ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2004 Справа N 3/92
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у Житомирської об'єднаної державної
відкритому судовому податкової інспекції (далі Житомирська
засіданні касаційну ОДПІ)
скаргу
на постанову від 15.01.2004 Житомирського
апеляційного
господарського суду
у справі № 39
господарського суду Житомирської області
за позовом Спільного підприємства "САН" у формі
ТзОВ
до Житомирської ОДПІ
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення 12959/10/1076/23-2
від 16.04.03р.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: присутній
від відповідача не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.09.2003
року по справі № 3/92"НА" у позові відмовлене.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
15.01.2004 року рішення Господарського суду Житомирської області
від 16.08.03р. у справі № 3/92"НА" скасоване; прийняте нове
рішення; позов задоволене; визнане недійсним податкове
повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової
інспекції (м. Житомир) № 12959/10/1076/23-2 від 16.04.03р. про
застосування до Спільного підприємства "САН" (м. Житомир) у формі
товариства з обмеженою відповідальністю фінансової санкції у
розмірі 1700 грн. 00 коп.; стягнуте з відповідача на користь
позивача 85,00 грн. витрат зі сплати держмита та 118 грн. витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, Житомирська ОДПІ, звернувся з касаційною скаргою в
якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 15.01.2004 року у справі № 3/92, рішення
Господарського суду Житомирської області залишити без змін та в
позові позивачу відмовити, посилаючись на неправильне застосування
судом норм матеріального права, а саме ст. 4, ст. 5, п. 1 ст. 18
Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені
в ній доводи.
Відповідач не скористався процесуальним правом на участь в
засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника позивача,
перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі
встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20 березня 2003 року працівниками Державної
податкової адміністрації у Житомирській області була проведена
перевірка пункту обміну валют, який належить Спільному
підприємству "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю
та знаходиться за адресою: м. Житомир.
В ході перевірки пункту обміну валют в присутності оператора
Онопрієнко І.П. проведено контрольну закупку 150 доларів США на
загальну суму 802грн.50коп. та продаж 250 доларів США на загальну
суму 1315грн. За результатами перевірки складено акт № 00046 від
20.03.2003р.
В акті зазначено, що при купівлі 150 доларів США операція з
купівлі валюти проведена через комп'ютерну систему, при цьому
розрахункова квитанція у двох примірниках не була роздрукована.
перший примірник квитанції було дооформлено оператором вручну,
другий примірник взагалі не роздруковувався, та жоден з
примірників квитанції не видавався особі яка купувала 150 доларів
США, чим порушено вимоги пунктів 2 і 5 статті 4 Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
На підставі акту перевірки Житомирською ОДПІ прийнято податкове
повідомлення-рішення № 12959/10/1076/23-2 від 16.04.2003р., яким
застосовано до СП "САН" ТОВ згідно з п. 1 ст. 18 Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
фінансову санкцію в розмірі 1700грн.
Згідно з п. 1 ст. 18 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і
надання послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
у разі порушення встановленого цим
Законом порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної
валюти, до уповноважених банків та суб'єктів підприємницької
діяльності, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських
угод з уповноваженими банками, за рішенням відповідних органів
державної податкової служби України застосовуються фінансові
санкції у таких розмірах, зокрема, ста неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян - у разі непроведення розрахункових операцій
через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування
розрахункового документа, що підтверджує виконання операції з
купівлі-продажу іноземної валюти, або проведення операції на
неповну суму коштів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що контрольна операція з
купівлі перевіряючими 150 доларів США касиром пункту обміну валют
була проведена через комп'ютерну систему, що підтверджується
даними з реєстрів купівлі-продажу іноземних валют і знайшло своє
відображення в акті перевірки.
В пам'яті комп'ютерної системи було зафіксовано як набрання і
проведення самої операції, так і друкування квитанцій, що
підтверджується долученими до справи архівним документом за
20.03.2003р. Записи відносно даної операції проходять за № 4 в
цьому архівному документі.
Під час друкування квитанції № 003532 вийшов з ладу принтер,
внаслідок чого сталося неповне роздрукування першого примірника
квитанції і нероздрукування другого примірника цієї квитанції. Про
причини виходу з ладу принтера свідчить довідка Житомирської філії
комерційного банку "ЗК".
На першому примірнику квитанції № 003532 за допомогою принтера
було надруковано дані комп'ютерної системи, номер і адреса пункту
обміну валют. Інші необхідні реквізити квитанції були заповнені
від руки касиром пункту обміну валют по операції з купівлі 150
доларів США. Другий примірник квитанції був оформлений касиром від
руки.
На першому примірнику квитанції № 003532 ревізором-інспектором Вим
Г.Ф. під час перевірки було зроблено запис, що це був контрольний
обмін валют. Даний примірник квитанції залишився в пункті обміну
валют, оскільки операція анульована, про що свідчить реєстр
купленої іноземної валюти за 20.03.2003р.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної
інстанції, що неповне роздрукування першого примірника квитанції
№ 003532 по операції з купівлі 150 доларів США в пункті обміну
валют СП "САН" ТОВ на повну суму операцій з наступним
дооформленням цієї квитанції оператором від руки у зв'язку з
технічною поломкою принтера і, відсутність роздрукованого другого
примірника квитанції, який оформлений оператором від руки, якщо
виконання операції зафіксоване у комп'ютерній системі, не може
вважатися нероздрукуванням розрахункового документа, що
підтверджує виконання операції з купівлі-продажу іноземної валюти.
Вірним є також висновок апеляційного суду про те, що фінансова
санкція до суб'єкта підприємницької діяльності за не видачу особі,
яка купує іноземну валюту, першого примірника розрахункового
документа на повну суму операції пунктом 1 статті 18 Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не передбачена.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов
правомірного висновку, що застосування до позивача фінансової
санкції за порушення пунктів 2 та 5 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
на підставі п. 1
ст. 18 зазначеного закону є необґрунтованим. Відповідно,
апеляційна інстанція, зробивши вірні висновки, правильно
зазначила, що суд першої інстанції на обґрунтовані доводи позивача
уваги не звернув, і прийшов до помилкового висновку, що спірне
податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем відповідно до
вимог законодавства, зокрема пунктів 2, 5 ст. 4, п. 1 ст. 18
Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстав для
скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
колегія суддів Вищого господарського суду України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Житомирської ОДПІ від 09.02.2004 року
№ 6191/9/10-0 на постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 15.01.2004 року у справі № 3/92"НА"
залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 15.01.2004 року у справі № 3/92"НА" - без
змін.