ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2004 Справа N 10/83-1938
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий), Харченка В.М., Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
касаційну скаргу Управління обліку та контролю за використанням
комунального майна департаменту економіки Тернопільської міської
ради
на постанову від 29.12.2003 Львівського апеляційного
господарського суду
у справі N 10/83-1938 господарського суду Тернопільської
області
за позовом Управління обліку та контролю за використанням
комунального майна департаменту економіки Тернопільської міської
ради
до приватного підприємства "Кромвель"
про визнання договору недійсним
В судове засідання представники сторін не з'явилися, про час
і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
В С Т А Н О В И В:
У червні 2003 року Управління обліку та контролю за
використанням комунального майна департаменту економіки
Тернопільської міської ради звернулося з позовом до приватного
підприємства "Кромвель" про визнання договору оренди N 2 від
18.01.2001 недійсним, оскільки в договорі відсутня така його
істотна умова як склад і вартість майна, переданого в оренду.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від
12.09.2003 у справі N 10/83-1938 в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
29.12.2003, за тією ж справою, вищезазначене рішення суду залишено
без змін.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
апеляційного суду від 29.12.2003, рішення господарського суду
першої інстанції і прийняти нове рішення, яким задовольнити
позовні вимоги позивача. Свої вимоги мотивує тим, що апеляційним
судом порушені норми процесуального та матеріального права,
зокрема ст.ст. 69, 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та ст.ст. 42, 48,
153 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування
Львівським апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає
задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено апеляційним судом, і це відповідає наявним
матеріалам справи, 18.01.2001 між Державно-комунальною кіномережею
м. Тернопіль та приватним підприємством "Кромвель" було укладено
договір оренди нежитлових приміщень комунальної власності N 2,
відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у
строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення
комунальної власності в місті Тернополі на Майдані Мистецтв, 4,
площею 1806,4 кв.м та окремо визначене індивідуальне майно, яке є
невід'ємним від будівлі для здійснення орендарем статутної
діяльності, а саме пристосування існуючої будівлі під торговий
заклад. Договір укладений на 15 років і діє до 18.01.2016.
При цьому апеляційний суд обгрунтовано не надав правової
значимості посиланням позивача на невідповідність договору оренди
вимогам ст. 153 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
і дійшов до правильного
висновку про те, що такі посилання не тільки не можуть
розглядатись як підстава для визнання договору недійсним, але й не
відповідають фактичним обставинам справи, з яких вбачається, що
при укладанні договору сторони узгодили між собою всі суттєві його
умови.
Зокрема, апеляційним судом було встановлено, що сторонами
було укладено також акт прийому-передачі, в якому встановлено, що
вартість об'єкта оренди станом на 01.10.2003 становить
375395,00 грн. Крім того, договором також визначено умови
відновлення і повернення орендованого майна, тобто сторони
досягнули згоди з усіх істотних умов договору.
Таким чином постанова апеляційного суду, згідно якої останній
погодився з рішенням суду першої інстанції про відмову у
задоволенні позовних вимог, є такою, що прийнята з урахуванням
всіх фактичних обставин справи, а тому підстав для її скасування
не вбачається.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Управління обліку та контролю за
використанням комунального майна департаменту економіки
Тернопільської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
29.12.2003 та рішення господарського суду Тернопільської області
від 12.09.2003 у справі N 10/83-1938 залишити без змін.