ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2004 Справа N 9/483
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну скаргу ВАТ “У” в особі його структурного
підрозділу нафтогазовидобувного управління “О” на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2004 р.
у справі за позовом ТОВ “В” до ВАТ “У” в особі його
структурного підрозділу нафтогазовидобувного управління “О”
про стягнення сум
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2003р. ТОВ “В” пред’явило в господарському суді
позов до ВАТ “У” в особі його структурного підрозділу
нафтогазовидобувного управління “О” про стягнення заборгованості
за надані послуги по охороні об’єктів НГВУ “О” відповідно до
договору № 775-ІН/71 від 20.06.2002р. та додатків до договору
від 20.06.2002 р., 04.09.2002 р., 12.11.2002 р., 17.12.2002 р.
на підставі актів приймання виконаних робіт в сумі 302722,01
грн., 18273,23 грн. пені та витрат по оплаті наданих юридичних
послуг в сумі 15000 грн.
Згодом позивач уточнив позовні вимоги і просив додатково
стягнути з відповідача 2786,70 пені.
Рішенням господарського суду Сумської області від 24.11.2003 р.
(суддя Лущик М.С.), залишеним без змін постановою Харківського
апеляційного господарського суду від 24.02.2004 р., позовні
вимоги були задоволені частково, з ВАТ “У” в особі його
структурного підрозділу нафтогазовидобувного управління “О”
стягнуто 302 722,01 грн. боргу, 21 059,93 грн. пені, 10000
витрат по оплаті юридичних послуг.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2004 р.
та рішення господарського суду Сумської області від 24.11.2003
р. і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні
позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(діяв на період
спірних правовідносин) зобов’язання повинні виконуватися
належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок
закону, акта планування, договору, а при відсутності таких
вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи,
позивач на підставі договору № 775-111/71 від 20.06.2002р., з
доповненнями до нього, належним чином здійснив охорону
визначених сторонами об’єктів.
Відповідач же не провів розрахунків з позивачем за квітень,
травень та 10 днів.06.2003 р., у зв’язку з чим заборгованість
останнього складала 302722,01 грн.
Зазначене підтверджується зібраними доказами по справі, яким суд
у порядку виконання вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, дав
належну правову оцінку і прийшов до підставного висновку про
стягнення суми заборгованості, а також пені за неналежне
виконання зобов’язання, передбаченої договором.
Відповідає матеріалам справи та вимогам ст.ст. 44, 49 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
відшкодування позивачу понесених ним судових
витрат, зокрема, і за надані адвокатом послуги.
Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам як
матеріального, так і процесуального права.
Підставно з таким вирішенням спору погодився і суд апеляційної
інстанції.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність ухвалених
судових рішень.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “У” в особі його структурного підрозділу
нафтогазовидобувного управління “О” залишити без задоволення, а
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
24.02.2004 р. без змін.