ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2004 Справа N 16/680
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Плахотнюк С.О.,
суддів: Панченко Н.П., Плюшка І.А.,
розглянувши Державного територіально-галузевого
касаційну скаргу об’єднання “Південно-Західна залізниця”
на постанову від 23.01.2004 Київського апеляційного
господарського суду
та рішення від 24.11.2003 господарського суду міста
Києва
у справі № 16/680
за позовом Державного територіально-галузевого
об’єднання “Південно-Західна залізниця”
до ВДВС Голосіївського районного управління
юстиції в місті Києві
про стягнення 3366,40 грн.,
за участю представників:
- позивача – Кристофорова Л.А.,
- відповідача – не з’явився (належним чином повідомлено),
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 24.11.2003 господарського суду міста Києва (суддя
Ярмак О.М.) у справі № 16/680 в позові Державного
територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця”
до ВДВС Голосіївського районного управління юстиції в місті
Києві про стягнення 3366,40 грн. відмовлено повністю.
Постановою від 23.01.2004 Київського апеляційного господарського
суду (судова колегія у складі: головуючий суддя Куц М.М., судді
Дзюбко П. П., Панова І.Ю.) у справі № 16/680 рішення від
24.11.2003 господарського суду міста Києва у цій справі залишено
без змін.
Не погоджуючись з постановою від 23.01.2004 Київського
апеляційного господарського суду та рішенням від 24.11.2003
господарського суду міста Києва у справі № 16/680, Державне
територіально-галузеве об’єднання “Південно-Західна залізниця”
подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, у
якій просить скасувати зазначені рішення та постанову та
постановити нове рішення. Касаційна скарга мотивована тим, що
господарським судом апеляційної інстанції порушені норми
матеріального права (ст. 440 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
), ст. 11 Закону
України “Про державну виконавчу службу).
Заслухавши доповідача, представника Державного
територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна
залізниця”, перевіривши правильність застосування господарськими
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права,
судова колегія Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції
встановлено, що 28.01.2003 ВДВС Голосіївського районного
управління юстиції в місті Києві була винесена постанова про
відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу № 36/185
господарського суду міста Києва, виданого на примусове виконання
рішення від 14.05.2002 господарського суду міста Києва у справі
№ 36/185 про стягнення з приватного підприємця Аніскова Валерія
Євгеновича на користь Державного територіально-галузевого
об’єднання “Південно-Західна залізниця” 4366,40 грн. Боржник
після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження
сплатив борг частково в сумі 1000,00 грн. В решті суми (3366,40
грн.) наказ № 36/185 від 23.12.2002 господарського суду міста
Києва залишається невиконаним.
Також 28.01.2003 відповідачем направлені запити до БТІ м. Києва,
УДАІ ГУМВС України в м. Києві та ДПІ Голосіївського району
м. Києва.
12.02.2003 ВДВС Голосіївського районного управління юстиції в
місті Києві виставлена платіжна вимога № 154/15 до установи
банку, однак повернута без виконання, оскільки МФО банку
закрито.
19.03.2003 на адресу відповідача надійшла відповідь з УДАЇ ГУМВС
України в м. Києві про те, що за боржником транспортних засобів
не зареєстровано, а 10.04.2003 – з БТІ м. Києва про те, що
нерухомого майна теж не зареєстровано.
Також встановлено, що за адресою, яка зазначена в наказі суду,
майно відсутнє, а згідно довідки адресного бюро боржник з
17.08.2002 мешкає за іншою адресою. Оскільки адреса, за якою
мешкає боржник відноситься до іншого району, постановою
відповідача від 18.04.2003 закрито виконавче провадження та
направлено наказ до виконання за належністю до Деснянського РУЮ
у місті Києві.
Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона
повинна довести ті обставини на які вона посилається. Ст. 440 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, на яку посилається скаржник, не може бути
застосована в даному випадку, оскільки вказана норма ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
встановлює єдину підставу цивільно-правової
відповідальності за заподіяння шкоди – правопорушення, що
включає як складові елементи: шкоду, протиправність поведінки
заподіювача шкоди, причинний зв’язок між ними, а також вину
заподіювача шкоди. Дії державного виконавця не містять
правопорушення, що потягнуло за собою настання певних негативних
наслідків для позивача, а навпаки державним виконавцем виконані
всі необхідні дії для примусового виконання рішення, передбачені
Законом України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
.
Позивачем не доказано правової природи виникнення і наявності
збитків або шкоди, що передбачає відповідальність згідно ст. 86
Закону України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
, оскільки,
як вірно вказав апеляційний господарський суд, борг в сумі
3366,40 грн., що виник на підставі рішення і наказу суду
№ 36/185 не може бути для нього збитками.
З вищевикладеного можна зробити висновок про те, що оскаржувані
рішення від 24.11.2003 господарського суду міста Києва та
постанова від 23.01.2004 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 16/680 винесені з дотриманням норм
процесуального та відповідають нормам матеріального права.
Таким чином колегія суддів Вищого господарського суду України не
вбачає підстав для зміни чи скасування рішення від 24.11.2003
господарського суду міста Києва та постанови від 23.01.2004
Київського апеляційного господарського суду у справі № 16/680.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання
“Південно-Західна залізниця” на постанову від 23.01.2004
Київського апеляційного господарського суду та рішення від
24.11.2003 господарського суду міста Києва у справі № 16/680
залишити без задоволення.
Постанову від 23.01.2004 Київського апеляційного господарського
суду та рішення від 24.11.2003 господарського суду міста Києва у
справі № 16/680 залишити без змін.