ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2004 Справа N 39/302-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну ВАТ “Н”
скаргу
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 17.12.2003
року
у справі за позовом ТОВ “НЦП “Е”
до ВАТ “Н”
про стягнення 76 174, 60 грн.
В С Т А Н О В И В:
постановою Харківського апеляційного господарського суду від
17.12.2003 року скасовано ухвалу господарського суду Харківської
області від 20.10.2003 року якою задоволено скаргу на дії
відділу державної виконавчої служби Кечичівського районного
управління юстиції Харківської області щодо накладення арешту на
грошові кошти на рахунках ВАТ “Н”, відкриття виконавчого
провадження і у задоволенні скарги відмовлено.
У касаційній скарзі ВАТ “Н” посилається на неправильне
застосування апеляційним судом норм матеріального права і
просить постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу суду
першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю–доповідача, перевіривши матеріали справи і
обговоривши наведені доводи судова колегія вважає, що скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що постановами
державного виконавця від 11.09.2003 року (а.с. 65, 67) накладено
арешт на рахунки ВАТ “Н”, які відкриті у банках “Аваль” та
“Укрсиббанк” для виплати допомоги учасникам ліквідації аварії на
Чорнобильській АЕС, дотацій бюджету згідно постанов Кабінету
Міністрів України № 805 від 12.05.1999 року, № 271 від
26.02.1999 року, а оскільки кошти, які обліковуються на цих
рахунках є бюджетними, зі спеціальним режимом цільового
використання і не можуть бути використаними для погашення
боргових зобов‘язань перед третіми особами суд першої інстанції
правомірно визнав дії державної виконавчої служби щодо арешту
цих рахунків і звернення стягнення на наявні на них кошти
неправомірними і підстав для скасування ухвали суду у цій
частині за наведеними апеляційним судом мотивами щодо
відсутності виключень у законі, не було.
Що ж до висновків суду першої інстанції про несвоєчасне
пред‘явлення до виконання наказу господарського суду Харківської
області від 17.01.2000 року та апеляційного суду про зворотне,
то зроблені вони за відсутності у матеріалах справи даних про
час пред‘явлення цього наказу до виконання, витребовування і
дослідження судом матеріалів виконавчого провадження, а тому
ухвала суду першої інстанції і постанова апеляційного суду у цій
частині підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи
на новий судовий розгляд, у процесі якого, з урахуванням
наведеного, повного та всебічного з‘ясування обставин справи суд
повинен дати належну правову оцінку діям виконавчої служби та
постановити з цього приводу законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
17.12.2003 року у частині відмови у задоволенні скарги на дії
вўддўлу державної виконавчої служби щодо накладення арешту на
рахунки ВАТ “Н”, відкриті на виконання Закону України “Про
статус і національний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи”, постанов Кабінету Міністрів України
№ 805 від 12.05.1999 року, № 271 від 26.02.1999 року скасувати,
а ухвалу господарського суду Харківської області від 20.10.2003
року у цій частині залишити без змін.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.10.2003
року, у частині визнання неправомірним відкриття виконавчого
провадження на виконання наказу господарського суду Харківської
області від 17.01.2000 року та постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 17.12.2003 року у цій
частині скасувати і справу у цій частині передати на новий
судовий розгляд у іншому складі суддів.