ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2004 Справа N
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні м. Свердловську Луганської області
матеріали касаційної
скарги
на постанову від 28.01.2004 року Донецького
апеляційного господарського суду
у справі № 43
господарського суду Луганської області
за позовом Спільного підприємства з іспанським
інвестором "І", м. Свердловськ
до 1. Державної податкової інспекції у
м. Свердловську Луганської
області
2. відділення Державного казначейства
у
м. Свердловську
про стягнення бюджетної заборгованості по
бюджетному відшкодуванню з податку на
додану вартість за серпень 2003 року в
сумі 722184 грн. та процентів у зв'язку
з несвоєчасним бюджетним відшкодуванням
в сумі 6315,65 грн. за період з
22.10.03р. по 28.11.03р.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача-1: не з'явились
від відповідача-2: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Луганської області від 02.12.2003
року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 28.01.2004 року по справі № 43 позов
задоволене; стягнуте з Державного бюджету України на користь
позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість
(експортне відшкодування) за серпень 2003 року в сумі 722184, 00
грн., проценти за період з 22.10.2003 р. по 28.11.2003 р. в сумі
6315,65 грн.; стягнуте з відповідача-1 на користь позивача витрати
по сплаті держмита в сумі 1700 грн. і на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Свердловську Луганської області
просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 28.01.2004 року частково в сумі процентів в розмірі
6315,65 грн. та прийняти нове рішення по даній справі, посилаючись
на неправильне застосування норм матеріального та процесуального
права, а саме пунктів 8.1 та 8.6 ст. 8 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені
в ній доводи.
Сторони не скористалися процесуальним правом на участь в засіданні
суду касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Судами встановлено, що позивачем у встановлений законом строк була
подана до органів Державної податкової служби податкова декларація
з податку на додану вартість за серпень 2003 року з зазначенням
сум податку на додану вартість і розрахунок експортного
відшкодування, що підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 728
499грн.65коп. до 22.10.03р. Строк відшкодування податку на додану
вартість за звітний період сплинув, але бюджетне відшкодування не
проведене, що підтверджується актом звірення розрахунків по сумі
бюджетної заборгованості від 28.11.2003 року, що й стало підставою
для нарахування позивачем процентів за період з 22.10.2003 року по
28.11.2003 року включно в сумі 6315грн.65коп. Зазначене
підтверджується матеріалами справи та не спростовується
відповідачем, Державною податковою інспекцією в м. Свердловську.
У відповідності з пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
№ 168/97-ВР від
03.04.97р. у разі, коли за результатами звітного періоду сум
визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне
значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з
Державного бюджету України протягом місяця, наступного після
подачі декларації.
За змістом пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
відшкодування здійснюється шляхом
перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на
рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує.
Суми, що не відшкодовані платнику податків протягом визначеного у
цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю.
Підставою для отримання відшкодування є дані податкової декларації
за звітний період.
Згідно приписів п. 8.1 ст. 8 вищезазначеного Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник податку, який здійснює операції з вивезення
(пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території
України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за
наслідками податкового місяця, має право на отримання такого
відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого
розрахунку.
Пунктом 8.6 ст. 8 цього Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що
розрахунок експортного відшкодування подається разом з декларацією
з податку на додану вартість за відповідний звітний період;
експортне відшкодування здійснюється протягом 30 днів, наступних з
дня подання розрахунку експортного відшкодування.
Як встановлено господарським судом бюджетна заборгованість за
звітні періоди не відшкодована, тому вимога позивача щодо
нарахування процентів відповідно до Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
правомірна.
Колегія не бере до уваги довід касаційної скарги про порушення
апеляційним судом п. п. 8.1 та 8.6 ст. 8 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
з огляду на таке.
Загальний порядок обчислення і сплати податку на додану вартість
передбачений ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Норми статті 7 та норми статті 8 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
співвідносяться між собою як
загальні та спеціальні, оскільки ст. 8 цього Закону не встановлює
окремий, абсолютно відокремлений правовий режим для оподаткування
операцій з експортування товарів, а лише містить в собі деякі
виключення із загальних правил, встановлених статтею 7 цього
Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Правило, відповідно до якого, право на експортне відшкодування
виникає в разі якщо є перевищення суми податкового кредиту
платника податку за відповідний податковий період, над сумою
податкових зобов'язань, викладене саме в пп. 7.7.3 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, отже,
зазначена норма поширюється на відносини по порядку одержання сум
експортного відшкодування.
Колегія суддів вважає, що сума експортного відшкодування
відповідно до положень Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та згідно Порядку складання та подання
податкової декларації з податку на додану вартість входить до
складу загальної суми податку, що підлягає відшкодуванню з
Державного бюджету України за підсумками поточного звітного
періоду (рядок 21 декларації).
Отже, оскільки сума експортного відшкодування є невід'ємною
частиною суми бюджетного відшкодування, то експортне відшкодування
є бюджетною заборгованістю на яку нараховуються проценти.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Донецького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську
Луганської області від 10.02.2004 року № 1345/10 на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2004 року у
справі № 43 залишити без задоволення, а постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 22.12.2003 року у справі № 43
- без змін.