ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
08.06.2004                                 Справа N 15/7-04
 
Вищий господарський суд України у складі: суддя головуючий, судді
 
розглянув касаційну  скаргу приватного підприємства "Е",  м.  Біла
Церква (далі - ПП "Е")
 
на  постанову  Київського  апеляційного  господарського  суду  від
01.04.2004
 
зі справи № 15/7-04
 
за  позовом відкритого акціонерного товариства "П", Франція, Труа,
10000 (далі - ВАТ "П")
 
до ПП "Е"
 
про припинення  недобросовісної   конкуренції   та   відшкодування
збитків у сумі 1 175 744, 09 грн.;
 
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на
стороні позивача - дочірнє підприємство "К", м. Київ.
 
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
 
позивача, відповідача, третьої особи - не з'явились.
 
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
Ухвалою  господарського суду Київської області  від  27.01.2004  з
ініціативи  суду  накладено арешт на всі розрахункові  рахунки  ПП
"Е", відкриті в Білоцерківській філії АКБ Укрсоцбанку. Ухвалу суду
першої інстанції з посиланням  на  статті  66,  67  Господарського
процесуального   кодексу   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
           (далі  -    ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
        ) мотивовано необхідністю забезпечення позову  ВАТ  "П"
до   ПП   "Е"   про   припинення  недобросовісної  конкуренції  та
відшкодування збитків у сумі 176 436,  37 Євро,  що станом на дату
подання   позовної   заяви   відповідно   до   офіційного   курсу,
встановленого Національним банком України (далі - НБУ),  становить
1 175 744,09 грн.
 
Постановою Київського  апеляційного  господарського суду зі справи
від 01.04.2004  апеляційну  скаргу  ПП  "Е"  задоволено  частково:
резолютивну  частину  ухвали господарського суду Київської області
від 27.01.2004 змінено та викладено у  такій  редакції:  "З  метою
забезпечення позову накласти арешт на суму 10 000 Євро,  що станом
на дату винесення постанови відповідно  до  офіційного  курсу  НБУ
становить 65 145,  36 грн.,  на всіх розрахункових рахунках ПП "Е"
відкритих  у   Білоцерківській   філії    АКБ    Укрсоцбанк:   п/р
№ 260043111-50946   відкритий 05.11.197 року,  код валюти 980; р/р
№ 2260043111-50946, відкритий 08.07.1998 року, код валюти 840; р/р
№ 260373111-50946,  відкритий 08.07.1998 року, код валюти 840; п/р
№ 260473111-50419,  відкритий 05.11.1997 року,  код  валюти  980".
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідно
до поданого ВАТ "П" клопотання від 10.02.2004  позивачем  зменшено
позовні  вимоги у цій справі до 10 000 Євро.  Позивач не заперечує
проти зміни та уточнення загальної суми накладеного арешту в межах
10 000 Євро у відповідному еквіваленті.
 
ПП "Е"   звернулося   до  Вищого  господарського  суду  України  з
касаційною  скаргою  від  13.04.2004,  у  якій  просить  постанову
Київського  апеляційного  господарського  суду  від  01.04.2004 зі
справи  скасувати.  Скаргу  мотивовано  тим,  що  суд  апеляційної
інстанції накладенням арешту на грошові суми відповідача у розмірі
10 000  Євро  позбавив  скаржника  можливості  вести  господарську
діяльність, що може призвести до завдання збитків.
 
Усіх  учасників  судового  процесу  відповідно до статті 111-4 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
         належним чином повідомлено про час  і  місце  розгляду
скарги.  Представники  ПП  "Е"  та  дочірнього  підприємства "К" в
судове засідання не з'явились.
 
Перевіривши повноту  встановлення  судовими  інстанціями  обставин
справи  та  правильність  застосування  ними  норм  процесуального
права,  Вищий  господарський  суд  України  дійшов  висновку   про
відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
 
Відповідно до  статті  66  ГПК  ( 1798-12  ) (1798-12)
         господарський суд за
заявою сторони,  прокурора чи його заступника,  який подав  позов,
або  з  своєї  ініціативи  має право вжити заходів до забезпечення
позову.  Забезпечення  позову  допускається  в  будь-якій   стадії
провадження  у справі,  якщо невжиття таких заходів може утруднити
чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
 
Статтею 67 ГПК ( 1798-12  ) (1798-12)
          передбачено  можливість  забезпечення
позову  шляхом  накладання  арешту  на майно або грошові суми,  що
належать відповідачеві.
 
У пункті 3 роз'яснення президії Вищого господарського суду України
від 23.08.1994 № 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування
заходів  до  забезпечення  позову"  ( v_611800-94   ) (v_611800-94)
           (далі   -
Роз'яснення) зазначено:
 
"Умовою застосування  заходів  до  забезпечення позову є достатньо
обгрунтоване припущення,  що майно (в  тому  числі  грошові  суми,
цінні  папери  тощо),  яке  є у відповідача на момент пред'явлення
позову до  нього,  може  зникнути,  зменшитись  за  кількістю  або
погіршитись   за   якістю   на  момент  виконання  рішення.  Отже,
найдоцільніше вирішувати питання  забезпечення  позову  на  стадії
попередньої  підготовки  справи  до   розгляду   (стаття  65   ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
        )".
 
Таким чином,  господарським  судом  Київської  області  правомірно
вжито  заходів до забезпечення позову.  Однак суд першої інстанції
помилився у визначенні відповідного заходу,  наклавши арешт на всі
розрахункові рахунки ПП "Е".  У підпункті 6.1 пункту 6 Роз'яснення
( v_611800-94 ) (v_611800-94)
         визначено:
 
"У позовному провадженні при накладанні  арешту  на  грошові  суми
відповідача  слід  обмежувати  піддані  арешту кошти розміром суми
позову та можливих судових витрат.  Накладення господарським судом
арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене".
 
Київським апеляційним  господарським  судом у резолютивній частині
своєї постанови від  01.04.2004  виправлено  цю  помилку  і  арешт
правильно  накладено  на  грошові  суми у розмірі 10.000 Євро,  що
відповідає  розміру  суми  позову  та  можливих  судових   витрат.
Відповідно  до частини четвертої статті 22 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
         позивач
вправі до прийняття рішення по справі,  зокрема,  зменшити  розмір
позовних вимог.
 
Тому немає    підстав    для   скасування   постанови   Київського
апеляційного господарського суду від 01.04.2004 зі справи.
 
З огляду на викладене та керуючись статтями 66, 67, 111-9 - 111-11
ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу  приватного  підприємства "Е" зі справи № 15/7-04
залишити без  задоволення,  а  постанову  Київського  апеляційного
господарського суду від 01.04.2004 з цієї справи - без змін.