ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2004 Справа N 2-10/15638-2003
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу Колективного підприємства
профспілок Ялтинського бюро подорожей та екскурсій
на постанову від 27.01.04 Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі N 2-10/15638-2003 господарського суду АР Крим
за позовом Колективного підприємства профспілок Ялтинського
бюро подорожей та екскурсій
до Ялтинської міської ради
про визнання недійсним рішення
За участю представників:
позивача: Умеров С.У., Медведев М.Д., довір. у справі
відповідача: Пуль Д.М., Попкова Є.А., довір. у справі
Рішенням господарського суду АР Крим від 11-27.11.03 позовні
вимоги задоволено частково, визнано недійсними пункти 1-7.1
рішення 14 сесії 24 скликання N 74 від 06.08.03 Ялтинської
міськради. В іншій частині позову відмовлено (суддя Тітков С.Я.).
Рішення мотивоване тим, що акти органів місцевого
самоврядування, в тому числі і виконкомів, можуть бути визнані
незаконними тільки в судовому порядку. Міська рада скасувала
рішення виконкому з підстав, не передбачених Законом.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 27.01.04 рішення суду від 11-27.11.03 змінено, в позові
відмовлено. Суд дійшов висновку, що скасовані відповідачем рішення
виконкому не відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
Законом та іншими законодавчими актами і тому вони можуть бути
скасовані радою на підставі п. 15 ч.1 ст. 26, п.п. 9 та 10 ст. 59
Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, якщо рішення виконкому прийняті з питань,
віднесеним до власної компетенції, а також позивач не надав суду
доказів, що ним виконані реконструкція та реставрація спірних
приміщень (колегія суддів у складі: Т. Видашенко, О. Латинін,
В. Лисенко).
В поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати
постанову апеляційної інстанції і залишити в силі рішення
місцевого господарського суду. Скаржник вважає, що апеляційна
інстанція не надала оцінки ні одному доказу, які були підставами
для прийняття рішення судами першої інстанції. Не прийнято до
уваги те, що угода по передачі спірної будівлі позивачу недійсною
не визнавалася, тобто підстави для твердження що будівля отримана
позивачем і оформлена у власність без законних підстав відсутні.
Висновок колегії апеляційного суду про те, що рішення Ялтинського
міськвиконкому прийняті у 1980-1991 роках про передачу спірних
будівель (колишня Литкенса, 5 та 3 в різний час) позивачу мали
характер намірів протиричить змісту цих рішень. Рішення виконкому
завжди були актами виконавчої влади і носили власно-розпорядчий, а
не умовний характер. Судом не досліджувалися питання щодо
домоволодіння N 3 по вул. Екатеринінській як пам'ятники історії
архітектури та градобудівництва.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Господарський суд має право визнати акт державного чи іншого
органу недійсним з підстав невідповідності його вимогам чинного
законодавства або визначений законом компетенції органу, який
видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також
порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом
інтересів підприємства-позивача у справі.
Попередні судові інстанцій встановили наступне:
Рішенням 14 сесії 24 скликання N 74 від 06.08.03 відповідач
відмінив як невиконані рішення Ялтинського міськвиконкому N 50 від
25.01.1980; N 435 від 10.07.1981; N 459 від 07.09.1990; N 610 від
23.11.1990; N 709 від 13.09.1991 (пункти 1-5), в яких було
вирішено будівлі N 3 та N 5 вважати одним домоволодінням, право
власності оформити за Ялтинським бюро подорожей та екскурсій,
останньому сплатити виконкому залишкову вартість будівель;
повернути Кримській республіканській раді по туризму і екскурсіям
витрати на капремонт; БТІ було зобов'язано оформити правову
реєстрацію будівель після реконструкції та реставрації,
заінвентаризувати будівлі N 3 та N 5 як єдиний меморіальний дім
композитора Спендіарова - пам'ятку історії та культури,
впорядкувати нумерацію будівель та інше. Ним скасовано правову
реєстрацію домоволодіння N 3 по вул. Екатеринінській у м. Ялта, що
належало на праві колективної власності Ялтинському бюро подорожей
та екскурсій. Зазначеним рішенням БТІ зобов'язувалося скасувати
державну реєстрацію будинку N 3 по вул. Екатеринінській в м. Ялта,
яке було зареєстровано за позивачем.
Прийом-передача будинку під літерою "А" в 1981 році та
будинку під лит. "Б" в 1990 році була виконана на підставі Рішення
Кримоблвиконкому N 329 від 06.05.1980.
Зазначені рішення Ялтинського виконкому були скасовані
міською Радою як невиконані.
На підставі викладеного, оскаржуване рішення відповідача
порушило право власності позивача на домоволодіння по
вул. Екатеринінській, 3 м. Ялта.
З огляду на встановлені обставини касаційна інстанція
погоджується з доводами касаційної скарги про те, що облік та
реєстрація об'єктів нерухомого майна незалежно від форми власності
віднесено до делегованих повноважень виконкому, про що зазначено в
п.п. 10 "б" ч. 1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування
в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
.
Відповідно ст. 59 п.9 зазначеного Закону ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
відповідна рада може скасувати рішення виконавчого комітету ради з
питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного
висновку, що відповідачем неправомірно скасовані рішення виконкому
з питань, віднесених до делегованих повноважень з підстав, не
передбачених законом.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з
мотивів їхньої невідповідності Конституції ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
або
законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Скасовані радою рішення виконкому в судовому порядку незаконними
не визнавалися. Апеляційна інстанція в постанові замість
дослідження питань компетенції, законності, дослідження
обґрунтованості або ні позовних вимог, щодо прийнятого радою
рішення N 74 від 06.08.2003, розглядала питання щодо законності
скасованих цим рішенням рішень виконкому, але останні не є
предметом цього позову.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що
прийнявши оскаржуване рішення, міськрада перевищила свою
компетенцію, визначену Законом України "Про місцеве самоврядування
в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
і порушила право власності позивача на
спірний будинок, оскільки на 06.08.2003 він не був позбавлений на
нього права власності.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що
постанова апеляційної інстанції винесена з порушенням та
неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому
підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11-13 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Колективного підприємства профспілок
Ялтинського бюро подорожей та екскурсій задовольнити.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 27.01.04 скасувати.
3. Рішення господарського суду АР Крим від 11-27.11.03 у
справі N 2-10/15638-2003 залишити без змін.