ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2004 справа N 11/331
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у ДПА України,
відкритому ДПІ у Печерському районі м. Києва
судовому засіданні
касаційні скарги
на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 21.01.2004
у справі № 11/331
господарського суду м. Києва
за позовом ТОВ "МЛ"
до ДПА України,
ДПІ у Печерському районі м. Києва
про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень та рішення ДПА
України про результати розгляду
скарги
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача: присутній
від відповідача 1: не з'явився.
від відповідача 2: присутній
B С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.11.2003 у справі
№ 11/331, залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 21.01.2004 позов задоволено: податкові
повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 72315/0
та № 52315/0 від 10.01.2003, рішення ДПА України про результати
розгляду скарги № 6190/6/25-0215 від 14.07.2003 визнані
недійсними. Стягнуто з ДПІ у Печерському районі м. Києва на
користь позивача 101, 50 грн. судових витрат; стягнуто з ДПА
України на користь позивача 101, 50 грн. судових витрат.
У касаційних скаргах ДПА України просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2004 у
справі № 11/331 і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити,
а ДПІ у Печерському районі м. Києва просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2004,
рішення господарського суду м. Києва від 11.11.2003 у справі
№ 11/331 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити,
посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції
норм Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000
№ 2181-ІІІ, Закону України "Про ліцензування певних видів
господарської діяльності" ( 1775-14 ) (1775-14)
від 01.06.2000 № 1775-ІІІ,
Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за
порушення норм з регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
від
12.06.1995 № 436/95 (зі змінами і доповненнями), Закону України
"Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
від
04.12.1990 № 509-ХІІ, Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
від 01.06.2000 № 1776-ІІІ (зі
змінами і доповненнями), Положення про ведення касових операцій у
національній валюті в Україні ( z0237-01 ) (z0237-01)
, затвердженого
Постановою Правління НБУ від 19.02.2001 № 72, Правил
розповсюдження державних лотерей, затверджених наказом Державного
Комітету України з фізичної культури і спорту від 28.10.1998
№ 2120.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та проаналізувавши на підставі встановлених в них фактичних
обставин правильність застосування господарським судом апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія
суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено,
що у жовтні 2002 р. органами державної податкової служби було
проведено перевірки представництв підприємства позивача у
Полтавській та Житомирській областях, за наслідками яких складено
акти.
ДПА у Полтавській області складено акт від 16.10.2002, яким
встановлено порушення позивачем п. 2.10 Положення про ведення
касових операцій у національній валюті в Україні ( z0237-01 ) (z0237-01)
,
затвердженого Постановою правління Національного Банку України b3d
19.02.2001 № 72, а саме: несвоєчасне оприбуткування готівки у сумі
16 590, 9 грн.
ДПА у Житомирській області складено акт від 15.10.2002
№ 62/23-224/21699903, яким встановлено порушення позивачем п. 2.10
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні ( z0237-01 ) (z0237-01)
, затвердженого Постановою правління
Національного Банку України від 19.02.2001 № 72, а саме:
несвоєчасне оприбуткування готівки у сумі 35 590 грн.
На думку відповідачів, суть правопорушення полягає в тому, що
розповсюджувачі державних лотерей - фізичні особи не щодня здавали
позивачу кошти, одержані від розповсюдження білетів державних
лотерей (фактично отримана розповсюджувачами готівка проводилася
шляхом складання звітів КОРО, проте оформлення готівки прибутковим
касовим ордером і відповідним записом в касовій книзі на
підприємстві позивача відбувалося з запізненням).
На підставі вказаних актів перевірки ДПІ у Печерському районі м.
Києва згідно зі ст. 1 Указу Президента України "Про застосування
штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"
( 436/95 ) (436/95)
від 12.06.1995 № 436/95 прийняті податкові
повідомлення-рішення від 10.01.2003 № 52315/0 про застосування до
позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 177 590 грн. та
від 10.01.2003 № 72315/0 про застосування до позивача штрафних
(фінансових) санкцій у розмірі 82 954, 50 грн.
Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-
рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до
Державної податкової адміністрації України.
За наслідками адміністративного оскарження скарга позивача
залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у
Печерському районі м. Києва № 72315/0 та № 52315/0 від 10.01.2003
- без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарські суди попередніх інстанцій всебічно і повно дослідили
всі обставини справи і прийшли до правильного висновку щодо
законності і обгрунтованості вимог позивача з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
колегія суддів
Вищого господарського суду України виходить з фактичних обставин
справи, встановлених господарськими судами.
