ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2004 Справа N 17/247
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів: Бур'янової С.С.
Грека Б.М.
розглянувши
касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту
населення H-ської районної державної
адміністрації
на рішення господарського суду Івано - Франківської області
від 06.11.2003 р.
та постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 16.03.2004 р.
у справі № 17/247 господарського суду Івано-Франківської
області
за позовом Управління Пенсійного фонду України в H-ському
районі
до Управління праці та соціального захисту
населення H-ської районної державної
адміністрації
про стягнення 876 грн. 76 коп.
в судове засідання представники сторін не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
06.11.2003р. (суддя Неверовська Л.М) позов задоволено, стягнуто з
відповідача на корить позивача 876 грн. 76 коп., в доход
державного бюджету державного мита в сумі 51 грн., на користь ДП
"YYY" 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Рішення мотивоване тим, що внаслідок призначення пенсії
відповідачем за недостовірними даними громадянці А.А.А. позивачем
надміру виплачено 876 грн. 76 коп. пенсії, що підтверджується
матеріалами справи. Відповідно до ст. 8 Закону України "Про
пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
виплата здійснена з коштів
Пенсійного фонду, вказана сума є збитками. Зазначена сума збитків
підлягає стягненню з відповідача на підставі ст. 441 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки шкода заподіяна з вини працівника
відповідача.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
16.03.2004 р. (судді: Слука М.Г. - головуючий, Онишкевич В.В.,
Зданкевич З.І.) рішення господарського суду Івано-Франківської
області від 06.11.2003р. залишено без змін.
Управління праці та соціального захисту населення H-ської районної
державної адміністрації звернулось до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить рішення
господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2003р. та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
16.03.2004 р. скасувати, відмовити в задоволенні позовних вимог
Управління Пенсійного фонду України в H-ському районі.
В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що спір підлягає
вирішенню в районному суді загальної юрисдикції в порядку ст. 24
ЦПК України ( 1540-06 ) (1540-06)
за місцезнаходженням відповідача з
притягненням в якості співвідповідача фізичної особи, яка отримала
переплату пенсії А.А.А.; що помилка допущена при коригуванні
заробітної плати в 1992 р., у зв'язку з чим Управління Пенсійного
фонду України в H-ському районі пропустило строк позовної
давності, що ст. 441 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
не підлягає
застосуванню, оскільки діючий ЦК України передбачає спеціальну
норму відповідальності державних органів - ст. 442 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування судом першої та апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права дійшла висновку про
відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги,
виходячи з наступного.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002
року № 497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і
виплати пенсій органами Пенсійного фонду" ( 497-2002-п ) (497-2002-п)
затверджено Порядок передачі функцій з призначення і виплати
пенсій органами праці і соціального захисту населення органам
Пенсійного фонду у областях та м. Севастополі.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з акту
прийому пенсійних справ, 17.06.2002 року позивачу передано
відповідачем пенсійні справи, в т.ч. пенсійну справу № 121679
пенсіонерки А.А.А.
При перевірці правильності нарахування і виплати пенсії
встановлено, що відповідачем, починаючи з 1992 року, внаслідок
допущення помилки при призначенні пенсії гр. А.А.А. при
коригуванні заробітку з 01.10.1992 р. відповідно до постанови КМУ
від 20.07.1992 р. №395 ( 395-92-п ) (395-92-п)
, проводилось неправильне
нарахування і виплата пенсії пенсіонерці А.А.А., у зв'язку з чим
сума переплати пенсії становить 876, 76 грн.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції і вбачається
з розрахунку, виплата пенсії в завищеному розмірі зупинена
позивачем в 2002 році.
Відповідно до вимог ст. 441 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
організація
повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під
час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.
Стаття 441 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
є правовою підставою
позадоговірної відповідальності організацій, у зміст якої
закладено обов'язок організації відшкодувати шкоду, завдану з вини
її працівника при виконані ними своїх трудових обов'язків.
Правило ст. 441 ( 1540-06 ) (1540-06)
про коло осіб, протиправні і винні
вчинки яких розглядаються як дії самої організації , є загальним
правилом віднесення до суб'єктів відповідальності організації.
Організація, що відшкодувала шкоду, може звернутись з регресною
вимогою до працівника, з вини якого заподіяна шкода.
Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку стосовно того,
що посилання відповідача на необхідність застосування в даному
випадку ст. 442 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
є помилковим, оскільки, як
окремий випадок позадоговірної відповідальності, вказана стаття
передбачає спеціальні підстави відповідальності, що відображають
характер протиправних дій (заподіяння шкоди незаконними діями у
галузі адміністративного управління) і конкретизацію суб'єкта, що
їх безпосередньо вчиняє (заподіяння шкоди діями службових осіб).
За таких обставин, колегія Вищого господарського суду України
вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області
від 06.11.2003р. та постанова Львівського апеляційного
господарського суду від 16.03.2004р. винесені з дотриманням норм
матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх
скасування відсутні.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення
H-ської районної державної адміністрації залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від
06.11.2003р. та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 16.03.2004 р. у справі №17/247 залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді С.С. Бур'янова
Б.М. Грек