ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2004 Справа N 3/144
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу H-ської ОДПІ
на постанову від 12.01.04 p.
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі №3/144
господарського суду Кіровоградської області
за позовом ВАТ "XXX"
до H-ської ОДПІ
про визнання недійсними актів
за участю представників сторін:
позивача: А.А.А. (дов. від 09.06.04 p.)
відповідача: не з'явились
За згодою сторони відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 10.06.04 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області (суддя Болгар
Н.В.) від 14.10.2003 р. позовні вимоги задоволені у повному
обсязі, податкові повідомлення-рішення від 28.12.2002р. №
0000302200/0/363/22-00211369-9745, від 18.02.2003р. №
0000302200/1/363/22-00211369-1382, від 10.04.2003р. №
0000302200/2/363/22-00211369-3140, від 12.05.2003р. №
0000302200/3/363/22-00211369-4005 про застосування штрафних
(фінансових) санкцій на суму 1 518 591 грн. визнані недійсними; в
частині позовних вимог про зобов'язання H-ської ОДПІ здійснити
відзив податкових повідомлень-рішень відмовлено; з відповідача
стягнуто судові витрати. Рішення мотивоване тим, що операції з
валютними цінностями не проводились і фінансові санкції
застосовані безпідставно.
Постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у складі: Герасименко І.М., Білецької Л.М.,
Швець В.В. від 12.01.04 рішення місцевого господарського суду
залишене без змін.
H-ська ОДПІ звернулась до Вищого господарського суду України із
касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята
внаслідок неправильного застосування та порушення норм
матеріального права, а саме Постанови Кабінету Міністрів України
"Про систему валютного регулювання і валютного контролю"
( 15-93 ) (15-93)
, а тому просить її та рішення господарського суду першої
інстанції скасувати.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу H-ської ОДПІ на постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду, заслухавши представника
позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет
правильності їх оцінки судом, а також правильність застосування
норм матеріального та процесуального права відзначає наступне:
Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що H-ською
ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.12.2002 р. №
0000302200/0/363/22-00211369-9745, яким визначено суму податкового
зобов'язання за платежем: адміністративні та інші санкції у сумі
1 519611 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
H-ською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від
18.02.2003 р. № 0000302200/1/363/22-00211369-1382, яким визначено
суму податкового зобов'язання за платежем: адміністративні та інші
санкції у сумі 1 519611 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
H-ською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від
10.04.2003 р. № 0000302200/2/363/22-00211369-3140, яким визначено
суму податкового зобов'язання за платежем: адміністративні та інші
санкції у сумі 1 519 611 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
H-ською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від
12.05.2003 р. № 0000302200/3/363/22-00211369-4005, яким визначено
суму податкового зобов'язання за платежем: адміністративні та інші
санкції у сумі 1 519611 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Згідно з п.14 "Інструкції про порядок застосування штрафних
(фінансових) санкцій органами державної податкової служби"
( z0268-01 ) (z0268-01)
, затвердженої наказом Державної податкової
адміністрації України 17.03.2001 р. № 110, зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 23.03.2001 р. за № 268/5459, керівник
органу державної податкової служби або його заступник приймають
податкові повідомлення-рішення за наслідками розгляду матеріалів
перевірки.
Всі названі вище податкові повідомлення-рішення містять посилання
на акт документальної перевірки № 876 від 19.12.2002 р.
Відповідно до акту "Про результати перевірки дотримання вимог
валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної
діяльності ВАТ фірма "XXX" за період з 01.07.2001 р. по 01.10.2002
р.", податкових повідомлень-рішень штрафні (фінансові) санкції на
загальну суму 1 519 611 грн. складаються із суми 1 518 591 грн. -
суми еквівалентної сумі валютних коштів, перерахованих у валюту
України за обмінним курсом Національного банку України на момент
здійснення таких операцій і 1020 грн. - за порушення термінів
декларування валютних цінностей у розмірі двадцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний виявлений
випадок не декларування.
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень в частині застосування штрафу в сумі 1 518 591
грн.
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що
H-ською ОДПІ прийнято чотири податкові повідомленнярішення, кожне
з яких містить визначення суми податкового зобов'язання щодо
сплати штрафу за порушення валютного законодавства.
Господарськими судами також було встановлено, що ВАТ "XXX" -
комітент уклало з товариством з обмеженою відповідальністю "YYY"
(ТОВ "YYY") - комісіонером договори комісії № 31/16 від
05.02.2001р., № 21-НПП від 10.02.2001р. № 28-НПП від 01.06.2001р.,
№ 34-НПП від 06.08.2001р., № 12/НПП від 19.04.2002р., № 20/ГПП від
15.02.2002р. Із доповненнями, відповідно до умов яких ТОВ "YYY"
зобов'язалося за дорученням ВАТ "XXX" за винагороду здійснити для
комітента, від власного імені, угоду з продажу кранів мостових
покупцям, що знаходяться на території Російської Федерації та
Казахстану, конвертувати в національну валюту виручку, одержану
від покупців національній валюті України у грошовій безготівковій
формі, а також здійснити розрахунки у вигляді поставки сировини,
комплектуючих за замовленням комітента. За своїми істотними
умовами названі договори є договорами комісії.
Згідно з ст. ст. 395, 398, 406, 407, 408 Цивільного кодексу
України ( 1540-06 ) (1540-06)
за договором комісії одна сторона (комісіонер)
зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за
винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені за рахунок
комітента; майно, що надійло від комітента або набуте комісіонером
за рахунок комітента, є власністю останнього; по виконанні
доручення комісіонер вправі одержати від комітента винагороду,
комітент зобов'язаний сплатити комісійні винагороди, відшкодувати
комісіонерові витрачені ним по виконанню доручення суми;
комісіонер вправі утримати належні йому за договором комісії суми
з усіх сум, що надійшли до нього за рахунок комітента.
За дорученням ВАТ "XXX" ТОВ "YYY" здійснило продаж кранів мостових
покупцям-нерезидентам, Кошти, валюта, що надійшла від
покупців-нерезидентів комісіонеру, відповідно до п.2.25 "Правли
здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України"
( z0171-99 ) (z0171-99)
, затверджених постановою Правління Національного
банку України 18.03.1999 р. № 127 попередньо були зараховані на
розподільчий рахунок, конвертовані на Міжбанківському валютному
ринку і у гривневому еквіваленті надійшли на поточний рахунок ТОВ
"YYY". Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що
розрахунки між комітентом і комісіонером в іноземній валюті не
передбачалися умовами договорів комісії і не проводилися. Перехід
права власності на кошти в іноземній валюті до
резидента-посередника не відбувався, іноземна валюта, як засіб
платежу (комісійна винагорода, компенсація вартості додаткових
витрат) за надані послуги між сторонами не використовувалася.
Оскільки судами було встановлено, що валютні операції між
названими особами не проводилися, вони правомірно дійшли до
висновку, що виконання зобов'язань ВАТ "XXX" як комітента не
потребувало індивідуальної ліцензії Національного банку України,
тому що операції, зазначені п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів
України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"
( 15-93 ) (15-93)
№ 15-93 від 19.02.1993 р., ним не проводилися.
Таким чином, господарський суд дійшов до висновку про відсутність
у H-ської ОДПІ підстав для застосування штрафних (фінансових)
санкцій на суму 1 518 591 грн. за здійснення операції з валютними
цінностями, що потребують одержання ліцензії Національного банку
України згідно п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) (15-93)
.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що постанова
апеляційного господарського суду відповідає чинному законодавству
і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу H-ської ОДПІ залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
12.01.04 p. у справі №3/144 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська