ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2004 Справа N 12/470в
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою
відповідальністю “Г” на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 04.03.2004 р. у справі за позовом ТОВ
“А” до Науково-виробничого товариства з обмеженою
відповідальністю “Г” та Управління міського майна Маріупольської
міської Ради
про усунення перешкод в користуванні майном
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї,
суд
У С Т А Н О В И В:
В серпні 2002р. ТОВ “А” пред’явило в господарському суді позов
до Науково-виробничого ТОВ “Л” про усунення перешкод у
користуванні майном.
У подальшому, ухвалою господарського суду Донецької області від
14.10.2002, в якості співвідповідача було залучено Управління
міського майна Маріупольської міської Ради.
Позивач вказав, що є власником приміщень, які розташовані на
першому поверсі та частково у підвалі будинку № 42 по
вул.Февральській м. Маріуполя.
У цьому будинку у підвальному приміщенні за договором оренди від
24.11.98 розташовано магазин “Ф”, який належить відповідачу.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.03.2002
визнано вказаний договір частково недійсним в частині надання
відповідачу в оренду площі 3,9 кв.м, яка поєднується зі
сходинами площею 6,6 кв.м, які є складовою частиною пожежного
виходу з приміщень підвалу вказаного будинку.
Посилаючись на те, що відповідач продовжує використовувати
майданчик площею розміром 3,9 кв.м під комору, перешкоджає йому,
позивачу, користуватися місцями загального користування, просив
з підстав ст. 48 Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
задовольнити позов.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.01.2004р.,
залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 04.03.2004р., позов було задоволено,
відповідача було зобов’язано в десятиденний строк усунути
перешкоди ТОВ “А” в користуванні майном – протипожежним
фходом-виходом з підвального приміщення, шляхом демонтажу
металевої двері, яка встановлена між площадкою до сходів
розміром 3,9 кв.м. та сходами площею 6,6 кв.м.
В касаційній скарзі Науково-виробниче товариство з обмеженою
відповідальністю “Г” просить постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 04.03.2004р. та рішення господарського
суду Донецької області від 20.01.2004р. скасувати і прийняти
нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись
на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За приписом ст. 48 Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права,
хоч би ці порушення поєднані з позбавленням володіння і
відшкодуванням завданих цим збитків.
Положення щодо захисту права власності поширюються також на
особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві
повного господарського відання, оперативного управління,
довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі,
передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист
свого володіння також від власника.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, ТОВ
“А” (позивач) належать на праві власності нежилі приміщення, які
знаходяться на першому поверсі та частково у підвалі будівлі, що
розташована в м. Маріуполь, вул. Февральська, 42 на підставі
договору купівлі-продажу від 01.12..1995 р. № 78.
Між Управлінням міського майна та Науково виробничим ТОВ “Г”
(відповідач) був укладений за № 540 від 24.11.1998 р. договір
оренди нежилих приміщень загальною площею 41,7 кв.м. до складу
яких увійшли площадка до сходин площею 3,9 кв. м. та сходини
площею 6,6 кв. м.
При цьому рішенням господарського суду Донецької області від
18.03.2002 р. у справі № 35/84пд був встановлений факт, що
зазначені площадка та сходини є складовою частиною одного з двох
пожежних виходів з підвалу, у зв’язку з чим договір оренди
№ 540-0 від 24.11.1998 р. щодо вказаних приміщень було визнано
недійсним.
Дане рішення набрало законної сили.
Рішенням господарського суду Донецької області від 17.09.2002 р.
у справі № 16/451 за НВ ТОВ “Г” визнано право користування
спірними приміщеннями.
Статтею 5 Закону України “Про пожежну безпеку” ( 3745-12 ) (3745-12)
передбачені обов’язки підприємств, установ і організацій по
забезпеченню дотримання протипожежних вимог, стандартів, норм,
правил, а також виконання розпоряджень і постанов органів
державного пожежного нагляду.
За Правилами пожежної безпеки в Україні заборонено використання
евакуаційних пожежних виходів (п. 4.3.11).
Суд на підставі зібраних доказів в їх сукупності, дав належне
юридичне обґрунтування і прийшов до правильного висновку, з
огляду наведеного законодавства з питань пожежної безпеки, про
усунення відповідачем перешкод позивачу у користуванні
протипожежним виходом з підвального приміщення магазина “А”,
шляхом демонтажу металевих дверей.
Рішення відповідає матеріалам справи і вимогам закону.
Правильно з таким вирішенням спору погодився і суд апеляційної
ўнстанцўї.
Саме ж по собі те, що Управління міського майна не було
присутнім в судовому засіданні, то з огляду того, що вирішення
судом спору по суті не впливає на його права, тому це не є
безумовною підставою для скасування судових рішень.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність ухвалених
судових рішень.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою
відповідальністю “Г” залишити без задоволення, а постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 04.03.2004р. та
рішення господарського суду Донецької області від 20.01.2004р.
без змін.