452/2587/18 Про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради - 22.10.2020 Прийняття

- визнати протиправними та скасувати рішення Чукв`янської сільської ради № 8 від 14 травня 2015 року про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та рішення Чукв`янської сільської ради від 21 липня 2016 року в частині розгляду її заяви про погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га в с. Бережниця Самбірського району Львівської області;

- визнати за нею право на виділення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га в с. Бережниця Самбірського району Львівської області;

- зобов`язати сільського голову Чукв`янської сільської ради Самбірського району Львівської області Яніва Василя Васильовича у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, в с. Бережниця Самбірського району Львівської області погодити межі земельної ділянки у акті встановлення та узгодження меж земельної ділянки, акті приймання-передачі межових знаків на зберігання, збірний кадастровий план та кадастровий план шляхом проставлення підпису сільського голови та відбитка печатки Чукв`янської сільської ради Самбірського району Львівської області;

- зобов`язати Чукв`янську сільську раду Самбірського району Львівської області розглянути заяву щодо затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, в с. Бережниця Самбірського району Львівської області від 16 вересня 2015 року та прийняти відповідне рішення.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що дії Чукв`янської сільської ради щодо розгляду проекту землеустрою і відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є неправомірними, так як рішення прийнято без обґрунтування підстави відмови та порушує право на виділення у власність земельної ділянки, і фактично є відмовою погодити межі земельної ділянки у акті встановлення та узгодження меж земельної ділянки, акті приймання-передачі межових знаків на зберігання, збірний кадастровий план та кадастровий план вже виготовленого проекту землеустрою.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 02 травня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Чукв`янської сільської ради № 8 від 14 травня 2015 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та рішення Чукв`янської сільської ради від 21 липня 2016 року в частині розгляду заяви ОСОБА_1 про погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га в с.Бережниця Самбірського району Львівської області. Визнано за ОСОБА_1 право на виділення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га в с. Бережниця Самбірського району Львівської області. Зобов`язано сільського голову Чукв`янської сільської ради Самбірського району Львівської області Яніва Василя Васильовича у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, в с. Бережниця Самбірського району Львівської області погодити межі земельної ділянки у акті встановлення та узгодження меж земельної ділянки, акті приймання-передачі межових знаків на зберігання, збірний кадастровий план та кадастровий план шляхом проставлення підпису сільського голови та відбитка печатки Чукв`янської сільської ради Самбірського району Львівської області. Зобов`язано Чукв`янську сільську раду Самбірського району Львівської області розглянути заяву ОСОБА_1 щодо затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, в с.Бережниця Самбірського району Львівської області від 16 вересня 2015 року та прийняти відповідне рішення.

4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 02 травня 2018 року залишено без змін.

5. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що дії Чукв`янської сільської ради 21 липня 2016 року щодо розгляду проекту землеустрою і відмова позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є неправомірними, так як рішення прийнято без обґрунтування законної підстави відмови та порушує право на виділення у власність земельної ділянки, і фактично є відмовою погодити межі земельної ділянки у акті встановлення та узгодження меж земельної ділянки, акті приймання-передачі межових знаків на зберігання, збірний кадастровий план та кадастровий план вже виготовленого проекту землеустрою. Рішення Чукв`янської сільської ради від 14 травня 2015 року, яким позивачці відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з тим, що по селу Бережниця при видачі Державних актів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай) були допущені помилки в обмірах земельних ділянок та є накладки розпайованих земель на резервний фонд та присадибний фонд сільської ради, є неправомірним, земельна ділянка площею 2,0 га сільськогосподарського призначення (рілля) розташована в с. Бережниця на території Чукв`янської сільської ради призначена для ведення особистого селянського господарства. Підстав, передбачених ст. 186-1 ЗК України, для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0 га в с. Бережниця для ведення особистого селянського господарства у власність немає. Отже, акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, кадастровий план та збірний кадастровий план є складовими проекту землеустрою, які повинні бути погоджені органом місцевого самоврядування, Чукв`янською сільською радою, від імені якої діє сільський голова - В.Янів, шляхом проставлення сільським головою підпису та відбитку печатки сільської ради. Відмова сільського голови Чуквянської сільської ради вчинити вище вказані дії порушує право позивачки на передачу земельної ділянки у власність.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. У серпні 2018 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 02 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року, в якій просить скасувати вказані рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

7. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що суди першої та апеляційної інстанції не виконали покладений на них нормами процесуального закону обов`язок щодо залишення позову без розгляду, у зв`язку з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду. Також, вказує, що суди задовольнивши даний позов фактично вирішили за орган місцевого самоврядування питання надання позивачу земельної ділянки, місцезнаходження якої не є визначене фактично (межі двох земельних ділянок не відповідають дійсності у виготовленому позивачем проекті землеустрою).

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. 21.08.2018 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.

9. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2018, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Анцупова Т.О., судді: Стародуб О.П., Кравчук В.М.

10. Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2018 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

11. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2019 №742/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.

12. Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 22.10.2020.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1, яка проживає в с.Бережниця Самбірського району Львівської області, з метою отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства 31 березня 2015 року звернулась до Чукв`янської сільської ради із заявою про виділення вільної земельної ділянки у розмірі 2 га в с. Бережниця Самбірського району Львівської області.

14. Оскільки у місячний термін Чукв`янська сільська рада не надала ні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ні мотивованої відмови у його наданні, то ОСОБА_1 самостійно замовила розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, уклавши 6 травня 2015 року договір на проведення топографо-геодезичних робіт із Самбірським районним виробничим відділом Львівської регіональної філії ДП "Центр ДЗК".

15. Про укладення договору на розроблення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність позивач 14 травня 2015 року повідомила Чукв`янську сільську раду.

16. 14 травня 2015 року Чукв`янська сільська рада рішенням №8 ХХХХV-а сесії VI скликання від 14 травня 2015 року відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з тим, що по селу Бережниця при видачі Державних актів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай) були допущені помилки в обмірах земельних ділянок та є накладки розпайованих земель на резервний та присадибний фонд сільської ради.

17. 5 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Чукв`янської сільської ради із проектом землеустрою для погодження головою Чукв`янської сільської ради В.Янівим зовнішніх меж земельної ділянки у акті встановлення та узгодження меж земельної ділянки, акті приймання-передачі межових знаків на зберігання, збірного кадастрового плану та кадастрового плану, так як дана земельна ділянка межує із землями Чукв`янської сільської ради.

18. 21 липня 2016 року на XI сесії Чукв`янської сільської ради, серед іншого, розглядалось питання "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 у селі Бережниця". З дев`яти присутніх депутатів за проголосувало 4, проти - 3, утрималось - 2. Рішення не прийняте.

19. 14 лютого 2017 року Чукв`янська сільська рада листом №02-09/57 повідомила, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га ОСОБА_1 погоджуватись не буде, так як відсутній дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (рішення).

20. Із довідки управління Держгеокадастру у Самбірському районі від 30 грудня 2016 року (а.с. 21) вбачається, що земельна ділянка, площею 2,0 га сільськогосподарського призначення (рілля) розташована в с. Бережниця на території Чукв`янської сільської ради, призначена для ведення особистого селянського господарства. Із проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність та довідки управління Держгеокадастру відомо, що дана земельна ділянка є вільною та може бути передана у власність.

21. Вважаючи дії Чукв`янської сільської ради щодо розгляду проекту землеустрою і відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства неправомірними, позивач звернулась з даним позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

23. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (2768-14) від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, а також прийняті відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та цього Кодексу нормативно-правові акти.

25. Відповідно до пункту б частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

26. Відповідно до частин першої - третьої статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

27. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

28. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в ч. 3 ст. 116 ЗК України).

29. Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовані розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

30. В частині сьомій статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

31. Положеннями ч. 9 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

32. Частинами десятою та одинадцятою статті 118 ЗК України встановлено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

33. Тобто, відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

34. Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.

35. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі № 120/1583/19-а.

