ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2004 Справа
N А-13/196-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкіна - головуючого
Є. Чернова В. Цвігун
за участю представників:
- позивача
- відповідача
розглянув касаційну скаргу
(подання) Державної податкової інспекції у
Орджонікідзевському районі м. Харкова
на постанову від 17.02.2004 р.
Харківського апеляційного господарського суду
у справі № А-13/196-03
за позовом ПП “Ким-Торс"
до Державної податкової інспекції у
Орджонікідзевському районі м. Харкова
про визнання недійсним повідомлення
В С Т А Н О В И В:
Позивач 16.07.2003 звернувся з позовом до Державної
податкової інспекції Орджонікідзевському районі м. Харкова про
визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ДШ
Орджонікідзевському районі м. Харкова № 390/26-223 від
04.04.2003.
Рішенням господарського суду Харківської області від 02.12.2003
по справі № А-13/196-03 (суддя Н. Водолажська) позов задоволене
частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДШ
Орджонікідзевському районі м. Харкова № 390/26-223 від
04.04.2003 в частині нарахування зобов'язань по ПДВ в сумі 37
350 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 15 518
грн. В решті позову відмовлено.
Рішення суду грунтується на даних судово-економічної експертизи
№ 5905 від 20.10.2003 р.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
17.02.2004 по справі № А-13/196-03 (судді Ю. Філатов, В.
Івакіна, В. Сіверін) рішення господарського суду Харківської
області залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з
тих же підстав.
Відповідач в касаційній скарзі просить рішення Господарського
суду Харківської області від 02.12.2003 та постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2004 по
справі № А-13/196-03 скасувати на підставі того, що зазначене
рішення та постанова не відповідають чинному законодавству та
підлягають скасуванню у зв'язку з тим, що прийняті з порушенням
норм процесуального та матеріального права, а саме:
- на розрахунковий рахунок ІШ “Ким-Торс” надійшло 12 207,25
грн., у тому числі ПДВ 2 034,55 грн., що підтверджується
платіжним дорученням № 97 від 23.07.2002 р., однак судом взагалі
визнана відсутність самого факту придбання товарів (послуг)
позивачем, чим було порушено п. п 3.1.3 ст. З Закону України
“Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
;
- суд невірно застосовує приписи п. п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки
рішенням місцевого суду Куйбишевського району м. Донецька від
29.07.2002 р. визнано недійсним з моменту видачі свідоцтво
платника ПДВ ІШ "УкрДонецькТехноБуд”. Тобто, це підприємство не
є платником ПДВ;
-
- судом не було взято до уваги вимоги абз. 6 ст. З Закону
України “Про систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
щодо рівності
забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання,
оскільки позивачу було надано право на включення до податкового
прибутку сум ПДВ, сплачених ним підприємству, яке позбавлено
свідоцтва платника ПДВ.
-
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи та встановив наступне.
Включення до валових витрат відповідних сум регулюється Законом
України “Про опдаткування прибутку підприємств” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а
порядок визначення бази оподаткування та розрахунку податкових
зобов'язань по ПДВ - Законом України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
В п. 3.1.1 ст. З Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначено, що об'єктом оподаткування є операції
платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній
території України, в тому числі операції з оплати вартості
послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі
права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для
погашення кредиторської заборгованості заставодавця. Оскільки
при поверненні коштів на рахунок позивача відсутній факт
придбання товарів (послуг), то і відсутня база оподаткування
ПДВ.
Крім того, касатором не надано доказів того, що перераховані
22.07.2002 р. і повернуті 23.07.2002 р. кошти в сумі 12 207,25
грн. були включені до розрахунку податкових зобов'язань
(податкового кредиту) відповідного періоду.
Підприємство виписало ВАТ “Богодухівський х/з” податкові
накладні № 18 від 29.08.2002 р. на суму 21 128,34 грн. та № 19
від 29.08.2002 р. на суму 22 767,52 грн. Загальна сума ПДВ по
цим операціям становить 8 779,16 грн., але включено до
податкової декларації за серпень 2002 р. суму податку 8 817
грн., що призвело донарахування 38 грн.
Податкові зобов'язання по операціям з ВАТ “Ізюмський х/з” були
зменшені на 1 000 грн. за жовтень 2002 р.
Податкові зобов'язання по операціям відвантаження товарів на
адресу ТОВ “Опт-Трейдінг” були збільшені по ПДВ на 2 935 грн.
Підприємство відвантажило на адресу ВАТ “Богодухівський х/з”
товари у листопаді 2002 р. на загальну суму 67 879,25 грн. та в
грудні 2002 р. на суму 61 674,4 грн., але податкові накладні по
цим операціям були виписані на суму 40 728,91 грн. (ПДВ 8 145,75
грн.) та на 57 031,2 грн. (ПДВ 11 406,24 грн.) відповідно.
Податкові зобов'язання за листопад 2002 р. були збільшені на 5
429 грн. та за грудень 2002 р.- на 928,64 грн.
Позивач не довів безпідставність проведених нарахувань ПДВ по
цим операціям.
Перевіркою були встановлені розбіжності на загальну суму 35 315
грн. Дані розбіжності пов'язані з тим, що підприємство включило
до податкового кредиту суми, визначені в податкових накладних,
одержаних ним від 111-1 “УкрДонецькТехноБуд” у серпні та вересні
2002 р. та від ТОВ “Опт-Трейдінг” у жовтні 2002 р., які не є
платниками ПДВ.
Відповідно до рішення місцевого суду Куйбишевського району
м. Донецька від 21.07.2002 р., яким визнані недійсним установчі
документи приватного підприємства"УкрДонецькТехноБуд” з
моменту реєстрації та свідоцтво платника ПДВ з моменту видачі.
Таким чином на час оформлення податкових накладних дане
підприємство не було зареєстроване платником ПДВ.
Рішенням Калінінського місцевого суду м. Донецька від 31.10.2002
р. визнано недійсним установчі документи та свідоцтво платника
ПДВ ТОВ “Опт-Трейдінг”.
Відповідно до п. 7.4.5 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не дозволяється включення до
податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не
підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а
при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи
банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в
оплату вартості таких робіт.
У приватного підприємства “Ким-Торс” були належним чином
оформлені податкові накладні і з урахуванням наведеної норми
воно правомірно включило до податкового кредиту визначені в них
суми податку.
Виходячи з викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 107,
ст. 111-9, 111-11, 111-12, 111-3 ГПКУкраїни,
П О С Т А Н О В И Л И:
1. У задоволенні касаційної скарги відмовити.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 17.02.2004 по справі № А-13/196-03 та рішення
господарського суду Харківської області по цій справі
залишити без змін.