ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.2004 Справа N 15/162
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів: Стратієнко Л.В., Чабана
В.В.(доповідач)
У відкритому судовому засіданні за участю представників:
Державного Опанасюк Ю.В.
зовнішньоекономічного
підприємства
“Славутич-Сталь”
ВАТ “Костопольський Євгенюк О.Є.
домобудівний комбінат”
розглянувши касаційну Державного зовнішньоекономічного
скаргу підприємства “Славутич-Сталь”
на ухвалу Львівського апеляційного
господарського суду від
10.07.2003р.
у справі № 15/162
господарського суду Рівненської області
за позовом Державного зовнішньоекономічного
підприємства “Славутич-Сталь”
до ВАТ “Костопольський домобудівний
комбінат”
про стягнення 240 720, 46 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від
10.07.2003р. Державному зовнішньоекономічному підприємству
“Славутич-Сталь”, відмовлено у задоволенні клопотання про
відновлення пропущеного процесуального строку подання
апеляційної скарги, а апеляційна скарга повернута без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду, Державне зовнішньоекономічне
підприємство “Славутич-Сталь” подало касаційну скаргу в якій
просить її скасувати, а справу передати до Львівського
апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного
провадження.
На думку скаржника, апеляційний суд при винесенні спірної ухвали
не правильно застосував норми процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників
відповідача, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Державне зовнішньоекономічне підприємство “Славутич-Сталь”
звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з
скаргою на рішення господарського суду Рівненської області від
15.05.2003р. у справі № 15/162.
Ухвалою від 11.06.2003р. Львівський апеляційний господарський
суд повернув вказану апеляційну скаргу без розгляду, оскільки,
за висновком суду, скаржником не подано належних доказів
надіслання копії апеляційної скарги іншій стороні у справі, а
платіжне доручення про перерахування державного мита не
відповідає вимогам Інструкції “Про порядок обчислення та
справляння державного мита” ( z0050-93 ) (z0050-93)
, зареєстрованої в
Міністерстві юстиції України за № 50 від 19.05.93р.
Скаржник, усунувши недоліки зазначені судом, повторно звернувся
з апеляційною скаргою та заявив клопотання про відновлення
пропущеного процесуального строку на її подання.
10.07.2003р. колегія суддів Львівського апеляційного
господарського суду, розглянувши клопотання Державного
зовнішньоекономічного підприємства “Славутич-Сталь” про
відновлення пропущеного процесуального строку подання
апеляційної скарги відмовила в його задоволенні, у зв’язку з
відсутністю у заявника об’єктивних причин пропуску
процесуального строку.
Однак, з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна
виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційна скарга
Державного зовнішньоекономічного підприємства “Славутич-Сталь”
подана в межах встановленого ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
процесуального строку та повернута судом безпідставно.
Так зокрема, апеляційний суд, з посиланням на п. 36 “Правил
надання послуг поштового зв’язку” ( 1155-2002-п ) (1155-2002-п)
, затверджених
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002р. № 1155,
дійшов висновку, що подана скаржником поштова квитанція не є
належним доказом надіслання апеляційної скарги іншій стороні у
справі.
Однак така позиція суду суперечить ст. 32 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно якої поштова квитанція є належним доказом
відправки апеляційної скарги іншій стороні у справі, а у випадку
сумніву суду у її вірогідності, чи дійшовши висновку про
недостатність такого доказу, суд має право і повинен був
витребувати додаткові докази, але не мав законних підстав для
повернення скарги.
Не відповідає вимогам ст. 32 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
і висновок
суду про не подання скаржником належних доказів сплати у
встановленому порядку державного мита.
Як вбачається з матеріалів справи, Державне зовнішньоекономічне
підприємство “Славутич-Сталь” подало до апеляційного
господарського суду платіжне доручення № 157 від 29.05.2003р., з
поміткою кредитної установи про зарахування державного мита до
державного бюджету, скріпленою підписами заступника директора,
головного бухгалтера та печаткою банку.
Вказаний документ є достатнім доказом сплати державного мита, а
у випадку виникнення сумнівів про зарахування державного мита до
державного бюджету, суд мав право витребувати від скаржника
відповідне підтвердження територіального органу Державного
казначейства України.
При винесенні ж спірної ухвали від 10.07.2003р., апеляційний
суд, в порушення вимог ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не дав
належної правової оцінки зазначеним вище обставинам, в наслідок
чого безпідставно відмовив скаржнику в задоволенні клопотання
про відновлення пропущеного процесуального строку подання
апеляційної скарги.
За таких обставин, спірна ухвала підлягає скасуванню, а
апеляційна скарга передачі до Львівського апеляційного
господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3
ст. 111-9, ст.ст. 111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Державного зовнішньоекономічного
підприємства “Славутич-Сталь” задовольнити.
2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від
10.07.2003р. у справі № 15/162 господарського суду Рівненської
області скасувати, а апеляційну скаргу Державного
зовнішньоекономічного підприємства “Славутич-Сталь” передати до
Львівського апеляційного господарського суду для здійснення
апеляційного провадження.