Відповідно до п. 2.10 Положення про ведення касових операцій у
національній валюті в Україні ( z0237-01 ) (z0237-01)
(в редакції, що діяла у
спірний період) уся готівка, що надходить до кас підприємств, має
своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах.
Оприбуткуванням готівки в касі підприємства є здійснення
підприємством обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень
з оформленням цієї операції у встановленому порядку прибутковим
касовим ордером та відображенням у касовій книзі в день одержання
підприємством готівкових коштів.
У разі роботи підприємств у сфері торгівлі, громадського
харчування, послуг у вечірні години, вихідні та святкові дні із
застосуванням РРО або використанням РК (за умови, що бухгалтерія
підприємства не працювала в ці години і дні) одержана
підприємством за цей час готівка вважається оприбуткованою в його
касі, якщо вона проведена через РРО та РК у день її фактичного
надходження та не пізніше наступного робочого дня підприємства
здана до його каси з оформленням у встановленому порядку
прибутковим касовим ордером та відповідним записом у касовій книзі
підприємства. Зазначена послідовність оприбуткування також
поширюється на відокремлені підрозділи підприємств, які працюють у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із застосуванням
РРО або використанням РК і не здійснюють при цьому видаткових
операцій (виплати, пов'язані з оплатою праці, витрати на
відрядження тощо), не ведуть касової книги, не мають поточних
рахунків та здають готівкову виручку до кас цих підприємств.
Таким чином, ні на момент прийняття оспорюваних повідомлень-
рішень, ні на момент розгляду справи чинне законодавство не
передбачало обов'язку розповсюджувачів щоденно здавати кошти,
одержані від розповсюдження лотерей, до каси оператора лотерей.
Крім цього, відповідно до п. 2.10 Положення ( z0237-01 ) (z0237-01)
уся
готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно і в
повному обсязі оприбутковуватись в їх касах.
До підприємств згідно з чинним законодавством застосовуються
штрафні санкції, зокрема за неоприбуткування (неповне
оприбуткування) у касах готівки.
Відповідно до п. 1.2 Положення ( z0237-01 ) (z0237-01)
в редакції, що діяла
на момент прийняття спірного повідомлення-рішення, касова книга це
- документ бухгалтерського обліку встановленої форми, що
застосовується для здійснення обліку готівки в касі підприємства.
Каса підприємства - приміщення або місце, що призначене для
приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей
і касових документів, де, як правило, ведеться касова книга.
Господарськими судами встановлено відсутність порушень п. 2.10
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні ( z0237-01 ) (z0237-01)
щодо своєчасного оприбуткування в касі
позивача готівки, що надходила від розповсюджувачів лотерей.
Не встановлено таких порушень і в актах перевірки.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до постанови Правління
НБУ "Про внесення зміни до Положення про ведення касових операцій
у національній валюті в Україні" ( z0649-03 ) (z0649-03)
від 25.07.2003 № 313
п. 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній
валюті в Україні ( z0237-01 ) (z0237-01)
був доповнений абзацом п'ятим
наступного змісту: "До набрання чинності постановою Правління
Національного банку України від 05.03.2003 № 81 "Про внесення змін
до окремих нормативно-правових актів Національного банку України"
( z0268-03 ) (z0268-03)
(зареєстрована в Міністерстві юстиції України
04.04.2003 за № 268/7589) оператори державних лотерей самостійно
визначали строки здавання готівки розповсюджувачами лотерей -
фізичними особами до кас операторів державних лотерей або банків
чи підприємств поштового зв'язку для переказу готівки на рахунок
оператора. Строки здавання готівки розповсюджувачами лотерей -
фізичними особами закріплювались у договорах, відповідно до яких
провадилось розповсюдження державних лотерей".
Наведене також підтверджує правомірність висновків господарських
судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності порушень
вимог чинного законодавства з боку позивача.
За таких обставин, постанова Київського апеляційного
господарського суду від 21.01.2004 у справі № 11/331 відповідає
вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у
зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст.
111-9, 111-11 Господарського процесуального права України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги ДПА України та ДПІ у Печерському районі м. Києва
залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного
господарського суду від 21.01.2004 у справі № 11/331 - без змін.