ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2004 Справа N 37/83
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у H-ському районі м. P-ська
на постанову від 10.02.04 p.
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі №37/83
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Обласного підприємства "XXX"
до ДПІ у H-ському районі м. P-ська
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
позивача: А.А.А. (дов. № Д-1/11 від 20.05.04 p.)
відповідача: Б.Б.Б. (дов. № 10295/9/10-605 від 19.05.04 p.) В.В.В.
(дов. № 11739/9/10-005 від 08.06.04 p.)
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 10.06.04 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Кеся
Н.Б.) від 18.11.2003р. позов обласного підприємства (далі - ОП)
"XXX" задоволено, повідомлення-рішення державної податкової
інспекції (далі - ДПІ) у H-ському районі м. P-ська від 05.06.2003
року № 0000332600/0 визнано недійсним. Рішення мотивоване тим, що
міжлікарняна аптека № X1 (структурний підрозділ ОП) є самостійним
платником податку, тому повинна вести податковий облік у
відповідності з нормами Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, які не містять обмежень щодо
амортизації відносно платників податків-структурних підрозділів
юридичних осіб, і у випадку облікування основних засобів на
балансі та використання їх в господарській діяльності такого
структурного підрозділу, вони підлягають амортизації на загальних
підставах.
Постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у складі: Кузнецової І.Л., Білецької Л.М.,
Швець Н.М. від 10.02.04 рішення місцевого господарського суду
залишене без змін.
ДПІ у H-ському районі м. P-ська звернулась до Вищого
господарського суду України із касаційною скаргою на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду, вважаючи, що
дана постанова прийнята внаслідок неправильного застосування та
порушення норм матеріального права, а саме Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а тому просить
її та рішення місцевого господарського суду скасувати, в позові
відмовити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу ДПІ у H-ському районі м. P-ська на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду, заслухавши
представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність
застосування норм матеріального та процесуального права відзначає
наступне:
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що ДПІ
у H-ському районі м. P-ська надіслала на адресу Міжлікарняної
аптеки X1 податкове повідомлення-рішення від 05.06.003р.
№0000332600/0 щодо нарахування і необхідність сплати податку на
прибуток в розмірі 3175 грн. та штрафні санкції в сумі 6350 грн.
Підставою для направлення спірного податкового
повідомлення-рішення є акт від 04.06.2003р. №1406-260. Вказаним
актом зафіксовано, що аптека є структурним підрозділом ОП "XXX",
але окремим від ОП "XXX" самостійним платником податків відповідно
до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Аптека входить до структури вказаного підприємства,
має відокремлене майно, основні фонди та оборотні фонди, які
належать ОП "XXX". На балансі аптеки в перевіряємий період
рахувалася будівля за адресою вул. Ч-ськa, 88 H-ська, яка отримана
нею від ВО "XXX" в 1991 році, до перевіряємого періоду. В свою
чергу, ВО "XXX" отримала на баланс будівлю від міської лікарні №X2
за авізо від 25.12.1990 року та за рішенням H-ської міської Ради
від 29.12.1989р., як майно, що належить до спільної власності
територіальних громад Дніпропетровської області. Підставою для
оприбуткування на баланс аптеки за поясненням посадових осіб
аптеки є авізо на внутрішнє пересування основних засобів. В
подальшому будівля за рішенням Дніпропетровської обласної Ради від
16.07.2002р. передана з балансу ОП "XXX" на баланс закладу "YYY".
Крім того, актом зафіксовано, що в перевіряємий період, згідно з
наказом ОП "XXX" від 02.04.2001р. №24 об'єднані баланси аптек
№№X3, X4, X5 з балансом аптеки №X1. По документах "Оборотний
баланс аптеки" у II кварталі 2001р. на баланс Міжлікарняної аптеки
№X1 передані основні засоби аптек №№X3, X4, X5, у тому числі
обладнання. За даними бухгалтерського обліку аптеки вказане майно
відображалося як основні засоби, нараховувалася амортизація.
Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
сума амортизаційних
відрахувань зменшує прибуток, який є об'єктом оподаткування.
Відповідно до підпункту 8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
під терміном
"амортизація" основних фондів і нематеріальних активів розуміється
поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або
поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у
межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Відповідно до підпункту 8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
під терміном
"основні фонди" розуміються матеріальні цінності, що призначаються
платником податку для використання у господарській діяльності
платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних
днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей,
та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або
моральним зносом. Відповідно до п.8.3 ст.8 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
сума
амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться
розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом
застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, до балансової вартості груп основних фондів на
початок такого розрахункового кварталу.
Таким чином господарські суди правомірно визначили, що амортизація
повинна нараховуватися на основні фонди і нематеріальні активи, що
включені до складу основних фондів платника податків і які
постійно використовуються в його господарській діяльності.
Що стосується посилання скаржника на те, що спірна будівля не
являлася власністю ні головного підприємства ОП "XXX", ні його
структурного підрозділу - аптеки №X1, тому безпідставно включена
до основних фондів, не приймається до уваги, оскільки
господарськими судами при розгляді спору було встановлено, що
відповідно до п.4.3 Статуту ОП "XXX" майно підприємства є спільною
власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської
області і закріплюється за ним на праві повного господарського
відання. Відповідно до ст. 37 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
здійснюючи право повного господарського відання,
підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним
майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону
та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського
відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не
встановлено законодавчими актами України. Передача будівлі на
баланс підприємства за авізо №2 від 25.12.1990 р. за рішенням
міськвиконкому свідчить про факт передачі майна на умовах повного
господарського відання.
Згідно імперативних вимог ст.ст.111-5, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція на
підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє
рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного
господарського суду виключно на предмет правильності застосування
згаданими господарськими судами норм матеріального і
процесуального права, тобто, в межах юридичної оцінки фактичних
обставин справи.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що господарські
суди правомірно дійшли до висновку про відсутність з боку аптеки
порушень вимог п.п.8.2.1 п.8.1 ст.8 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а тому
постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам
чинного законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу ДПІ у H-ському районі м. P-ська залишити без
задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
10.02.04 p. у справі №37/83 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська