ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2004 Справа N 10/353
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Шосткинської об’єднаної державної
податкової інспекції
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від
16.02.2004р.
зі справи № 10/353 господарського суду
Сумської області
за позовом приватного підприємства
“Вектор-2000”, м. Шостка
до Шосткинської об’єднаної державної
податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явились
від відповідача: Тихоненкова С.О. (довіреність від 21.01.04
№ 219)
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від 16.04.04 р., надіслана 16.04.04
р.).
В С Т А Н О В И В:
За результатами документальної позапланової перевірки ПП “Вектор
-2000” Шосткинською ОДПІ складено акт від 28.10.02
№ 1003/23-2-8.
Перевіркою виявлено порушення п. 5.3.9 абз. 4 п. 5.3 ст. 5 “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а саме:
підприємством віднесені до складу валових витрат, витрати,
пов’язані з гральним бізнесом (суми виданих гравцям виграшів) за
2001 р. – у сумі 102, 2 тис. грн., за І півріччя 2002 р. – 67,5
тис. грн., які не підтверджені відповідними розрахунковими,
платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і
зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку
та Положенням про ведення касових операцій у національній валюті
від 19.02.01 № 72.
На підставі акта перевірки інспекцією оформлено податкове
повідомлення-рішення від 06.11.2002 р. № 656/23-2, яким
підприємству визначено суму податкових зобов’язань з податку на
прибуток у розмірі 50610 грн. та застосована штрафна (фінансова)
санкція у сумі 7574 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем у
судовому порядку, при якому рішенням господарського суду
Сумської області від 28.10.03 р. (суддя Кіяшко В.І.) у позові
відмовлено з огляду на те, що віднесені позивачем до складу
валових витрат витрати не підтверджені відповідними
розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість
ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення
податкового обліку згідно п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України
“Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Відповідно до п. 10.2.2. п. 10.2 ст. 10 Закону України
№ 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
затверджено порядок податкового обліку
виграшів та витрат осіб, а також звітності суб’єктів грального
бізнесу (наказ ДПАУ від 19.01.98 № 35), яким передбачено, що
видача особі прибутку, що підлягає виплаті, здійснюється за
касовим, або у випадку відключення електроенергії – за товарним
чеком.
За апеляційною скаргою ПП “Вектор-2000” вказане рішення
переглянуто в апеляційному порядку і постановою Харківського
апеляційного господарського суду від 16.02.2004р. (судді
Бондаренко В.П. – головуючий, Токар м. В., Лакіза В.В.)
скасоване, провадження у справі припинено на підставі п. 1-1
ст. 80 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Апеляційна інстанція дійшла висновку про
відсутність предмету спору у зв’язку з визнанням скарги позивача
від 13.11.02 № 13 задоволеною на користь платника податків
(відповідно податкове повідомлення – рішення від 06.11.02
необхідно вважати скасованим в межах апеляційного узгодження).
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Шосткинська
ОДПІ звернулась до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою про її скасування, посилаючись на неправильне
застосування норм матеріального права, а саме п. 5.2.2 п. 5.2
ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ.
У відзиві на касаційну скаргу ПП “Вектор-2000” звертає увагу
суду на те, що апеляційна інстанція, констатувавши факт
задоволення ДПІ скарги позивача на підставі положень п.п. 5.2.2
п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р.№ 2181-ІІІ, зробила
помилковий висновок про припинення провадження у справі на
підставі п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Такий висновок, на думку підприємства, не
відповідає вимогам п. 4.ч. 1 ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ч. 2ст. 124
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та не узгоджується з судовою
практикою по аналогічних судових спорах. Позивач просить змінити
постанову апеляційної інстанції, визнати недійсним податкове
повідомлення – рішення, а касаційну скаргу залишити без
задоволення.
Колегія суддів Вищого господарського суду, розглянувши матеріали
справи, перевіривши правильність застосування норм матеріального
і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги,
зазначає наступне:
Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини справи:
Підприємство скористалося передбаченим п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5
Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
правом
адміністративного оскарження прийнятого ОДПІ податкового
повідомлення-рішення, направивши 13.11.02р. до Шосткинської
об’єднаної державної податкової інспекції скаргу на вказане
рішення (а.с.23).
За приписами цієї норми Закону контролюючий орган зобов’язаний
прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти
календарних днів від дня отримання скарги платника податків на
його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому
під розписку.
З урахуванням положень п. 16.2 ст. 16 цього Закону керівник
відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про
продовження строків розгляду скарги.... та письмово повідомити
про це платника податків до закінчення 20-денного строку.
29.11.02р Шосткинською ОДПІ прийняте рішення за № 10353/23-2/10
про продовження терміну розгляду скарги підприємства (а.с. 130).
Зазначене рішення надіслане підприємству з повідомленням про
вручення на адресу: м. Шостка вул. Інститутська, 6. (а.с.
77-80).
Шосткинським вузлом зв’язку поштове відправлення ОДПІ повернуто
з відміткою про те, що за зазначеною адресою ПП “Вектор-2000” не
значиться.
Як вбачається з матеріалів справи, підприємство знаходиться за
адресою: м. Шостка, вул. Марата,32/1 кв.21, що підтверджується
п. 1.2. Статуту ПП “Вектор-2000”, довідкою Сумського обласного
управління статистики про включення підприємства до ЄДРПОУ,
актом перевірки Шоткинської ОДПІ.
Згідно з п. 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р.
№ 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
якщо вмотивоване рішення за скаргою
платника податків не надсилається платнику податків протягом
двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за
рішенням керівника контролюючого органу, така скарга вважається
повністю задоволеною на користь платника податків з дня
наступного за останнім днем зазначених строків.
За таких обставин, апеляційний господарський суд правомірно
дійшов висновку про те, що скарга задоволена на користь платника
податку.
У зв’язку з неотриманням підприємством у встановлений п. 5.2.2.
п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р.№ 2181-ІІІ
двадцятиденний термін вмотивованого рішення ОДПІ, оскаржуване
податкове повідомлення-рішення слід визнати недійсним.
З урахуванням викладеного прийнята у справі постанова
апеляційної підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
16.02.2004р. зі справи № 10/353 змінити. В частині скасування
рішення господарського суду та стягнення з відповідача на
користь позивача судових витрат (абз.2,4,5 резолютивної частини
постанови) - залишити без змін, решту постанови викласти в такій
редакції:”Позов ПП “Вектор-2000” – задовольнити. Визнати
недійсним податкове повідомлення-рішення від 06.11.02
№ 656/23-2”.
Касаційну скаргу Шосткинської об’єднаної державної податкової
інспекції – залишити без задоволення.