ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2004 Справа N 15/360
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому ТОВ “МПМ”
судовому засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 26.03.2004
Запорізького апеляційного
господарського суду
у справі № 15/360
за позовом ТОВ “МПМ”
до ТОВ “А”
про визнання недійсним рішення (протоколу) зборів учасників ТОВ
“А” від 18.08.2003 № 18
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою від 19.11.2003 господарського суду Запорізької області,
винесеною на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, позов
залишено без розгляду у зв’язку з неподанням позивачем
витребуваних судом документів, відсутність яких перешкоджає
вирішенню спору.
Постановою від 26.03.2004 Запорізького апеляційного
господарського суду ухвалу залишено без змін з посиланням на
можливість розгляду спору по суті лише за наявності витребуваних
судом документів, які позивачем не надано.
ТОВ “МПМ” у поданій касаційній скарзі просить ухвалу та
постанову скасувати, справу передати на розгляд до суду першої
інстанції, оскільки вважає, що застосування судом п. 5 ст. 81
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
можливе лише за наявності такої умови –
позивач не подав витребувані документи без поважних причин,
тобто перш ніж залишити позов без розгляду, господарський суд
зобов’язаний з’ясувати причини невиконання його вимог позивачем
і об’єктивно оцінити їх поважність, однак в порушення цих вимог
в ухвалі від 19.11.2003 суд зазначив, що позивач витребувані
документи суду не надав, не вказавши при цьому, з яких саме
причин позивач не надав оригінал рішення від 18.08.2003.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали на предмет
правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм процесуального права та заслухавши пояснення присутнього у
засіданні представника позивача дійшла висновку, що оскаржувані
ухвала та постанова підлягають скасуванню, а позовна заява –
розгляду по суті з наступних підстав.
Ухвалою від 19.09.2003 господарського суду Запорізької області
позивача зобов’язано надати оригінал оспорюваного рішення
(протоколу) № 18 від 18.08.2003 та документи, які підтверджують
факти, викладені в позовній заяві.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставою для залишення позову без розгляду може бути неподання
позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом
матеріалів, необхідних для вирішення спору.
Таким чином, перш ніж залишити позов без розгляду господарський
суд зобов’язаний з’ясувати причини невиконання його вимог
позивачем і об’єктивно оцінити їх поважність.
В зв’язку з цим касаційна інстанція відхиляє помилкові посилання
суду в оскаржуваній ухвалі на факт неподання позивачем оригіналу
витребуваного судом оспорюваного протоколу № 18 від 18.08.2003
як на достатню підставу для залишення позову без розгляду,
оскільки такі висновки грунтуються на звуженому тлумаченні
зазначеної норми процесуального законодавства.
Адже, підставою для винесення ухвали про залишення позову без
розгляду судом першої інстанції помилково визначено виключно
обставини неподання позивачем оригіналу оспорюваного рішення від
18.08.2003, причому в ухвалі від 19.11.2003 відсутнє будь-яке
обгрунтування щодо причин неподання позивачем оригіналу
витребуваного судом рішення (протоколу), не встановлено їх
поважності чи неповажності.
Водночас в даному випадку неподання позивачем (ТОВ “МПМ”
витребуваного судом оригіналу оспорюваного рішення (протоколу)
№ 18 від 18.08.2003 обумовлено наявністю поважних причин, а саме
об’єктивною неможливістю надання цього письмового доказу у
зв’язку з тим, що оспорюване рішення прийнято зборами учасників
ТОВ “А” – вищим органом цього товариства (ст. 58 Закону України
“Про господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
), а не позивачем, який
є співзасновником ТОВ “А”. Цілком очевидно, що відповідач, як
видавник оспорюваного акта, має більш реальні можливості для
надання оригіналу цього акта в судове засідання та виконання
вимог ухвали від 19.09.2003 стосовно надання цього документу,
які були адресовані також відповідачу, тому наявне перекладання
такого обов’язку лише на позивача не відповідає обставинам
справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
письмові
докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій
копії.
В зв’язку з цим в разі відсутності у відповідача оригіналу
оспорюваного рішення № 18 від 18.08.2003 та невиконання вимог
ухвали суду від 19.09.2003, необхідним вбачається витребування у
ТОВ “А” належним чином засвідченої копії цього рішення, а в разі
ухилення відповідача від вчинення таких дій не виключається
наявність підстав для стягнення з винної сторони штрафу в доход
Державного бюджету України в порядку, передбаченому п. 5 ст. 83
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За умов невизначеності обставин знаходження оригіналу
оспорюваного рішення у сторін по справі передчасним вважається
залишення судом без розгляду клопотання ТОВ “МПМ” від 13.10.2003
№ 85 (а.с. 30, 31) про витребування доказів від певних
банківських установ, оскільки серед таких доказів в кредитних
справах ТОВ “А” має бути також рішення про призначення керівника
товариства на посаду, зокрема оспорюване рішення від 18.08.2003
про призначення директором товариства В-ова О.С.
Водночас колегія не погоджується з висновками суду першої та
апеляційної інстанцій про невиконання позивачем вимог суду щодо
надання додаткових документів (окрім оспорюваного рішення) в
підтвердження фактів, викладених в позовній заяві, оскільки в
ухвалі від 19.09.2003 містяться конкретні вимоги щодо надання
Статуту ТОВ “МПМ” та свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ
“МПМ”, які позивачем виконано, а інші документи в обгрунтування
позовних вимог (кредитні договори, додаткові угоди, протоколи
тощо) правомірно надано товариством на власний розсуд з
врахуванням положень ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зважаючи на вищенаведені обставини касаційна інстанція дійшла
висновку про відсутність у суду першої інстанції достатніх
законних підстав для застосування п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та обумовлену цим наявність підстав для скасування
оскаржуваних ухвали та постанови і подальшого розгляду позовної
заяви по суті пред’явлених вимог за наявними у справі
матеріалами (ст. 75 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11, 111-13, Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “МПМ” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.11.2003 та
постанову Запорізького апеляційного господарського суду у справі
№ 15/360 скасувати.
Зобов’язати господарський суд Запорізької області розглянути
позовну заяву ТОВ “МПМ” по суті пред’явлених вимог.
гв