ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.2004 Справа N 26/135 д
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого М. Остапенка,
суддів: Є. Борденюк, В. Харченка,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу "ХХХ"
на постанову від 19.03.2004
Запорізького апеляційного господарського суду
у справі № 26/135 д
за позовом "ХХХ"
до ТОВ "YYY"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача А.А.А. (дов. від 01.10.2003)
відповідача Б.Б.Б. (дов. від 06.04.2004)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов про визнання договору купівлі-продажу № 7 від 23.08.2002,
укладеного між позивачем та відповідачем недійсним обґрунтовується
тим, що договір з боку позивача укладений виконуючою обов'язки
директора, яка не була наділена повноваженнями на здійснення угод
такого роду, що відчужена за договором купівлі-продажу будівля не
приймалася відповідачем, отже право власності на об'єкт
купівлі-продажу у нього не виникло.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.12.2003
(суддя Т.Зубкова) у позові відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
19.03.2004 (колегія суддів: О.Яценко, Л.Кагітіна, В.Хуторной)
рішення у справі залишене без зміни.
Рішення та постанова суду мотивовані тим, що 23.08.2002 між "ХХХ"
та ТОВ "YYY" укладений договір купівлі-продажу № 7, відповідно до
умов якого позивач продав відповідачу цілісний комплекс
незавершеного будівництва бази "ХХХ", розташований за адресою: м.
Н-ськ, Р-ськa бухта, вартістю 200000 грн. Того ж дня сторонами
підписаний акт прийому-передачі майна. Зі сторони позивача договір
підписаний В.В.В., яка наказом № 27 від 12.06.2002 директора "ХХХ"
призначена виконуючою обов'язки директора з 11.06.2002.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що право власності на майно
переходить від продавця до покупця з моменту його передачі за
актом прийому-передачі після 100% надходження оплати на
розрахунковий рахунок продавця. Рахунком № 10 від 23.08.2002
відповідачем оплачена вартість придбаного майна.
Пунктом 6.2 та 6.4 Статуту позивача передбачено, що директор
вирішує всі питання діяльності підприємства крім тих, які входять
до виключної компетенції зборів трудового колективу. Розділом 5
Статуту позивача до виключної компетенції зборів трудового
колективу не віднесено укладення угод. Протоколом загальних зборів
трудового колективу "ХХХ" № 7 від 21.08.2002 затверджено В.В.В. в
якості директора "ХХХ" на час хвороби та подальших відпусток
директора Г.Г.Г.
Крім того, зазначеним протоколом схвалено відчуження
(купівля-продаж) незавершеного будівництва бази "ХХХ" ТОВ "YYY".
Особа призначена повноважним органом виконуючим обов'язки
керівника підприємства, установи чи організації, під час укладення
угод діє у межах своєї компетенції без довіреності.
Рішенням місцевого суду Ч-ського району м. Запоріжжя від
06.05.2003, на яке позивач посилається як на підстави своїх вимог,
не встановлені факти правомірності укладення цього договору, а
тому зазначене рішення не звільняє відповідача від доказування
(ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Відхилене судом посилання позивача на перебування цілісного
комплексу незавершеного будівництва бази "ХХХ" у податковій
заставі, оскільки доказів невідповідності оскарженого договору
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
позивачем суду не надано.
Клопотання скаржника про залучення до матеріалів справи додаткових
доказів, судом апеляційної інстанції відхилене, оскільки такі
докази не були предметом дослідження у суді першої інстанції.
Клопотання скаржника про зупинення провадження у справі, у зв'язку
з порушенням кримінальної справи, судом апеляційної інстанції
відхилене, оскільки скаржником не надано доказів про передачу
кримінальної справи для розгляду до суду, що стало б підставою для
зупинення провадження у справі, що розглядається згідно з ч.1
ст.79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на
неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального права та порушення процесуальних норм.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи
з такого.
Рішенням місцевого суду Ч-ського району м. Запоріжжя від
06.05.2003 визнано з 11.07.2002 р. недійсними будь-які документи
або договори, укладені від його імені та підписані іншими особами,
крім Г.Г.Г. та осіб уповноважених ним.
Наказом № 27 від 12.06.2002 директор "ХХХ" Г.Г.Г. призначив
виконуючою обов'язки директора з 11.06.2002 В.В.В. без обмеження
її прав, наданих Статутом підприємства директорові.
Згідно пп. 6.2, 6.4 Статуту директор вирішує всі питання
діяльності підприємства, крім тих, які входять до виключної
компетенції зборів трудового колективу. Виключні повноваження
зборів трудового колективу передбачені розділом 5 Статуту, однак
цей розділ не містить положень щодо укладення угод.
Оскільки, на момент укладення спірного Договору купівлі-продажу
наказ № 27 від 12.06.2002 не було скасовано чи змінено, то слід
дійти висновку, що під час укладення Договору купівлі-продажу № 7
від 23.08.2002 виконуюча обов'язки директора В.В.В. діяла у межах
повноважень, наданих директору підприємства Статутом і була
уповноважена на це директором "ХХХ" Г.Г.Г.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про відхилення
посилань позивача на те, що цілісний комплекс незавершеного
будівництва бази перебуває на момент укладення договору у
податковій заставі, як на підставу недійсності договору, оскільки
контролюючим органом щодо правомірності відчуження майна, яке
знаходиться в податковій заставі, є орган державної податкової
служби, який вправі заявляти самостійні вимоги.
З таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів
першої та апеляційної інстанції про те, що вимога позивача до
відповідача про визнання недійсним договору купівлі-продажу
необґрунтована, та така, що не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу "ХХХ" залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
19.03.2004 у справі № 26/135 д залишити без зміни.
Головуючий, суддя М.Остапенко
Судді: Є.Борденюк
В.Харченко