ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2004 Справа N 20-7/910-4/100
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 03.11.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Стратієнко Л.В.,
Чабана В.В.,
за участю повноважних представників:
позивача - Луцик Л.О.
відповідача - Гарбара А.В.
3-ї особи - Незведського П.Ф.
розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Алтея-Фарм"
на постанову від 3 лютого 2004 року Севастопольського
апеляційного господарського суду у справі за позовом ТОВ
"Алтея-Фарм"
до ТОВ "База відпочинку "Одісей"
3-тя особа ТОВ "Вітас"
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2002 року ТОВ "Алтея-Фарм" звернулось до
господарського суду м. Севастополя з позовом до ТОВ "База
відпочинку "Одісей" про витребування майна з чужого незаконного
володіння, посилаючись на те, що котедж N 48 є його власністю з
моменту придбання у ТОВ "Вітас", згідно договору купівлі-продажу
N 2-2/11/01 від 08.11.2001 року, а реєстрація зазначеного котеджу,
як власність ТОВ "База відпочинку "Одісей", є незаконною.
Ухвалою від 23.06.2003 року до участі у справі в якості
третьої особи залучено ТОВ "Ф.О.Вітас".
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 22 вересня
2003 року, залишеним без змін постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 3 лютого 2004 року, в позові
відмовлено.
У касаційній скарзі та уточненні до касаційної скарги позивач
просить вказані судові рішення скасувати, як прийняті з порушенням
норм матеріального і процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача та 3-ї особи до
суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних
обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським
судом при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального
і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з таких підстав.
Приймаючи рішення про відмову позивачу у позові,
господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція,
виходив з того, що відповідачем не подано суду належних
документів, які б підтверджували наявність у нього права власності
на котедж N 48, розташований в сел. Любимовка,
вул. Челюскінців, 113.
Оскільки позивач не надав суду доказів порушення відповідачем
його прав як власника, у суду були відсутні підстави для
задоволення позову про витребування майна - котеджу N 48 на
користь ТОВ "Алтея-Фарм".
Проте, з вказаними висновками господарських судів погодитись
не можна, оскільки вони зроблені без повного і всебічного
з'ясування обставин справи, що спричинило порушення господарськими
судами норм матеріального і процесуального права, при прийнятті
оскаржуваних судових рішень.
Розглядаючи даний спір, господарський суд виходив з того, що
право власності на спірний котедж N 48 по вул. Члюскінців, 113
м. Севастополя закріплено за відповідачем свідоцтвом про право
власності на 20 котеджів, виданого управлінням майна
Севастопольської міськдержадміністрації ТОВ "База відпочинку
"Одісей" на підставі розпорядження Севастопольської
міськдержадміністрації від 16 січня 2002 року N 51-р.
Проте, суд не звернув уваги, що зазначене свідоцтво подано
відповідачем до суду в ксерокопії і засвідчено його представником.
Правоустановчі документи, на підставі яких було видано свідоцтво,
зокрема акт державної технічної комісії про приймання в
експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту (бази відпочинку
"Одісей") від 25.08.1998 року та розпорядження Севастопольської
міської державної адміністрації від 16.01.2002 року N 51-р в
матеріалах справи відсутні і господарськими судами не
витребовувались і не перевірялись.
Крім того, господарський суд не звернув уваги на ту
обставину, що відповідно до акта інвентаризації власності, що
знаходиться на території ЗАТ "Радгосп ім. С. Перовської" за
ТОВ "Ф.О.Вітас" визнавалося право власності на котедж N 48,
розташований на базі відпочинку "Одісей" (а.с. 19-26, т. 1).
Вищевказані обставини підтверджуються також листом директора
ТОВ "База відпочинку "Одісей", адресованому генеральному директору
"Ф.О.Вітас" (а.с. 32, т. 2) та договором від 14.09.98 року,
укладеного зазначеними сторонами, про спільну діяльність,
направлену на покращення роботи бази відпочинку
(а.с. 33-34, т. 2).
Враховуючи зазначені обставини, господарськими судами не дана
належна правова оцінка набуття права власності на спірний котедж
N 48, згідно договорів купівлі-продажу, як Ф.О."Вітас", так і
ТОВ "Алтея-Фарм", що визнати законним і обгрунтованим не можна.
За таких обставин суд вважає, що рішення господарського суду
та постанова апеляційної інстанції, як прийняті з порушенням норм
матеріального і процесуального права, не можуть залишатися без
змін і підлягають скасуванню.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно
врахувати наведене, більш повно з'ясувати обставини справи, суть
позовних вимог і заперечень, їх обгрунтованість, зібраним доказам,
дати правову оцінку та вирішити спір відповідно до вимог закону.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 3 лютого 2004 року та рішення господарського суду
м. Севастополя від 22 вересня 2003 року скасувати, задовольнивши
касаційну скаргу частково.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
м. Севастополя в іншому складі суду.