ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2004 Справа N 23/804-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у Товариства з обмеженою
відкритому відповідальністю "Газова
судовому засіданні компанія "Е"
касаційну скаргу
на ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від
05.04.2004 р.
у справі № 23/804-б
господарського суду м. Києва
за заявою Товариства з обмеженою
відповідальністю "М"
до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Газова
компанія "Е"
про банкрутство
розпорядник майна Щ-ь О.М.
в судовому засіданні взяли участь представники :
від заявника -
від боржника -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду від 01.03.2004 р. по справі №
23/804-Б за підсумками попереднього засідання визнано майнові
вимоги кредиторів:
- ТОВ "М" на суму 28780,00 грн.;
- Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва
на суму 1696,78 грн.; - Компанії ІІЕ на суму 5620723,14 грн.;
- Дочірньої компанії "ТГ" ННК "Н" на суму 42000, 00 грн.
Цією ухвалою затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму
5743199,92 грн. та призначено перші загальні збори кредиторів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2004
р. відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу
господарського суду м.Києва з мотивів того, що апеляційні скарги
на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та
інші учасники судового процесу, зазначені в Господарському
процесуальному кодексі України та Законі України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, однак в даній правовій ситуації нормами законодавства
не передбачено можливості оскарження ухвали за результатами
попереднього засідання.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, товариство
з обмеженою відповідальністю "Газова компанія "Е" звернулось до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського
суду від 05.04.2004 р. і передати справу на розгляд до Київського
апеляційного господарського суду для розгляду по суті апеляційних
вимог.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на неправильне
застосування судом норм матеріального та процесуального права, а
саме: ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 15 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, ч. 3 ст. 4-3, ст. 22, ч. 3 ст. 106
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши доповідача по справі, представників сторін, перевіривши
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,
проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального
та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Згідно п. 1 ст. 5 вищевказаного Закону, провадження у справах про
банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним
кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до приписів ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ухвали
місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному
порядку у випадках, передбачених ГПК та Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання incn
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Ухвала господарського суду від 01.03.2004 р. (а.с. 104), яка
винесена господарським судом в рамках справи про банкрутство,
оскарження якої не передбачено нормами ГПК України і у відношенні
якої не встановлено, що вона підлягає оскарженню, ст. 15 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, є кінцевим судовим актом щодо
визнання майнових вимог кредитора.
Зважаючи на викладене, ухвала про визнання майнових вимог за
змістом дорівнює рішенню про задоволення позову, а отже може бути
оскаржена в порядку, визначеному нормами ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
відповідно до розділу ХІІ.
Окрім того, в оскаржуваній ухвалі Київського апеляційного
господарського суду, суд посилається на норми всього
Господарського процесуального кодексу України, що є порушенням
норм п. 3 ст. 86 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Враховуючи наведене, винесення ухвали про відмову у перегляді
ухвали від 01.03.2004 року є позбавлення сторони на судовий
захист, що суперечить ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
відповідно до частини третьої якої основними засадами судочинства
є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом,
змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і
доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського
суду, відмовивши товариству в оскарженні ухвали місцевого
господарського суду, дійшла помилкового висновку щодо
безпідставності права на оскарження ухвали від 01.03.2004 р. про
визнання майнових вимог.
Враховуючи викладене, та керуючись вимогами ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України, -
П О С Т А Н О В И В :
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова
компанія "Е" від 22.04.2004 р.- задовольнити.
2.Скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
05.04.2004 р, а матеріали справи передати на розгляд до Київського
апеляційного господарського суду для розгляду по суті апеляційних
вимог.