податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб і застосування штрафних (фінансових) санкцій - безпідставним.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України помилково скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

Скаргу Регіональної товарної біржі "Вента" задовольнити.

Постанову Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2009року скасувати, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2007 року та постанову господарського суду Харківської області від 11 грудня 2006 року залишити в силі.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.