ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2004 Справа N 8/1127
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційні скарги H-ського виробничого житлового ремонтно -
експлуатаційного підприємства
на ухвали Житомирського апеляційного господарського суду
від 09.02.2004 року, 21.11.2003 року та від
09.01.2004 року
у справі
за позовом прокурора H-ського району в інтересах держави
в особі H-ського міського комунального
підприємства "XXX"
до H-ського виробничого житлового ремонтно-
експлуатаційного підприємства
про стягнення суми,
УСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 06.10.2003
року позов задоволено частково.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від
21.11.2003 року апеляційну скаргу відповідача на зазначене рішення
суду першої інстанції було повернуто на підставі п.п. 3, 4 ст. 97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від
09.01.2004 року зазначену апеляційну скаргу було повернуто на
підставі п.2 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від
09.02.2004 року вказану апеляційну скаргу було повернуто на
підставі п.4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що ухвали апеляційного суду
про повернення апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції
прийняті з порушенням норм процесуального права, і тому просить їх
скасувати та справу передати на новий розгляд до суду першої
інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що ухвали
апеляційного суду відповідають законодавству, і просить залишити
їх без змін.
Відзив на касаційну скаргу від прокурора до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги і відзиву на неї, перевіривши матеріали справи
та оскаржені судові ухвали, суд вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга подається протягом десяти
днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у
разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та
резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення,
оформленого відповідно до ст.84 цього кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Проте, апеляційний суд, пославшись в ухвалі від 21.11.2003 року на
пропуск відповідачем процесуального строку апеляційного оскарження
рішення суду першої інстанції від 06.10.2003 року, на зазначені
вимоги норми процесуального права уваги не звернув, і не врахував,
що оскаржене судове рішення, оформлене відповідно до ст. 84
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, було
підписане суддею 30.10.2003 року.
Тому посилання в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду
від 21.11.2003 року на п.4 ст. 97 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, як на підставу повернення апеляційної
скарги підлягає виключенню.
У решті зазначена судова ухвала відповідає матеріалам справи та
вимогам закону.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги визначено ст. 94
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зокрема, ч.3 цієї статті ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що до
апеляційної скарги додаються докази надсилання апеляційної скарги
іншій стороні у справі.
Повертаючи вдруге подану апеляційну скаргу, апеляційний
господарський суд послався на недотримання відповідачем вимог
зазначеної норми процесуального права щодо подання доказів
надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні.
Проте, висновок суду про відсутність таких доказів суперечить
фактичним обставинам справи.
З матеріалів справи та оскарженої судової ухвали вбачається, що до
апеляційної скарги було додано фінансовий чек, виданий відділенням
поштового зв'язку, який свідчить про факт відправлення апеляційної
скарги позивачу.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
зазначений фінансовий чек про поштове відправлення є
доказом.
У випадку сумніву в його вірогідності, чи дійшовши висновку про
недостатність таких доказів суду надано право витребувати
додаткові докази. Тому він не мав законних підстав повернення
апеляційної скарги без розгляду.
Оскільки вперше апеляційна скарга було подана у встановлений
законом строк, вдруге апеляційна скарга повернута без розгляду
неправомірно, а третя ухвала апеляційного суду безпосередньо
випливає із попередньої судової ухвали та є необгрунтованою, то
ухвали суду апеляційної інстанції від 09.01.2004 року та від
09.02.2004 року підлягають скасуванню, з передачею апеляційної
скарги до Житомирського апеляційного господарського суду для
розгляду по суті.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу H-ського виробничого житлового
ремонтно-експлуатаційного підприємства задовольнити частково.
Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від
21.11.2003 року залишити без змін, виключивши з її мотивувальної
частини посилання на пропуск процесуального строку та п. 4 ст. 97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвали Житомирського апеляційного господарського суду від
09.01.2004 року та від 09.02.2004 року скасувати, і справу
передати до Житомирського апеляційного господарського суду для
прийняття до провадження апеляційної скарги H-ського виробничого
житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства на рішення
господарського суду Житомирської області від 06.10.2003 року.
Головуючий В. Перепічай
С у д д і: І. Вовк
П. Гончарук