ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2004 Справа N 31/255
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за
цінами в Н-ській області, м. Н-ськ (далі - Інспекція)
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
17.11.2003
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 26.02.2004
зі справи № 31/255
за позовом Інспекції
до відкритого акціонерного товариства "ХХХ", м. Ч-ськ (далі - ВАТ
"ХХХ")
про стягнення 75834,99 грн.
та зустрічним позовом ВАТ "ХХХ"
до Інспекції
про визнання рішення недійсним.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Інспекції: А.А.А.,
ВАТ "ХХХ": Б.Б.Б.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
17.11.2003 (суддя Мороз В.Ф.) у задоволенні первісного позову
відмовлено, зустрічний позов задоволено: рішення Інспекції від
16.07.2003 № 111 "Про застосування економічних санкцій за
порушення державної дисципліни цін" визнано недійсним; з Інспекції
на користь ВАТ "ХХХ" стягнуто 85,00 грн. витрат зі сплати
державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу. Рішення мотивовано тим, що
відповідно до пункту 16 постанови Кабінету Міністрів України "Про
встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих
органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" від 25.12.96 №
1548 ( 1548-96-п ) (1548-96-п)
(далі - постанова від 25.12.96 № 1548) на час
прийняття Інспекцією рішення від 16.07.2003 № 111 обласна державна
адміністрація не мала повноважень щодо регулювання цін
(встановлення граничних розмірів рентабельності, граничних рівнів
торгівельної набавки та впровадження фіксованих цін (граничних)
оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
26.02.2004 назване рішення з тих же мотивів залишено без змін.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Інспекція просить рішення місцевого господарського суду та
постанову апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення
про задоволення первісного позову. Касаційну скаргу мотивовано
тим, що попередні судові інстанції дійшли неправомірного висновку
про те, що обласна державна адміністрація, видаючи розпорядження
від 03.07.2003 №205-р-03, перевищила свої повноваження, оскільки
відповідно до статті 13 Закону України "Про місцеві державні
адміністрації" ( 586-14 ) (586-14)
до відання місцевих державних
адміністрацій належить вирішення питань бюджету, фінансів та
обліку, а статтею 16 цього Закону ( 586-14 ) (586-14)
передбачено
здійснення місцевими державними адміністраціями державного
контролю за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями
фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги
з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- Інспекція здійснила перевірку ВАТ "ХХХ" з питань додержання
державної дисципліни цін;
- 16.07.2003 Інспекцією прийнято рішення № 111 про вилучення в
доход бюджету економічних санкцій з ВАТ "ХХХ" у сумі 75834,99
грн.;
- зазначене рішення прийнято на підставі акта перевірки порядку
встановлення і застосування цін, тарифів від 14.07.2003 № 631;
- актом перевірки від 14.07.2003 № 631 встановлено порушення ВАТ
"ХХХ" розпорядження голови Н-ської обласної державної
адміністрації від 03.07.2003 №205-р-03, а саме - завищення
фіксованого (граничного) рівня цін на хліб і суміші борошна вищого
та першого ґатунку, борошна житнього і пшеничного першого та
другого ґатунків по шести найменуваннях;
- в акті перевірки від 14.07.2003 № 631 зазначено, що
підприємством необґрунтовано отримано виручку в сумі 25278,33
грн.;
- розпорядженням голови Н-ської обласної державної адміністрації
від 03.07.2003 №205-р-03 встановлений перелік продукції і товарів,
при реалізації яких здійснюється регулювання торговельних та
постачальницько-збутових надбавок, а також окремих видів борошна,
хліба, на які впроваджуються фіксовані (граничні) оптово-відпускні
та роздрібні ціни;
- хліб із суміші борошна вищого та першого ґатунку, борошна
житнього і пшеничного першого та другого ґатунків реалізовувався
ВАТ "ХХХ" за цінами, вищими за ті, які діяли станом на 01.06.2003,
що є порушенням додатку №3 до розпорядження голови Н-ської
обласної державної адміністрації від 03.07.2003 №205-р-03;
- на час видання головою Н-ської обласної державної адміністрації
розпорядження від 03.07.2003 № 205-р-03 постанова Кабінету
Міністрів України від 25.12.96 № 1548 ( 1548-96-п ) (1548-96-п)
не надавала
відповідних повноважень державним адміністраціям щодо регулювання
цін на хліб та хлібобулочні вироби.
