ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2004 Справа N 20/86-02
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Приватного підприємця П-ова Д.К.,
судовому засіданні м. Харків
касаційну скаргу
на постанову від 02.02.2004
Харківського апеляційного
господарського суду
у справі № 20/86-02
господарського суду Харківської області
за позовом Приватного підприємця П-ова Д.К.,
м. Харків
до Відкритого акціонерного товариства
“ПЗ”, с. Пархомівка
про стягнення 56 901,80 грн.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.11.2003
визнано недійсною постанову начальника Відділу Державної
виконавчої служби Краснокутського районного управління юстиції
від 16.05.2003 про заміну стягувача.
Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до ст. 11 Закону
України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
у разі вибуття
однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за
заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право
звернутися до суду з заявою про заміну сторони її
правонаступником.
Постанова про заміну стягувача від 16.05.2003 прийнята державним
виконавцем самостійно, чим порушено вимоги ст. 11 зазначеного
Закону.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
02.02.2004 скасовано ухвалу господарського суду Харківської
області від 13.11.2003.
Обґрунтовуючи постанову апеляційний суд посилається на те, що
чинне законодавство не надало Приватному підприємцю П-ову Д.К.
право звертатися до суду за захистом прав або оспорюваних
інтересів іншим учасникам виконавчого провадження, а скаржник не
є стягувачем по виконавчому напису нотаріуса. Крім того, діючим
законодавством не передбачена заміна сторони у виконавчому
провадженні її правонаступником за рішенням суду по виконавчим
написам нотаріусів та іншим виконавчим документам, які видані не
судом, а іншими органами.
Оскаржуючи постанову апеляційної інстанції скаржник просить її
скасувати, а ухвалу господарського суду Харківської області від
13.11.2003 залишити без змін посилаючись на те, що апеляційним
судом невірно застосовані норми ст. 121-2 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ч. 2 статті 19
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 11 Закону України “Про
виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
.
Крім того, зазначає скаржник, в ст. 11 Закону України “Про
виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
прямо передбачений спосіб
заміни сторони правонаступником. Заміна сторони у виконавчому
провадженні можлива тільки за рішенням суду, а не самостійно
державним виконавцем.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволення з наступних підстав.
Відділом державної виконавчої служби Краснокутського районного
управління юстиції 28.01.2003 відкрите виконавче провадження про
примусове виконання наказу господарського суду Харківської
області № 20/86-02 щодо стягнення з Відкритого акціонерного
товариства “ПЗ” на корить Приватного підприємця П-ова Д.К. 4 120
грн.
Відповідно до ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
у разі якщо у районному чи міському відділі Державної
виконавчої служби відкрито декілька виконавчих проваджень щодо
одного й того самого боржника, вони об’єднуються у зведене
виконавче провадження.
Судом встановлено, що 13.02.2003 Відділом Державної виконавчої
служби Краснокутського районного управління юстиції відкрито
виконавче провадження по виконавчому напису Краснокутської
нотаріальної контори від 13.02.2003 № 517 щодо стягнення з
Відкритого акціонерного товариства “ПЗ” на користь АТЗТ
“Регіонкомплект” 501 700 грн., яке відповідно до вимог ст. 49
Закону України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
, було
приєднано до зведеного виконавчого провадження по виконанню
виконавчих документів про стягнення заборгованості з ВАТ “ПЗ”.
Відділом Державної виконавчої служби прийнято постанову від
16.05.2003 про заміну стягувача по примусовому виконанню напису
нотаріальної контори, замінено первісного стягувача АТЗТ
“Регіонкомплект” на його правонаступника МКП “А” ТОВ.
Приватний підприємець П-ов Д.К. звернувся до господарського суду
із скаргою на дії Відділу Державної виконавчої служби, в якій
заперечує проти заміни первісного стягувача його
правонаступником, посилаючись на те, що зазначені дії порушують
його права.
Статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
визначено, що скарги на дії чи бездіяльність органів
державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал,
постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем,
боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення
оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про
неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом апеляційної
інстанції, Приватний підприємець П-ов Д.К. не є стягувачем по
виконавчому напису нотаріуса № 517 від 13.02.2003.
Чинним законодавством не передбачено звернення до суду за
захистом прав або оспорюваних інтересів інших учасників
зведеного виконавчого провадження, а також не передбачена заміна
сторони її правонаступником за рішенням суду по виконавчим
написам нотаріусів та іншим виконавчим документам, які видані не
судом, а іншим органом.
З огляду на викладене, Вищий господарський вважає юридичну
оцінку, дану апеляційним господарським судом обставинам справи
такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному
законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2004 у
справі № 20/86-02 без змін.