36. При цьому, згідно з абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

37. Отже, абзацом 3 частини 7 статті 118 ЗК України запроваджено принцип мовчазної згоди на етапі отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки у випадку бездіяльності суб`єкта владних повноважень, внаслідок якої протягом місяця не розглянута заява про надання дозволу на виготовлення проектної документації, заявник має право здійснити замовлення проекту відведення земельної ділянки.

38. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі №826/18649/15.

39. Проте, цією нормою абзацом 3 частини сьомої статті 118 ЗК України закріплено виключно право, а не обов`язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу.

40. Враховуючи той факт, що Чукв`янською сільською радою протягом місячного терміну не прийнято жодного рішення по заяві позивача про виділення вільної земельної ділянки у розмірі 2 га в с. Бережниця Самбірського району Львівської області, вона на підставі абз. 3 ч.7 ст. 118 ЗК скористалася своїм правом замовити розробку проекту землеустрою без надання дозволу на його розробку, про що письмово повідомила сільську раду долучивши до повідомлення договір на проведення топографо-геодезичних робіт із Самбірським районним виробничим відділом Львівської регіональної філії ДП "Центр ДЗК".

41. При цьому, чинне законодавство не ставить в залежність факт повідомлення про виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки від наявності підтвердження отримання такого повідомлення, оскільки законодавством встановлено лише обов`язок заявника повідомити відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу.

42. Як зазначалось вище, ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно. Таким чином, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність.

43. Зазначений правовий висновок Верховний Суд висловлював у постанові від 31.01.2018 у справі №814/741/16, постанові від 14.03.2018 у справі №804/3703/16.

44. Закон не забороняє діяти так само і у разі прийняття відповідним органом у належній формі рішення про відмову у наданні дозволу з підстав, які особа вважає незаконними.

45. Суд звертає увагу, що відповідно до статті 22 Закону України від 22.05.2003 №858-IV "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

46. Таким чином, підставою для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, окрім рішення про надання дозволу, може бути договір або судове рішення.

47. Суд відзначає, що надання дозволу не гарантує особі прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у власність. Дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є лише стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність.

48. Законний інтерес особи полягає не в отриманні дозволу, а в отриманні земельної ділянки у власність. Відтак, в судовому порядку підлягає захисту саме право на отримання земельної ділянки у власність.

49. Суд, також відзначає, що ЗК України (2768-14) не передбачає можливості оскарження відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

50. Відтак, оскільки протиправна бездіяльність у вигляді ненадання дозволу не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то, на думку Суду, і протиправне рішення у вигляді незаконної відмови у наданні дозволу, теж не повинно бути перешкодою.

51. Аналогічний висновок правозастосування наведених норм матеріального права сформульовано й у постанові Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі №818/1010/17.

52. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що оспорюваним рішенням відповідача від 14.05.2015 про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою не порушено прав та інтересів позивача, оскільки за своєю правовою природою воно не породжує виникнення у особи, якій надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки права власності на таку ділянку, а зазначений дозвіл є всього лиш наслідком виконання дотримання особою порядку звернення за таким дозволом.

53. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

54. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2020 року у справі №308/10004/16-а.

55. Як зазначалось раніше наступним етапом після розроблення проекту землеустрою є етап погодження такого проекту з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України

56. Так, ОСОБА_1 самостійно замовила розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, уклавши 6 травня 2015 року договір на проведення топографо-геодезичних робіт із Самбірським районним виробничим відділом Львівської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" та розроблений проект подала на погодження до Чукв`янської сільської ради.

57. Згідно із частиною першою статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

58. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

59. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина п`ята статті 186-1 ЗК України).

60. Згідно із частиною шостою статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

61. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

62. Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14 січня 2015 р. №15 (15-2015-п) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

63. Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 (z1391-16) (далі - Положення № 333) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за № 1391/29521 (z1391-16) .

64. Згідно з пунктом 1 Положення №333 Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Підпунктом 13 пункту 4 цього Положення передбачено, що Головне управління Держгеокадастру в області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

65. Отже, саме територіальний орган Держгеокадастру є спеціально уповноваженим органом на розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення та відповідно наділений повноваженнями на прийняття самостійного рішення з питань, віднесених до його компетенції.

