ВИЩИЙ   ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД  УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                   І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 16.06.2004                                    Справа N 29/527-03

                            м. Київ

Вищий  господарський  суд України  у складі колегії суддів:

                 Перепічая В.С.  (головуючого),

                 Вовка І.В.,

                 Гончарука П. А.,

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційне  подання

заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського

апеляційного господарського суду від 16.02.2004 року  у  справі  №

29/527-03  за  позовом  Приватного  підприємця  А.А.А.  до H-ської

міжрайонної прокуратури Харківської області 

про   стягнення суми,

                       У С Т А Н О В И В:

У вересні 2003  року  позивач  звернувся  до  господарського  суду

Харківської області з позовною заявою до відповідача про стягнення

заборгованості в сумі  47176,  64  грн.,  посилаючись  на  те,  що

останній не належним чином виконав договірні зобов'язання з оплати

за виконані роботи.

Рішенням господарського суду Харківської  області  від  12.11.2003

року позов задоволено.

Постановою Харківського   апеляційного   господарського  суду  від

16.02.2004 року зазначене рішення суду першої  інстанції  залишено

без змін.

У касаційному  поданні  заступник  прокурора  Харківської  області

вважає,  що судом порушено норми матеріального  та  процесуального

права,  і  тому просить прийняті ним рішення скасувати та у позові

відмовити.

Доповідач-Вовк І.В.

У відзиві  на  касаційне  подання  позивач  вважає,  що  оскаржена

постанова   суду   відповідає  чинному  законодавству,  і  просить

залишити її без змін, а касаційне подання - без задоволення.

Заслухавши пояснення прокурора і представника позивача, дослідивши

доводи касаційної скарги та відзиву на неї,  перевіривши матеріали

справи та прийняті у ній судові рішення,  суд вважає, що касаційне

подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі укладено

договір  №11  від  09.11.1999  року,  за  умовами  якого   позивач

зобов'язався   виконати   ремонтні   роботи  внутрішніх  приміщень

прокуратури,  а відповідач прийняти та оплатити їх вартість згідно

акту виконаних робіт.

За  актом № 1   позивач  взяті  на себе  зобов'язання за договором

виконав, а відповідач прийняв виконані  роботи  за  січень-серпень

2000 року вартістю 127181 грн.

Відповідно до  ст.  161  ЦК  УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         зобов'язання повинні

виконуватись належним чином і в установлений строк  відповідно  до

вказівок закону, договору.

Судом   встановлено, що   відповідачем   неналежним чином виконані

договірні зобов'язання з оплати,  та його  заборгованість  складає

47176,64 грн., і це підтверджується матеріалами справи.

При цьому суд правильно застосував до спірних правовідносин ст.165

ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  оскільки в договорі  сторони  не  встановили

строк виконання зобов'язання відповідачем з оплати.

Відповідно до  ч.1  ст.13  Закону  "Про  прокуратуру"  ( 1789-12 ) (1789-12)
        

систему органів  прокуратури  становлять:  Генеральна  прокуратура

України,  прокуратури Автономної Республіки Крим,  областей,  міст

Києва  і  Севастополя  (на  правах  обласних),  міські,   районні,

міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури.

Згідно ст.54 зазначеного закону ( 1789-12 ) (1789-12)
         Генеральна прокуратура

і підпорядковані їй прокуратури є юридичними особами і мають  свою

печатку з   зображенням   Державного   герба   України   та  своїм

найменуванням.

Судом встановлено,  що спірний договір з боку замовника  укладений

H-ською міжрайонною прокуратурою, яка є юридичною особою.

Отже, місцевий  господарський суд,  з яким погодився й апеляційний

господарський суд,  дійшов правильного  висновку  про  невиконання

відповідачем належним чином договірних зобов'язань та обґрунтовано

задовольнив позов.

Доводи касаційного подання не спростовують висновків суду.

За таких обставин,  прийняті у справі судові рішення  відповідають

матеріалам  справи та вимогам закону,  і тому їх слід залишити без

змін, а касаційне подання - без задоволення.

З огляду наведеного  та  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,

111-11,  121-1   Господарського  процесуального   кодексу  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційне подання   заступника   прокурора   Харківської   області

залишити  без  задоволення,  а постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 16.02.2004 року - без змін.

Поновити виконання рішення господарського суду Харківської області

від 12.11.2003 року в справі №29/527-03.

Головуючий В. Перепічай

Судді      І. Вовк

           П.Гончарук