ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2004 Справа N 24/744
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого М. Остапенка,
суддів: Є. Борденюк, В. Харченка,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
(ТОВ) "ХХХ"
на рішення від 08.12.2003 господарського суду м. Києва
у справі № 24/744
за позовом ТОВ "YYY"
до ТОВ "XXX"
про дострокове розірвання договору оренди
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача А.А.А. (дов. від 15.04.2004)
відповідача Б.Б.Б., В.В.В.(дов. від 11.03.2004)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "YYY" звернулось до
господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з
обмеженою відповідальністю "XXX" про дострокове розірвання
договору оренди від 28 вересня 1999 р. у зв'язку з тим, що
відповідач не сплачує орендну плату протягом більше ніж трьох
місяців.
Позов обґрунтовується тим, що 28 вересня 1999 р. між ТОВ "XXX" та
ВАТ "ZZZ", був укладений договір оренди приміщень.У відповідності
із п. 1.1. цього договору відповідачу, зокрема, було передане в
оренду триповерхове приміщення їдальні, яка розташована за
адресою: м. Київ, вул. Б-ська, 88.
В подальшому ВАТ "ZZZ" здійснило продаж триповерхового приміщення
їдальні Товариству з обмеженою відповідальністю "QQQ", яке, в свою
чергу, продало його Товариству з обмеженою відповідальністю "WWW".
24.07.02 р. між ТОВ "WWW" та Приватним підприємством "YYY" був
укладений договір купівлі-продажу нежилої будівлі в результаті
якого триповерхове приміщення їдальні перейшло у власність ПП
"YYY".
09.10.02 р. Приватне підприємство "YYY" було реорганізоване в у
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією
"YYY", яке в повній мірі є правонаступником Приватного
підприємства "YYY", тобто воно є власником об'єкту оренди, що
підтверджує свідоцтво про право власності на майновий комплекс від
XX.XX.03 р. видане Київською міською державною адміністрацією.
У відповідності до п. 3.1. договору оренди за приміщення Орендар
сплачує Орендодавцю орендну плату за 1 кв. м. в сумі 12 грн. з ПДВ
за один місяць.
Пунктом 3.5. договору оренди передбачено, що розрахунки між
сторонами проводяться шляхом перерахування Орендарем коштів на
розрахунковий рахунок "Орендодавця" на підставі платіжних
вимог-доручень (або рахунків) останнього, які надсилаються
Орендареві рекомендованим листом або вручаються під розписку.
У п. 3.7. договору оренди вказано, що орендні платежі сплачуються
Орендарем не пізніше 5 днів з дня одержання платіжної
вимоги-доручення (рахунку) Орендодавця, але не пізніше 10
(десятого) числа поточного місяця за попередній місяць.
Позивач, листом № 19 від 08.05.2003 р., надіслав Відповідачу
рахунки на оплату орендної плати за період з 19.09.2002 р. по
30.04.2003 р., на загальну суму 107 100 грн. Але відповідач
здійснив оплату за оренду з простроченням більше ніж на три місяці
з моменту закінчення строку платежу, перерахувавши Позивачу
29.05.03 р -13 800,00 грн., 19.08.03 р. - 34 854,24 грн., 10.09.03
р. - 11586 грн. та 21.10.03 - 11586 грн., що підтверджується
виписками з банку, загалом 71826,24 грн.
Таким чином на день подання позовної заяви основна заборгованість
Відповідача перед Позивачем у зв'язку із орендою Об'єкту Оренди за
період з 19.09.02 р. по 30.04.03 р. складала 35 273 грн. 76 коп.
Рішенням господарського суду м. Києва від 08.12.2003 (суддя В.
Шидловська) позов задоволено; розірвано договір оренди від
28.09.1999 р., в частині оренди приміщення їдальні (яка
розташована за адресою: м. Київ, вул. Б-ська, 88); стягнуто з ТОВ
"XXX" на користь ТОВ "YYY" витрат по сплаті державного мита та
витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ТОВ "XXX" просить
рішення суду господарського суду м. Києва від 08.12.2003 скасувати
посилаючись на неправильне застосування судом норм права, зокрема,
що справу розглянуто без участі відповідача, який не був належним
чином повідомлений про дату та час слухання справи.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачається, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо справу розглянуто судом за відсутністю
будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і
місце засідання суду, зазначене порушення є підставою для
скасування судового рішення.
Посилання відповідача на те, що він не знаходиться за адресою, яка
зазначена у позовній заяві (м. Київ, вул. Р-ська, 77), а
місцезнаходження відповідача за довідкою ЄДРПОУ - м. Київ, вул.
М-ська, 33, а тому відповідач не знав про існування судового
спору, не отримував ухвал господарського суду м. Києва про
призначення та відкладення справи і внаслідок цього був
позбавлений можливості захистити свої права, спростовується
матеріалами справи, а саме листом відповідача № 082/02 від
17.12.2003, у якому зазначена адреса відповідача - м. Київ, вул.
Р-ська, 77 та відповіддю відповідача на лист ТОВ "YYY", який було
надіслано на адресу відповідача - м. Київ, вул. Р-ська, 77.
На зворотній стороні ухвали господарського суду міста Києва від
11.11.2003 р. про порушення провадження у справі та ухвали
господарського суду міста Києва від 25.11.2003 р. про відкладення
розгляду справи на 08.12.2003 р., стоїть відмітка про надіслання
ухвали сторонам у справі. А тому відсутні підстави вважати, що
відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце
засідання суду.
Згідно з положеннями частини 1 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція на
підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Посилання скаржника на внесення змін та доповнень в договір оренди
приміщень не приймається судом до уваги, оскільки відповідно до
частини 2 статті 111-7 ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "XXX" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду м. Києва від 08.12.2003 у справі №
24/744 залишити без змін.
Головуючий, суддя М.Остапенко
Судді: Є.Борденюк
В.Харченко