ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2004 Справа N 34/579
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
за участю представників сторін А.А.А. (дов. від 9.11.03), Б.Б.Б.
(дов. від 9.01.04), В.В.В. (дов. від 19.02.04), Г.Г.Г. (дов. від
1.04.04), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні
скарги Державного підприємства по виробництву бактерійних
препаратів "XXX" та Фонду державного майна України
на постанову від 2 лютого 2004 року Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 34/579
за позовом Інституту "YYY"
до Державного підприємства по виробництву бактерійних
препаратів "XXX"
треті особи - Академія медичних наук України
- Фонд державного майна України
про визнання права оперативного управління державним майном
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 25 грудня 2003 року господарського суду м. Києва
(суддя В.Студенець) в позові відмовлено з мотивів недоведеності.
Постановою від 2 лютого 2004 року Київського апеляційного
господарського суду рішення у справі скасовано і позов задоволено:
за Інститутом "YYY" визнано право оперативного управління не
житловими будівлями історичного, епідемічного і лабораторного
корпусів, які знаходяться на вул. Р-ськa, 33 в м.Києві та
зобов'язано відповідача їх звільнити.
Постанова мотивована передачею функції управління державним майном
від Міністерства охорони здоров'я України до Академії медичних
наук України.
Державне підприємство по виробництву бактерійних препаратів "XXX"
стверджує, що постанова господарського суду апеляційної інстанції
прийнята з порушенням вимог статті 92 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, статей 4, 33, 34, 37, 39, 48 та 50 Закону України
"Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, статей 1 і 2 Закону України "Про
підприємства, установи і організації союзного підпорядкування,
розташовані на території України" ( 1540-12 ) (1540-12)
, а також пункту 4
Тимчасового положення про Фонд державного майна ( 2558-12 ) (2558-12)
, що є
підставою для її скасування і залишення в силі рішення місцевого
господарського суду.
Фонд державного майна України вважає, що зазначена постанова
прийнята господарським судом без врахування наказу від 21 січня
1977 року № 1033 Міністерства охорони здоров'я СРСР, погодження
від 12 серпня 1981 року № 25-1752/4 Ради Міністрів УРСР, рішення
від 20 січня 1982 року № 77 виконкому Київської міської Ради
депутатів трудящих, виготовленого Головним
архітектурно-планувальним управлінням м. Києва плану земельної
ділянки в м.Києві по вул. Ч-ській, 99 та акта від 28 квітня 1982
року цього управління про відвід земельної ділянки для Київського
підприємства по виробництву бактерійних препаратів міністерства
охорони здоров'я СРСР.
Крім того, Фонд державного майна України стверджує, що Київським
апеляційним господарським судом не дано оцінки факту здійснення
Фондом функцій повноважень орендодавця майна державного
підприємства в частині укладення в листопаді 2003 року
регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.
Києву та закритим акціонерним товариством "Трудовий колектив
Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів
"XXX" договору за № 508 та договору купівлі-продажу оборотних
матеріальних засобів цілісного майнового комплексу Київського
підприємства по виробництву бактерійних препаратів "XXX".
Зазначені обставини, на думку Фонду державного майна України,
обумовлюють скасування постанови апеляційного господарського суду.
Інститут "YYY" та Академія медичних наук України
проти доводів касаційних скарг заперечують і просять залишити їх
без задоволення.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню
частково з наступних підстав.
"YYY" звернувся до господарського суду з позовом про визнання
права оперативного управління не житловими будівлями,
обґрунтовуючи власні вимоги виконанням постанови від 7 серпня 2000
року № 1232 Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо підвищення
ефективності використання наукового потенціалу в галузі медицини"
( 1232-2000-п ) (1232-2000-п)
та спільного наказу від 10 серпня 2000 року №
195а/39 Міністерства охорони здоров'я України та Академії медичних
наук України про передачу до складу академії науково-дослідних
установ, у тому числі інституту. За твердженням позивача спірне
майно належить йому на праві оперативного управління.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на факт
реорганізації позивача у 1981-1982 роках шляхом поділу і створення
окремої юридичної особи-Державного підприємства по виробництву
бактерійних препаратів "XXX", яке володіє спірним майном на праві
повного господарського відання.
Держава реалізує право державної власності у державному секторі
економіки через систему організаційно-господарських повноважень
відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що
належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі
права господарського відання або права оперативного управління
відповідно до визначення цієї компетенції законодавчими актами
України.
Визнаючи за позивачем право оперативного управління не житловими
будівлями історичного, епідемічного і лабораторного корпусів, які
знаходяться на вул. Р-ськa, 33 в м. Києві, господарський суд
апеляційної інстанції не звернув уваги на встановлений місцевим
господарським судом факт, що відповідно до пункту 2.19. Статуту
Інституту "YYY", затвердженого постановою від 25 грудня 2000 року
№ 6 Академії медичних наук України, державне майно може бути
закріплене за цією особою виключно на праві повного господарського
відання.
За змістом статей 37 і 39 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
право оперативного управління і право господарського
відання є різновидом речового права суб'єктів господарювання з
різним правовим режимом і обсягом правомочності.
Відповідно до статті 31 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
до державної власності в Україні належать загальнодержавна
(республіканська) власність і власність адміністративно -
територіальних одиниць (комунальна власність).
За змістом статі 33 цього Закону ( 697-12 ) (697-12)
управління державним
майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної
одиниці) здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві Ради
народних депутатів України, а також уповноважені ними державні
органи. Державні органи, уповноважені управляти державним майном,
вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх
діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за
ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного
майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів
України.
Разом з тим, вирішуючи спір про правовий режим державного майна,
господарський суд апеляційної інстанції, визначивши Академію
медичних наук України органом уповноваженим управляти державним
майном, не спростував доводів Фонду державного майна України щодо
його правомочності стосовно спірного майна.
Також судами не дана оцінка фактам реорганізації позивача і
виділення з його складу Державного підприємства по виробництву
бактерійних препаратів "XXX" і володіння спірним майном цією
особою протягом значного проміжку часу.
Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі статті 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
дійшла
висновку про неповне встановлення господарськими судами обставин
справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної
оцінки всім її обставинам.
Неправильне застосування Київським апеляційним господарським судом
до спірних правовідносин статей 37 і 39 Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
в силу вимог статті 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
обумовлює скасування
судових актів, постановлених в даній справі, з передачею її на
новий розгляд, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх
передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного
з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і
залежно від установленого ухвалити відповідне рішення.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Державного підприємства по виробництву
бактерійних препаратів "XXX" та Фонду державного майна України
задовольнити частково.
Рішення від 25 грудня 2003 року господарського суду м. Києва та
постанову від 2 лютого 2004 року Київського апеляційного
господарського суду у справі № 34/579 скасувати, справу передати
на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій