ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                                 П О С Т А Н О В А
 
                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
17.06.2004                                        Справа N 37/75
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого
суддів
 
розглянувши  у відкритому    ВАТ "КПТ", м.  Кривий Ріг
судовому засіданні
касаційну  скаргу
 
на  постанову                від 19.01.2004 року
                             Дніпропетровського апеляційного
                             господарського суду
 
у справі                     №  37
 
господарського суду          Дніпропетровської області
 
за позовом                   ВАТ "КПТ", м.  Кривий Ріг
 
до                           Центральної міжрайонної державної
                             податкової інспекції у м.  Кривий
                             Ріг
 
про                          визнання недійсним податкового
                             повідомлення-рішення
 
в судовому засіданні взяли участь представники:
 
від позивача                 не з'явились
від відповідача              присутні
 
                           ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням Господарського   суду   Дніпропетровської   області   від
23.09.2003 року у справі № 37 позов задоволене;  визнане недійсним
податкове    повідомлення-рішення    №    0000762340/0/4576    від
20.05.2003р.,    видане    Державною   податковою   інспекцією   у
Довгинцівському районі м.  Кривого Рогу;  стягнуте відповідача  на
користь   позивача  85,00  грн.  держмита,  118,00грн.  витрат  на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
16.10.2003   р.  у  справі  №  37  апеляційну  скаргу  Центральної
міжрайонної  державної  податкової  інспекції  у  м.  Кривий   Ріг
задоволене,  рішення Господарського суду Дніпропетровської області
від 23.09.2003 року по справі № 37 скасоване.
 
В касаційній  скарзі  ВАТ  "КПТ"   просить   скасувати   постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2003
р.  і прийняти нове рішення,  посилаючись на те,  що суд  не  зміг
забезпечити   законність  та  здійснити  правосуддя  за  принципом
конституційної рівності усіх суб'єктів господарювання. Апеляційний
суд  не  врахував протиріччя в окремих розділах наведених в скарзі
законів,  зокрема, п. 10 ст. 7 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
        , ст. 68 Земельного Кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
        , ст. 23
Закону України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР  ) (273/96-ВР)
        ,  та  не
врахував,  що при неоднозначному трактуванні норм закону,  рішення
повинно прийматись на  користь  платника  податків  у  будь  якому
випадку,  згідно  пп.  4.4.1  ст.  4  Закону  України "Про порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        
 
Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надіслав.
 
Позивач не  скористався  наданим  процесуальним правом на участь в
засіданні суду касаційної інстанції.
 
Заслухавши представників  відповідача,   які   заперечили   доводи
касаційної  скарги,  колегія  суддів  Вищого  господарського  суду
України  приходить  до  висновку,  що  касаційна  скарга  підлягає
частковому задоволенню враховуючи наступне.
 
Позивач звернувся   до  суду  з  позовом  про  визнання  недійсним
податкового повідомлення-рішення.
 
Суд першої інстанції задовольнив його позовні вимоги, ухваливши по
справі рішення про визнання предмету спору недійсним.
 
Тому, скасовуючи    рішення    місцевого    господарського   суду,
апеляційний  суд  мав  відповідно до наданих ст.  103 ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         повноважень прийняти нове рішення по суті спору.
 
Відповідно до   роз'яснень   Пленуму   Верховного   Суду  України,
викладених у пункті 1 постанови від  29.12.1976  року  №  11  "Про
судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        , рішення є законним тоді, коли суд
виконавши  всі  умови  процесуального  законодавства  і   всебічно
перевіривши  обставини,  вирішив  справу у відповідності з нормами
матеріального  права,  що   підлягають   застосуванню   до   даних
правовідносин.
 
Оскільки судом апеляційної інстанції порушено вимоги п.  4 ст. 84,
ст.  103 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         і справу  по  суті  не  вирішено,
постанова  апеляційного  господарського суду підлягає скасуванню з
направленням справи на  новий  апеляційний  перегляд.  При  новому
апеляційному  перегляді справи суду необхідно визначитись по ній у
відповідності до вимог чинного процесуального законодавства.
 
Враховуючи викладене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7, 111-9,
111-10,  111-11   Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну  скаргу  ВАТ  "КПТ",  м.  Кривий Ріг від 18.02.2004 року
№ 127  на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 19.01.2004 року у справі № 37 задовольнити частково.
 
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від
19.01.2004 року у справі № 37 скасувати,  та справу № 37 направити
до Дніпропетровського апеляційного господарського  суду  на  новий
апеляційний перегляд.