ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2004 Справа N 21/53 (19/393)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф.- головуючий, Дерепи В.І., Семчука В.В., розглянув касаційну
скаргу ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” на рішення
господарського суду Луганської області від 15.03.2004 р. у
справі № 21/53 (19/393) за позовом ДК “Газ України” НАК
“Нафтогаз України” до ВАТ по газопостачанню і газифікації
“Луганськгаз” за участю представників позивача – Ярина І.В.,
відповідача – Кузьмін Ю.Л.
Про стягнення 10 293 119,19 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 15.03.2004
р. клопотання позивача про поновлення строку позовної давності
щодо стягнення боргу в сумі 4 884 717,13 грн. відхилено; позов
задоволено частково та стягнено з ВАТ по газопостачанню і
газифікації “Луганськгаз” на користь ДК “Газ України” НАК
“Нафтогаз України” 4 593 302,46 грн. боргу, 50 000 грн. пені, 68
550,45 грн. річних, 434496,56 грн. інфляційних нарахувань,
894,73 грн. витрат по сплаті державного мита та 62,10 грн. -
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у
задоволенні решти позову відмовлено.
В апеляційному порядку зазначене судове рішення не
переглядалось.
У касаційній скарзі ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”
просить скасувати рішення господарського суду Луганської області
від 15.03.2004 р., посилаючись на те, що воно прийнято з
порушенням норм законодавства, та прийняти нове рішення, яким
задовольнити позовні вимоги ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз
України” в повному обсязі.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ по газопостачанню і
газифікації “Луганськгаз” просить рішення господарського суду
Луганської області від 15.03.2004 р. залишити без змін, а скаргу
– без задоволення.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив наступне.
У листопаді 2002 р. ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”
звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з ВАТ
по газопостачанню і газифікації “Луганськгаз” 8 688 354,36 грн.
основного боргу за отриманий природний газ, 610 444,11 грн.
пені, 128 953,45 грн. 3% річних від простроченої суми, 865
367,27 грн. інфляційних нарахувань.
Верховний Суд України в ч. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму від
29.12.1976 р. № 11 з наступними змінами “Про судове рішення”
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
роз’яснив, що рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змўсту законодавства України, а обґрунтованим визнається
рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення
для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і
правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і
підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому
засіданні.
Місцевий суд при вирішенні спору не дотримався наведених
роз’яснень Верховного Суду України та не виконав вимог п. 3
ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не забезпечив повного,
об’єктивного та всебічного розгляду справи.
Так, в рішенні судом самостійно визначені суми пені, 3% річних,
встановлених індексів інфляції, розрахунки яких позивачем не
надавались, а суд не навів ніяких вихідних даних та не
розрахував розміри коштів, які стягнуті з відповідача. Наведене
унеможливлює здійснення перевірки обґрунтованості в цій частині
рішення суду.
Не містить документального обґрунтування висновок суду про те,
що позивач мав право звернутись до суду в межах строків позовної
давності до 10.02.2003 р. Справа містить матеріали про те, що
строк позовної давності мав закінчитись в інші терміни, про що
зазначено в постанові Вищого господарського суду України від
22.01.2004 р. в даній справі.
В порушення вимог ст. 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд першої
інстанції залишив поза увагою вказівки, що містяться у згаданій
постанові Вищого господарського суду України щодо ретельного
з’ясування дійсних обставин справи, правовідносин сторін,
всебічного дослідження кожного доводу позивача в обґрунтування
поважності причин пропуску строку позовної давності та ухвалення
законного і обґрунтованого рішення.
Враховуючи викладене, ухвалене у справі судове рішення підлягає
скасуванню, а справа - передачі для розгляду місцевому суду.
При новому розгляді справи господарському суду належить
врахувати викладене в цій постанові, вжити заходів щодо повного,
об’єктивного, всебічного з’ясування обставин спору та прийняти
законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”
задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 15.03.2004
р. у справі № 21/53 (19/393) скасувати.
3. Справу № 21/53 (19/393) передати для розгляду господарському
суду Луганської області.
4. Стягнути з ВАТ по газопостачанню і газифікації “Луганськгаз”
на користь ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” 850,00 грн.
державного мита.
5. Доручити господарському суду Луганської області видати наказ.