ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2004 Справа N 11/509
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першиков Є.В.
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківська І.П.
розглянувши
касаційну Державної податкової інспекції у Солом’янському
скаргу районі м. Києва
на постанову від 09.03.2004р. Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 11/509 Господарського суду м. Києва
за позовом Приватного підприємства “САГІТТА”
до Державної податкової інспекції у Солом’янському
районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача – Єдельникова О.В., за довіреністю
відповідача – Єленич А.О., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва 24.12.03р. у справі
№ 11/509 (суддя Кот О.В.), яке залишене без змін постановою від
09.03.2004р. Київського апеляційного господарського суду
(колегія суддів Острович С.Е., АлдановаС.О., Сотніков С.В.)
позовні вимоги Приватного підприємства “Сагітта” задоволені в
повному обсязі. Визнано недійсними податкове
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у
Солом'янському р-ні м. Києва. З відповідача на користь позивача
стягнуті судові витрати у сумі 203грн.
Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва
звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду
м. Києва 24.12.03р. у справі № 11/509 та постанову від
09.03.2004р. Київського апеляційного господарського суду, і
прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту
№ 66/2611/26-66/31245972 від 06.08.2003р. складеного ДПІ у
Солом'янському р-ні м. Києва “Про результати позапланової
документальної перевірки дотримання вимог податкового
законодавства ПП “Сагітта” по взаєморозрахунках з ЗАТ “Меридіан”
було прийняте податкове повідомлення-рішення № 135-2611/0 від
08.08.2003р., яким донараховано ПДВ у розмірі 5450,00 грн. та
застосовані фінансові санкції по ПДВ у розмірі 1362,50 грн.,
всього на загальну суму 6812,50 грн.
В акті перевірки, зокрема, зазначено, про визнання недійними
установчих документів ЗАТ “Меридіан та скасовання реєстрації ЗАТ
“Меридіан” в органах державної влади.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарським судами з
матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ЗАТ “Меридіан”
було укладено декілька договорів на надання друкарських робіт,
ці договори були виконані, що підтверджується податковими
накладними та платіжними дорученнями.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3.1 ст. 3, пунктів
7.1, 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
об'єктом оподаткування податком на додану вартість
є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг)
на митній території України; продаж товарів (робіт, послуг)
здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим
нарахуванням податку на додану вартість; особа продавець, яка
зареєстрована як платник податку на додану вартість, зобов'язана
на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг)
нарахувати покупцю податок на додану вартість і передати йому
податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в
ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит звітного
періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих)
платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням
товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу
валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит
вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання
коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів
(робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного
чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових
карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової
накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів
(робіт, послуг) (п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
).
Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право на складання податкових
накладних надане особам, зареєстрованим як платники податку на
додану вартість.
Як вбачається з матеріалів справи, на дату укладання спірних
договорів контрагент позивача перебував на податковому обліку як
платник податку на додану вартість та мав свідоцтво про
реєстрацію платника податків, видане ДПІ у Солом’янському районі
м. Києва.
За таких обставин, колегія судів вважає, що постанова від
09.03.2004р. Київського апеляційного господарського суду
прийнята у відповідності до вимог Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, у зв’язку з чим касаційна скарга
ДПІ не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському
районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову від 09.03.2004р. Київського апеляційного
господарського суду у справі № 11/509 Господарського суду
м. Києва залишити без змін.