ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
10.06.2004                                      Справа N 7/231пд
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого     Першиков Є.В.
судді
суддів          Савенко Г.В.
                Ходаківська І.П.
 
розглянувши
касаційну      Суб’єкта  підприємницької діяльності  –  фізичної
скаргу         особи Падалко Ігоря Миколайовича
на             постанову     від     17.02.2004р.     Донецького
               апеляційного господарського суду
у справі       № 7/231пд Господарського суду Донецької області
за позовом     Красноармійського   міжрайонного   прокурора    в
               інтересах   держави   в  особі   Красноармійської
               об’єднаної державної податкової інспекції
до             Суб’єкта  підприємницької діяльності  –  фізичної
               особи Падалко Ігоря Миколайовича
               ВАТ “Гарт Лтд”
 
про   визнання недійсною угоди
 
За участю представників сторін:
 
позивача – Удод М.І., за довіреністю
відповідача – 1: Дорофієнко В.В., за довіреністю
відповідача – 2: не з’явилися
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського суду Донецької області від 23.12.2003р.
у  справі  № 7/231 пд (суддя Малашкевич С.А.), яке залишено  без
змін   постановою   від  17.02.2004р.  Донецького   апеляційного
господарського    суду    (колегія   суддів    Г.Я.Старовойтова,
М.В.Калантай,   С.І.Кондратьєва)   задоволені   позовні   вимоги
Красноармійського міжрайонного прокурора в інтересах  держави  в
особі    Красноармійської   об'єднаної   Державної    податкової
інспекції,  м.  Красноармійськ Донецької області,  про  визнання
недійсною угоди купівлі-продажу, що здійснена за накладною № б/н
від  25.12.2001  р., квитанцією до прибуткового касового  ордеру
№ 3 від 25.12.2001 р. між суб'єктом підприємницької діяльності -
фізичною  особою Падалко Ігорем Миколайовичем, м. Красноармійськ
Донецької  області, та відкритим акціонерним  товариством  “Гарт
ЛТД”,  м.  Тернопіль, на суму 6 600 грн. 00 коп. та  застосовані
наслідки,  передбачені  статтею 49  Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
        .
 
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Падалко  Ігор
Миколайович,  м. Красноармійськ Донецької області, звернувся  до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в  якій
просить  скасувати рішення господарського суду Донецької області
від   23.12.2003р.   у  справі  №  7/231пд  та   постанову   від
17.02.2004р.  Донецького  апеляційного  господарського  суду   з
підстав  неправильного застосування ст.ст.  48,  49  ЦК  України
( 435-15  ) (435-15)
        ,  і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні
позовних вимог податкової інспекції.
 
Розглянувши    матеріали    справи   та    касаційної    скарги,
проаналізувавши  на  підставі  встановлених  фактичних  обставин
справи  правильність  застосування судом норм  матеріального  та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
 
Як  вбачається з матеріалів справи, між відповідачами, суб'єктом
підприємницької  діяльності  - фізичною  особою  Падалко  Ігорем
Миколайовичем, м. Красноармійськ Донецької області та  відкритим
акціонерним товариством “Гарт ЛТД”, м. Тернопіль укладено  угоду
купівлі - продажу худоби.
 
Здійснення  угоди  на  суму  6 600  грн.  00  коп.  підтверджено
податковою  накладною від 25.12.2001р., накладною №  без  номеру
від  25.12.2001  р., квитанцією до прибуткового касового  ордеру
№  83  від  25.12.2001  р., згідно яких суб'єкт  підприємницької
діяльності   –   фізична   особа   Падалко   Ігор   Миколайович,
м.   Красноармійськ  Донецької  області,  придбав  у  відкритого
акціонерного  товариства  “Гарт  ЛТД”,  м.  Тернопіль,   худобу,
вартість якої складає 6 600 грн. 00 коп.
 
На  підставі  наданих до матеріалів справи доказів  місцевий  та
апеляційний господарський суд встановив, що на момент здійснення
угоди  підприємство другого відповідача, відкритого акціонерного
товариства  “Гарт  ЛТД”,  який  є стороною  за  спірною  угодою,
відсутнє в Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій
України,   не  зареєстроване  як  платник  податку   в   органах
податкової  служби  Тернопільської області. Відкрите  акціонерне
товариство  “Гарт ЛТД” не сплачувало податки, не вело податковий
та   бухгалтерський  облік,  не  надавало  податкові  звіти,  не
знаходилась за юридичною адресою, зазначеною в документах.
 
Наведене  свідчить  про  те, що ВАТ  “Гарт  ЛТД”  при  укладенні
договору   поставки  мав  умисел  та  діяв  з  метою  суперечною
інтересам   держави  і  суспільства  направленою  на  здійснення
незаконної   фінансово-господарської  діяльності   та   завідомо
ухилення від сплати податків
 
Згідно   ст.  67  Конституції  України  ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
           кожен
зобов'язаний  сплачувати податки і збори в порядку  і  розмірах,
встановлених законом.
 
Згідно  зі  статтею  49 Цивільного кодексу України  ( 435-15  ) (435-15)
        
угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства, є недійсною.
 
Вирішуючи  спір  про  визнання  угоди  недійсною,  суд   повинен
з'ясувати  наявність  тих  обставин,  з  якими  закон   пов'язує
визнання угод недійсними.
 
Пленум  Верховного  Суду  України  в  пункті  6  постанови   від
28.04.1978 року № 3 “Про судову практику в справах про  визнання
угод   недійсними”  ( v0003700-78  ) (v0003700-78)
          роз'яснив,  що  до  угод,
укладених  з  метою,  завідомо суперечною  інтересам  держави  і
суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування
фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.
 
Як  зазначалося вище, місцевим та апеляційним судами встановлено
факт  створення  ВАТ  “Гарт ЛТД” з метою  здійснення  незаконної
фінансово-господарської  діяльності  та  завідомо  ухилення  від
сплати  податків. У зв’язку з чим його дії суперечать  інтересам
держави і суспільства, а тому судом правомірно визнано цю  угоду
недійсною  на  підставі  ст.  49  ЦК  України  ( 435-15  ) (435-15)
           та
застосовано наслідки визначені цією статтею.
 
Враховуючи  вищевикладене, судова колегія вважає,  що  постанова
апеляційної  інстанції відповідає вимогам чинного законодавства,
у зв’язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.
 
Відповідно  до  ст.ст.  85, 111-5 Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         в судовому  засіданні  за  згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
 
Керуючись,  ст.ст.  111-5, 111-9, 111-7,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності –  фізичної
особи Падалко Ігоря Миколайовича залишити без задоволення.
 
Постанову     від    17.02.2004р.    Донецького     апеляційного
господарського  суду  у  справі №  7/231пд  Господарського  суду
Донецької області залишити без змін.