ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.2004 Справа N 12/53 "Н"
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого
суддів
розглянув товариства з обмеженою відповідальністю
касаційну скаргу "П", м. Полонне
на постанову від 09.10.2003
Житомирського апеляційного господарського
суду
у справі № 12/53 "Н"
господарського суду Хмельницької області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"П", м. Полонне
до Державної податкової інспекції у
Полонському районі Хмельницької області
про визнання недійсним податкове повідомлення- рішення
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2003 року товариство з обмеженою відповідальністю "П"
пред'явило в суді позов до Державної податкової інспекції у
Полонському районі Хмельницької області про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення від 22.07.2002 № 0000282306/0
яким визначено податкове зобов'язання у вигляді штрафних санкцій в
розмірі 38961,5 грн.
Зазначало, що правовідносини щодо застосування штрафів за
порушення правил застосування РРО регулюється виключно Законом
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
і
цим Законом при застосуванні фінансових санкцій не передбачено
визначення податкового зобов'язання у вигляді фінансової санкції.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.05.2003
позов задоволено.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 22.07.2002
№ 0000282306/0.
Задовольняючи позов господарський суд виходив з того, що Закон
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та
Інструкція про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій
органами державної податкової служби регулюють порядок стягнення
штрафних санкцій, пов'язаних лише з оподаткуванням, а Закон
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не наділяє податкові органи повноваженнями щодо прийняття
податкових повідомлень-рішень.
В податковому повідомленні-рішенні від 22.07.2003 сума фінансових
санкцій необґрунтовано визначена як "податкове зобов'язання", хоча
Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не передбачено складання податкових
повідомлень-рішень при застосуванні штрафів за порушення цього
Закону.
Разом з тим зазначав, що ТОВ "П" використовував замість РРО
товарно-касову книгу та товарні чеки під час відключення
електроенергії. За невведення в РРО готівки, яка надійшла в касу
під час відключення електроенергії, відповідальність не
передбачена.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
09.10.2003 рішення господарського суду скасовано.
Прийнято нове рішення, яким в позові ТОВ "П" до ДПІ у Полонському
районі Хмельницької області про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 22.07.2002 № 0000262306/0 відмовлено.
Скасовуючи рішення та відмовляючи в позові апеляційний
господарський суд виходив з Інструкції про порядок застосування
штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби
( z0268-01 ) (z0268-01)
, відповідно до якої податкові повідомленнярішення
приймаються не тільки при порушені податкового, але й іншого
законодавства.
Разом з тим зазначав, що позивачем допущене не проведення
розрахункових операцій через РРО, за що п. 1 ст. 17 Закону України
"Про РРО" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
передбачена фінансова санкція у
п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, а тому податкове
повідомлення-рішення від 22.07.2002 № 0000282306/0 прийняте ДПІ у
Полонському районі Хмельницької області у межах її повноважень і
відповідає матеріалам справи та дійсним обставинам.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "П"
просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а
рішення господарського суду залишити без змін, посилаючись на
порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи 12.07.2002
Державною податковою інспекцією у Полонському районі Хмельницької
області складено акт перевірки щодо дотримання вимог податкового
законодавства ТОВ "П" в якому вказано про проведення розрахункових
операцій за період з 15.01.2001 по 28.05.2001 на суму 7792,30 грн.
без застосування реєстраторів розрахункових операцій.
22.07.2002 Державною податковою інспекцією у Полонському районі
Хмельницької області на підставі акту прийнято податкове
повідомлення-рішення яким товариству з обмеженою відповідальністю
"П" визначено податкове зобов'язання по штрафним санкціям в сумі
38961,50 грн. з посиланням на п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, ст.
3, п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Згідно преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
він є спеціальним законом з питань
оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань
юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними
цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів),
нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються
до платників податків контролюючими органами, у тому числі за
порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визначає
процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно пункту 1.9 ст. 1 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове
повідомлення є письмовим повідомленням контролюючого органу про
обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання
або погасити суму податкового боргу. Ця форма акту ненормативного
характеру можє застосовуватись лише щодо обов'язків у сплаті
податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вичерпний перелік податків і зборів
визначено у статтях 14 та 15 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
.
У цих статтях штрафні санкції за порушення ст. 3 Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не
передбачені як один з видів податків або зборів. Тому штрафні
санкції, передбачені наведеним законом не відносяться до категорії
податкового зобов'язання або податкового боргу.
Наведене свідчить про те, що у відповідача не було підстав
прийняти оспорюване податкове повідомлення-рішення яким визначати
податкове зобов'язання зі сплати штрафу.
Враховуючи викладене, Житомирський апеляційний господарський суд
не врахував вимоги Законів України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
, "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
у зв'язку з чим
прийшов до хибного висновку, про те, що в компетенцію податкового
органу входить визначення штрафних санкцій за проведення
розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових
операцій як податкового зобов'язання.
Разом з тим, не можна погодитися з висновком господарського суду
Хмельницької області щодо недопущення позивачем порушення вимог
Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
у разі тимчасового, але не більше 72
годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення
розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку
розрахункових операцій та розрахункової книжки.
Згідно 6.13. Положення про порядок реєстрації і застосування
електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у
сфері торгівлі ( z0594-97 ) (z0594-97)
, громадського харчування та послуг,
затверджене Наказом ДПА України від 18.09.97 (зі змінами та
доповненнями) який діяв в момент проведення розрахунків із
застосуванням РРО, перед початком роботи із застосуванням ЕККА
після відновлення постачання електроенергії сума надходження
готівки за час роботи з використанням товарно-касової книги з
урахуванням ставок ПДВ вводиться в ЕККА, після чого виконується
денний звіт без обнулення оперативної пам'яті (X-звіт), який
підклеюється і зберігається у товарно-касовій книзі.
При тимчасовому (не до кінця робочого дня) відключенні
електроенергії денний звіт з обнуленням оперативної пам'яті (Z-
звіт) виконується в кінці робочого дня.
За кожну окрему частину дня (за період відсутності постачання
електроенергії) виконується X-звіт.
У тих випадках, коли електроенергія відключалась на триваліший час
(на період до кінця робочого дня чи на декілька робочих днів),
після відновлення її постачання в ЕККА вводиться сума надходження
готівки за час роботи з використанням товарнокасової книги,
виконується X-звіт, який підклеюється в товарнокасову книгу.
Крім того, слід виконати Z-звіт за період відсутності
електроенергії, підклеїти його в журнал використання ЕККА та
заповнити відповідні графи цього журналу.
Як встановлено апеляційним господарським судом вищевказані вимоги
товариством з обмеженою відповідальністю "П" не виконані, суми
розрахунків за час відключення електроенергії через РРО проведені
не були. За непроведення розрахункових операцій через РРО п. 1 ст.
17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
передбачена фінансова санкція у п'ятикратному
розмірі вартості проданих товарів.
Враховуючи викладене, господарський суд прийшов до неправильного
висновку, щодо не порушення позивачем Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Постановлені судові рішення підлягають скасуванню як прийняті з
порушенням норм матеріального права.
При цьому Вищий господарський суд зазначає, що при доведеності
допущеного позивачем порушення відповідач не позбавлений права
притягнути відкрите акціонерне товариство "П" до відповідальності
та стягнути передбачені законом санкції шляхом прийняття
відповідного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "П"
задовольнити частково.
Постанову від 09.10.2003 Житомирського апеляційного господарського
суду та рішення від 13.05.2003 господарського суду Хмельницької
області у справі № 12/53Н скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити. Визнати недійсним податкового
повідомленнярішення від 22.07.2002 № 0000282306/0 Державної
податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області.