Причиною спору за первісним позовом, на думку Інспекції, стало
завищення ВАТ "ХХХ" фіксованого (граничного) рівня цін на хліб із
суміші борошна вищого та першого ґатунку, борошна житнього і
пшеничного першого та другого ґатунків по шести найменуваннях та
порушення розпорядження голови Н-ської обласної державної
адміністрації від 03.07.2003 №205-р-03.
Підставою подання зустрічного позову стало, на думку ВАТ "ХХХ" те,
що на момент видання розпорядження від 03.07.2003 №205-р-03 у
голови Н-ської обласної державної адміністрації були відсутні
повноваження у сфері регулювання цін.
Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи законодавчої, виконавчої та судової влади
здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією
межах і відповідно до законів України.
Пунктом 3 статті 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачено, що забезпечення проведення цінової політики в державі
відноситься до компетенції Кабінету Міністрів України.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про місцеві державні
адміністрації" ( 586-14 ) (586-14)
місцева державна адміністрація є
місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів
виконавчої влади.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про місцеві державні
адміністрації" ( 586-14 ) (586-14)
місцеві державні адміністрації у своїй
діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами
України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України,
органів виконавчої влади вищого рівня.
Статтею 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
до
повноважень Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення
віднесено: забезпечення здійснення державної політики цін;
визначення переліку продукції, товарів і послуг, державні
фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються
відповідними органами державного управління, крім сфери
телекомунікацій; визначення повноваження органів державного
управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а
також по контролю за цінами (тарифами).
Повноваження обласних державних адміністрацій щодо регулювання цін
і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг встановлені
постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.96 № 1548
( 1548-96-п ) (1548-96-п)
(із змінами згідно з постановою Кабінету Міністрів
України від 24.07.2003 № 1150 ( 1150-2003-п ) (1150-2003-п)
).
Із встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи
вбачається, що на час винесення головою Н-ської обласної державної
адміністрації розпорядження від 03.07.2003 № 205-р-03 постанова
Кабінету Міністрів України від 25.12.96 № 1548 ( 1548-96-п ) (1548-96-п)
не
надавала державним адміністраціям відповідних повноважень щодо
регулювання цін на хліб та хлібобулочні вироби.
Ціни на борошно та хлібобулочні вироби були виведені з-під
контролю за рішенням Кабінету Міністрів України (постанова від
29.06.99 №1158 ( 1158-99-п ) (1158-99-п)
, якою визнана такою, що втратила
чинність постанова Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо
стабілізації ринку основних продовольчих товарів" ( 1061-99-п ) (1061-99-п)
від 18.06.99 №1061, яка надавала обласним державним адміністраціям
повноваження за погодженням з територіальним управлінням
Антимонопольного комітету України запроваджувати на період до 1
серпня 1999 року державне регулювання цін (встановлення фіксованих
та граничних рівнів цін, торговельних (постачальницько-збутових)
надбавок, нормативів рентабельності, введення обов'язкового
декларування їх зміни) на хліб і хлібобулочні вироби і суміші
борошна пшеничного першого і вищого ґатунку (з доданням борошна
пшеничного вищого ґатунку не більш як 50 відсотків), хліб і
булочні вироби для діабетиків, борошно пшеничне та житнє, цукор,
крупи та олію).
Повернення до державного регулювання цін і тарифів на хліб та
хлібобулочні вироби може бути здійснено місцевими державними
адміністраціями лише за відповідним рішенням Кабінету Міністрів
України в порядку, визначеному законодавством України.
Беручи до уваги викладене, Вищий господарський суд України
погоджується з висновком попередніх судових інстанцій про те, що
розпорядження голови Н-ської обласної державної адміністрації від
03.07.2003 №205-р-03 прийнято з перевищенням наданих
законодавством повноважень.
Таким чином, Вищий господарський суд України вважає попередні
судові рішення у цій справі такими, що прийняті із дотриманням
норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні
передбачені законом підстави для їх скасування.
Керуючись статтями 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні касаційної скарги Державної інспекції з контролю
за цінами в Н-ській області відмовити.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
17.11.2003 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 26.02.2004 зі справи № 31/255 залишити без
змін.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь