ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2004 Справа N 5/304(Д9/14)
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 03.11.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
М.Остапенка - (головуючого), Є.Борденюк, В.Харченка,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу ЗАТ "Український акціонерний проектний
конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект"
на постанову від 10.03.2004 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі N 5/304(Д9/14)
за позовом ЗАТ "УАПКТІ "Укрстальпроект"
до
1. ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Довіра",
2. Державного комунального виробничого управління
водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська
про визнання договору недійсним
в судове засідання прибули представники сторін:
позивача
Лисняк Д.М. (дов. від 08.05.2004)
Пономаренко Н.А. (дов. від 08.05.2004)
відповідача-1
Кушнарьов Д.В. (дов. від 02.06.2004)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін
та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги про визнання недійсним договору N 6861 від
12.02.01 про відпуск води і послуги каналізації, укладеного між
відповідачами у справі обґрунтовуються тим, що постачання питної
води і приймання витоків від ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія
"Довіра" проводиться по внутрішньобудинкових мережах, які належать
позивачу на праві власності, однак без відповідного узгодження із
ним, що є вимогою п. 3.1 Правил користування системами
комунального водопостачання і водовідведення у містах і селищах
України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від
01.06.94 N 65, чим порушуються його права власника, право на
захист яких встановлено ст.ст. 4,48 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
04.12.2003 (суддя С.Шевченко) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 10.03.2004 (колегія суддів: О.Виноградник, О.Джихур,
А.Коршун) рішення у справі залишене без зміни.
Рішення та постанова суду мотивовані тим, що 10.12.93 між РВ
ФДМУ по Дніпропетровській області та організацією орендарів УОПКТІ
"Укрстальпроект" укладений договір купівлі-продажу цілісного
майнового комплексу інституту за адресою: м. Дніпропетровськ,
вул. Пастернака,10, про що позивачу було видане реєстраційне
посвідчення від 29.10.96.
06.12.96 між позивачем та ТОВ "Промислово-інвестиційна
компанія "Довіра" укладений договір купівлі-продажу нежитлового
приміщення 3-го поверху площею 606,4 кв. м. в будинку N 10 по
вул. Пастернака в м. Дніпропетровську.
19.01.99 між позивачем та Державним комунальним виробничим
управлінням водопровідно-каналізаційного господарства
м. Дніпропетровська укладений договір N 1327, предметом якого є
відпуск та прийом господарсько-питної води та прийом стічних вод у
систему міської каналізації. Строк дії договору встановлено до
19.01.2000 та продовжується на наступний рік, якщо за місяць до
закінчення строку дії договору жодна із сторін не виявить бажання
відмовитися від договору.
12.02.2001 між відповідачами укладений договір N 6861,
предметом якого є відпуск 1-му відповідачу господарсько-питної
води та прийняття від нього стічних вод у систему міської
каналізації. Строк дії договору встановлено до 12.02.2002 з
умовами пролонгації (відсутність відмови жодної із сторін від
договору).
Господарськими судами при вирішенні спору встановлено, що
згідно з паспортом водокористування від 26.01.2001, акта N 009280
від 09.03.2004, наданими 2-м відповідачем,
ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Довіра" здійснює
водоспоживання через водовимірювальний лічильник, який є
підводоміром водного лічильника позивача.
Пунктом 3.1 Правил користування системами комунального
водопостачання та водовідведення у містах і селищах України,
затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України N 65 від
01.07.94, передбачено, що водоканал має право дозволити приєднання
водопровідного вводу об'єкта (субабонента) до водопровідної лінії
основного абонента при узгодженні з абонентом умов приєднання.
Виходячи із положень зазначеної норми права, суд оскаржуваною
постановою встановив, що матеріалами справи не підтверджується
факт наявності у першого відповідача вводу та відсутні будь-які
докази прокладення та приєднання відповідачем-1 до мереж
водопостачання позивача. Відповідно до положень ст.186 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
річ, призначена для обслуговування іншої (головної)
речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.
Право власності відповідача-1 на приміщення 3-го поверху будівлі
підтверджує його право власності на систему водопостачання.
Пунктом 12.1 Правил передбачено, що за вимогою Водоканалу
договір може бути укладений з будь-яким водокористувачем, що й
було здійснено шляхом укладення оспорюваного договору.
Обґрунтовуючи позов, позивач не послався на обставини щодо
порушення його права по володінню, користуванню, розпорядженню
системою водопостачання, яка обслуговує його приміщення.
Перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що при вирішенні спору судами першої та
апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального
права. та порушені процесуальні норми, виходячи з такого.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
07.02.2002 у справі N Н4/3, постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 11.04.2002 у справі N Н4/3,
постановою Вищого господарського суду України від 16.09.2003 у
справі N Д9/14 встановлено, що позивач є абонентом водоспоживання
та водопостачання, а тому посилання суду в оскаржуваній постанові
на недоведеність позивачем наявності у нього водопровідного вводу
є порушенням положень ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Підключення водопровідних мереж, розташованих у приміщеннях
3-го поверху до мереж загальноміських через мережу позивача
підтверджується встановленням у відповідача-1 водовимірювального
лічильника, який є підводоміром водного лічильника позивача, на що
посилається суд в оспорюваній постанові, та встановлення
вищезазначеними судовими рішеннями статусу відповідача як
субабонента мережі комунального водопостачання до водовідведення.
Використання відповідачем на підставі оспорюваного договору
водопровідних мереж позивача є порушенням його права користування,
володіння, розпорядження майном на власний розсуд, що стало
підставою для звернення з позовом про визнання недійсним договору.
Однак, відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
у випадках і в порядку, встановлених
законодавчими актами України, діяльність власника може бути
обмежено чи припинено або власника може бути зобов'язано допустити
обмежене користування його майном іншими особами.
Пунктом 3.1 Правил користування системами комунального
водопостачання та водовідведення в містах і селищах України
встановлено (про що згадується в оскаржуваній постанові), що
водоканал має право дозволити приєднання водопровідного вводу
об'єкта (субабонента) до водопровідних мереж ліній основного
абонента при узгодженні з абонентом умов приєднання. Отже,
основною визначальною обставиною при вирішенні спору є
встановлення факту узгодження сторонами умов приєднання мережі
субабонента до мережі абонента. Зазначена обставина судом не
досліджувалася, оскільки помилково не визнавалася як обставиною
обґрунтування позову, у зв'язку з чим судові рішення у справі
підлягають до скасування з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ "Український акціонерний проектний
конструкторсько-технологічний інститут "Укрстальпроект"
задовольнити частково.
Рішення від 04.12.2003 господарського суду Дніпропетровської
області, постанову від 10.03.2004 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у справі N 5/304(Д9/14) скасувати.
Справу передати до господарського суду Дніпропетровської
області на новий розгляд.