ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2004 Справа N 26/270а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкіна – головуючого,
Є. Чернова,
В. Цвігун
за участю представників:
- позивача Л. Литвинчук
- відповідача Н. Чирикіна,Є. Кравцова
розглянув СДПІ по роботі з великими платниками
касаційну скаргу податків у м. Донецьк
на постанову від 27.01.2004
Донецького апеляційного господарського
суду
у справі № 26/270а
за позовом ТОВ “Ельбрус ЛТД”
до СДПІ по роботі з великими платниками
податків у м. Донецьк
про визнання недійсними рішень
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 24.11.2003
(суддя Наумова К.Г.) позовні вимоги Товариства з обмеженою
відповідальністю “Ельбрус ЛТД” задоволені, визнано недійсними
податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної
податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в
м. Донецьку від 31.07.02 р. № 0000520815/0
261-08-40-3-19378988-13257/10, від 30.08.02 р.
№ 0000520815/1/352-08-40-3-19378988-16017/10, від 05.11.02р.
№ 0000520815/2-597-08-40-3-19378988-20602/10.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду (у
складі гол. - Т.М.Колядко, суддів О.А.Скакун, С.В.Мирошниченко),
здійснюючи апеляційну перевірку в зв'язку зі скаргою
відповідача, постановою від 27.01.2004 рішення у справі залишила
без змін, а апеляційну скаргу-без задоволення.
Відповідач з рішенням та постановою у справі не згоден, в
зв'язку з чим звернувся з касаційною скаргою, в якій просить
згадані судові акти у справі скасувати, в задоволенні позовних
вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм
матеріального та процесуального права.
Зокрема, заявник вважає, що суд порушив норми п. 6.2 ст. 6
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
п. 2 Порядку заповнення граф вантажної митної декларації
( z0469-98 ) (z0469-98)
№ 380 від 30.06.1998р. (далі — Порядок).
ТОВ “Ельбрус” просить рішення та постанову апеляційного
господарського суду залишити без зміни як такі, що відповідають
вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів перевірила матеріали справи у відкритому судовому
засіданні і зазначає таке.
Згідно з п. 6. 2 ст. 6 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, нульова ставка
податку на додану вартість обчислюється щодо операцій з продажу
товарів, які були вивезені (експортовані) платником податку за
межі митної території України. При цьому товари вважаються
вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної те
риторії України в разі, якщо їх вивезення (експортування)
засвідчене належно оформленою митною декларацією.
Перевіркою, проведеною відповідачем (а.с.61), встановлено, що у
вересні 2001р. згідно договору комісії № 7А-19 від 19.09.2001
згідно контракту № 77-20/9 від 20.09.2001, ВМД № 210751 від
27.09.2001 підприємству ТОВ “Донторг”, Російська Федерація на
умовах DAF експортовано товар.
Отже, факт експорту товару відповідачем не спростовується,
постачальником ПДВ із вартості товару, що експортується до
бюджету сплачено.
Стаття 6 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не обмежує право суб’єкта підприємницької
діяльності щодо вибору засобів та способів перевезення
експортованого товару, а передбачає лише наявність належно
підтвердженого факту вивезення товару, тобто переміщення такого
товару через митний кордон України. Право вибору і узгодження
умов договорів є виключною компетенцією суб’єктів
підприємницької діяльності, інший підхід свідчить про фактичне
втручання у підприємницьку діяльність, в тому числі нерезидента
з вказівкою на яких умовах нерезиденту слід укладати
зовнішньоекономічний контракт з резидентом України.
Законом України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
терміни вивезення (експортування), а також ввезення
(імпортування) товарів не тлумачаться у залежності від моменту
та місця переходу права власності, а також від того, яка особа
здійснювала перевезення. Базисні умови постачання, які
визначають обов'язки контрагентів по постачанню товарів і
встановлюють момент переходу ризику від однієї сторони до іншої,
визначаються сторонами самостійно та на оподаткування не
впливають.
Доказом, що підтверджує факт вивезення (експорту) товару
платником податку за межі митної території України, є належно
оформлена митна вантажна декларація, незалежно від умов поставки
згідно з правилами “ІНКОТЕРМС”. Порядок оформлення вантажної
митної декларації визначено Постановою Кабінету Міністрів
України - від 01.03.2002 року № 243 “Про вдосконалення механізму
відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість за операціями з експорту продукції” ( 243-2002-п ) (243-2002-п)
.
Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим
постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574.
Інструкцією про порядок заповнення ватажної митної декларації
( z0443-97 ) (z0443-97)
, затвердженою наказом Держмитслужби України від
09.07.1997 року № 307. зареєстрованою Міністерством юстиції
24.09.1997 року за № 443/2247.
Про відсутність порушень у заповненні ВМД свідчить факт експорту
товару.
Відповідно до п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
позивач законно
включив податкові зобов’язання по проведеної експортної операції
до декларації з ПДВ за вересень 2001 року, визначивши їх за
нульовою ставкою.
Застосування нульової ставки ПДВ до операцій з продажу товарів
вивезених (експортованих) платником податку за межі митної
території України, передбачено пп. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону
України ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, тому господарський і апеляційний суди
законно і обгрунтовано прийшли до висновку про відсутність
підстав для нарахування позивачу податкового зобов’язання по
зазначеній операції за ставкою 20% за спірними
повідомленнями-рішеннями ДПІ та зменшення бюджетного
відшкодування, на виплати якого позивач мав право у звітному
податковому періоду, відповідно до вимог ст. 8 Закону.
Господарським судом та апеляційною інстанцією обгрунтовано
зазначено, що згідно п. 12 Інструкції Про порядок застосування
штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової
служби ( z0268-01 ) (z0268-01)
, яку затверджено наказом Державної
податкової адміністрації України від 17.03.2001 року № 110 та
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 року за
9 268/5459. факти порушень податкового та іншого законодавства
посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом
документальної перевірки, в якому чітко викладається зміст
порушення з обгрунтуванням порушених норм законодавчих актів та
вказуються конкретні їх пункти і статті.
Матеріали справи підтверджують, що в акті перевірки взагалі
відсутнє посилання на порушення Порядку заповнення граф
вантажної митної декларації( z0443-97 ) (z0443-97)
відповідно до митних
режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення
(вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі,
затвердженого наказом Державної митної служби України 30.06.1998
року № 380, тобто зазначена обставина не була підставою для
прийняття оспорюваних повідомлень-рішень.
Касаційна інстанція враховує преюдиційні факти встановлені у
постанові Донецького апеляційного господарського суду у справі
№ 2/91 від 25.06.2002, яка набула чинності у встановленому
порядку.
По справі оголошувалась перерва до 15.06.2004.
Виходячи з викладеного, касаційна інстанція зазначає, що
постанова апеляційного господарського суду та рішення суду
першої інстанції прийняті з додержанням норм матеріального і
процесуального права, виходячи з напрацьованої практики
укладання зовнішньоекономічних контрактів.
Виходячи з викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11, 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
П О С Т А Н О В И Л И:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду у справі
№ 26/270а від 27.01.2004 та рішення господарського суду
Донецької області від 24.11.2003 залишити без зміни, а касаційну
скаргу – без задоволення.