ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2004 Справа N 2-25/4132-2004
Вищий господарський суд, України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченко О.С.,
суддів : Бур'янової С.С., Грека Б.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в H-ському
районі м. P-ська
на рішення господарського суду АР Крим від 24.02.2004 року
та постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 06.04.2004 р.
у справі № 2-25/4132-2004
за позовом прокурора H-ському районі м. P-ська в інтересах
держави в особі ДПІ у м. Р-ську АР Крим,
управління ПФУ в H-ському районі м. P-ська
до Всеукраїнського професійного союзу "XXX"
про стягнення 1020, 00 грн.
за участю представників:
від позивача не з'явились,
від відповідача не з'явились,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду АР Крим від 24.02.2004 року у справі
№ 2-25/4132-2004 (суддя: Маргаритов М.В.) в позові відмовлено, а в
інтересах ДПІ у м. Р-ську АР Крим провадження у справі припинено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
06.04.2004 року (судді: Заплава Л.Н., Лисенко В.А., Маслов З.Д.)
рішення господарського суду АР Крим від 24.02.2004 року у справі №
2-25/4132-2004 залишено без змін.
Доповідач: Удовиченко О.С.
Не погоджуючись з рішенням та постановою управління ПФУ в H-ському
районі м. P-ська звернулось до Вищого господарського суду України
із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати і позов
задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог, оскаржувач посилається на неправильне
застосування норм матеріального права, що призвело до прийняття
незаконних рішення та постанови.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,
дослідивши правильність застосування господарськими судами першої
та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального
права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено,
що управлінням ПФУ в H-ському районі м. P-ська були прийняті
рішення № 189 від 06.08.2002 року, № 182 від 06.08.2002 року, №
181 від 06.08.2002 року, № 180 від 06.08.2002 року, № 189 від
06.08.2002 року, № 178 від 06.08.2002 року про застосування до
відповідача штрафних санкцій у розмірі 1020,00 грн.
Встановивши вказані обставини, господарський суд першої інстанції
дійшов висновку про те, що до спірних правовідносин слід
застосовувати норми Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
№ 1058 -4 від
09.07.2003 року та Інструкції "Про порядок обчислення і сплати
страхувальниками та застрахованими особами внесків на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного
фонду України" ( z0064-04 ) (z0064-04)
, вимоги яких управлінням ПФУ в
H-ському районі м. P-ська виконанні не були, а відтак підстави для
задоволення позову відсутні.
Проте, з таким висновком погодитись не можна.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, спірні
правовідносини виникли в 2002 році. Закон України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
№
1058 -4 від 09.07.2003 року та Інструкція про порядок обчислення і
сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного
фонду України ( z0064-04 ) (z0064-04)
набрали чинності з 2004 року.
Відповідно до ст. 58 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
закони та
інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім
випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність
особи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарськими судами
першої та апеляційної інстанцій безпідставно застосовано до
спірних правовідносин норми Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
№
1058-4 від 09.07.2003 року та Інструкції про порядок обчислення і
сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного
фонду України ( z0064-04 ) (z0064-04)
.
Відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли платник
податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання
протягом граничних строків, він зобов'язаний сплатити штрафні
санкції.
Відмовляючи в позові, господарські суди виходили з того, що
управлінням ПФУ в H-ському районі м. P-ська не було представлено
доказів направлення відповідачу рішення про застосування до нього
штрафних санкцій.
Відповідно до п.п. 6.7., 6.8. Інструкції "Про порядок обчислення і
сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами
збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших
платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду
України" ( z0998-01 ) (z0998-01)
від 19.10.2001 року № 16-6 повідомлення
вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено
особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи
надіслано листом з повідомленням про вручення на її адресу за
місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження. Якщо
орган Пенсійного фонду або пошта не може вручити платнику
повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх
відмовою прийняти повідомлення, незнаходженням фактичного місця
розташування платника (місцезнаходження), то складається
відповідний акт довільної форми, у якому зазначається причина, яка
призвела до неможливості вручення повідомлення, та підшивається до
справи платника. Таке повідомлення розміщується на дошці оголошень
органу Пенсійного фонду в триденний термін. При цьому день
розміщення такого повідомлення на дошці оголошень, зафіксований в
акті про причини неможливості його вручення платнику, вважається
днем його вручення.
Однак, при вирішенні даного спору, господарські суди першої та
апеляційної інстанцій не врахували положення Інструкції № 16-6
( z0998-01 ) (z0998-01)
.
Згідно з п. 11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд припиняє
провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є
стягнення штрафних санкцій в сумі 1020,00 грн.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що припиняючи
провадження у справі у відношенні ДПІ в м. Р-ську господарський
суд допустив порушення норм процесуального права.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 №11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення та постанова
не ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді
справи, не відповідають вимогам постанови Пленуму Верховного Суду
України №11 від 29.12.76 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
із
змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.81 № 4, від
25.12.92 № 13 ( v0013700-92 ) (v0013700-92)
.
Враховуючи допущені судами порушення норм матеріального та
процесуального права, непереконливість зроблених ними висновків,
оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа
направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене та
вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в H-cькому
районі задовольнити частково.
Рішення господарського суду АР Крим від 24.02.2004 року та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
06.04.2004 року у справі № 2-25/4132-2004 скасувати, справу
передати на новий розгляд господарському суду АР Крим.
Головуючий, суддя Удовиченко О.С.
Судді Бур'янова С.С.
Грек Б.М.