66. Наявність у органу Держеокадастру цих повноважень виключає можливість органу місцевого самоврядування прийняти відповідне рішення про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

67. Така правова позиція була висловлена Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 3 липня 2019 року у справі №823/1103/16 та від 24 грудня 2019 року у справі №823/59/17, від 04 вересня 2020 року у справі №815/3574/16.

68. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо зобов`язання сільського голови Чукв`янської сільської ради Самбірського району Львівської області Яніва Василя Васильовича у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, в с. Бережниця Самбірського району Львівської області погодити межі земельної ділянки у акті встановлення та узгодження меж земельної ділянки, акті приймання-передачі межових знаків на зберігання, збірний кадастровий план та кадастровий план шляхом проставлення підпису сільського голови та відбитка печатки Чукв`янської сільської ради Самбірського району Львівської області, оскільки вказані вимоги заявлені до неналежного відповідача.

69. Суд касаційної інстанції також звертає увагу на те, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте вже до належного відповідача.

70. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 13 червня 2018 року (справа №303/3416/17), та від 10 липня 2018 року (справа №336/4525/17).

71. При цьому, позивач оскаржує, серед іншого, рішення відповідача від 21.07.2016 в частині розгляду її заяви про погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га в с. Бережниця Самбірського району Львівської області. Однак, з матеріалів справи убачається, що на порядку денному 21.07.2016 розглядалась заява ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у селі Бережниця, а не погоджувався проект землеустрою (а.с. 61-62). Відповідно в цій частині позов також задоволенню не підлягає.

72. Також, колегія суддів вважає, що вимога позивача про зобов`язання Чукв`янської сільської ради Самбірського району Львівської області розглянути заяву щодо затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, в с.Бережниця Самбірського району Львівської області від 16 вересня 2015 року та прийняти відповідне рішення заявлена передчасно, оскільки позивачем не отримано погодження територіального органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, а тому така вимога задоволенню також не підлягає.

73. Що стосується позовної вимоги про визнання за позивачем права на виділення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га в с. Бережниця Самбірського району Львівської області, то колегія суддів звертає увагу, що для отримання земельної ділянки громадянин повинен дотримуватись визначеної земельно-правової процедури, яка включає послідовні стадії. Оскільки на момент звернення до суду позивач не притрималась вказаної процедури, то у суду відсутні підстави для задоволення зазначеної вимоги позивача.

74. При цьому, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що суди першої та апеляційної інстанції не виконали покладений на них нормами процесуального закону обов`язок щодо залишення позову без розгляду, у зв`язку з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду з огляду на наступне.

75. З матеріалів справи убачається, що ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до Чукв`янської сільської ради Самбірського району Львівської області, сільського голови Чукв`янської сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання протиправними та скасування рішення Чукв`янської сільської ради № 8 від 14 травня 2015 року про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та рішення Чукв`янської сільської ради від 21 липня 2016 року в частині розгляду заяви ОСОБА_1 про погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність 2,0 га в с. Бережниця Самбірського району Львівської області; визнання права на виділення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га в с. Бережниця Самбірського району Львівської області; зобов`язання сільського голови Чукв`янської сільської ради Самбірського району у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га в с. Бережниця Самбірського району Львівської області погодити межі земельної ділянки у акті встановлення та узгодження меж земельної ділянки, акті приймання-передачі межових знаків на зберігання збірний кадастровий план та кадастровий план шляхом проставлення підпису сільського голови та відбитка печатки Чукв`янської сільської ради; зобов`язання Чукв`янської сільської ради Самбірського району розглянути заяву ОСОБА_1 щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га в с. Бережниця Самбірського району Львівської області від 16 вересня 2015 року та прийняти відповідне рішення - залишено без розгляду, з підстав пропущення шестимісячного строку звернення до суду.

76. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року у справі № 452/2587/17 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

77. У вказаній постанові апеляційний суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

78. Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року набрала законної сили, а отже обставини, встановлені в ній, не потребують доказування.

79. Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.