682/1626/17 Про визнання незаконним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - 29.09.2020 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 листопада 2017 року (суддя Маршал І.М.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року (колегія суддів: Полотнянко Ю.П., Драчук Т.О., Загороднюк А.Г.) у справі № 682/1626/17 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Славутського міської ради Хмельницької області про визнання незаконним та скасування припису, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

В червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області про визнання незаконним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27.04.2017, постанови №13 по справі про адміністративне правопорушення від 02.06.2017 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що згідно наказу начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю №7 від 11 квітня 2017 року та направлення для проведення позапланової перевірки №20 від 11 квітня 2017 року, строк дії направлення вказано з 18 по 24 квітня 2017 року включно, при цьому відповідачем перевірка була проведена 27 квітня 2017 року, тобто після закінчення дії повноважень на проведення перевірки. Також позивач вказує, на те, що 25.03.2013 року придбала частину нежитлових приміщень загальною площею 498,5 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу, та жодних будівельних робіт чи робіт з реконструкції не проводила, а нести відповідальність за попереднього власника вона не може. Вказує на відсутність доказів, що підтверджували б вчинення нею адміністративного правопорушення.

Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2018 року відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив відмовити в задоволенні касаційної скарги, а судові рішення залишити без змін.

Справу передано до Верховного Суду.

У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що відділом ДАБК виконавчого комітету Славутської міської ради на підставі Розпорядження міського голови №41/2016-р "Щодо удосконалення роботи із здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю", наказу відділу ДАБК від 11.04.2017 року №7 та електронного листа ОСОБА_2 від 15.03.2017, листа управління ДАБІ України у Хмельницькій області від 15.03.2017 проведена позапланова перевірка законності будівництва та експлуатації на об`єкті будівництва: будівлі та споруди по АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 25.03.2013 року № 623 продавцем ТОВ "Україна-Продінвест" передано у власність ОСОБА_1 31/100 частину об`єктів нерухомого майна в складі будівель загальною площею 498,5 кв.м. зазначена частина об`єктів нерухомого майна становить 50/100 частин від будівлі котельні. Земельна ділянка під зазначеними будівлями належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 12.04.2016 № 822, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.04.2016 року за № 14120619, кадастровий номер земельної ділянки 6810600000:01:011:0433, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування будівель торгівлі.

На час проведення перевірки на зазначеному об`єкті встановлено, що приміщення обладнанні торгівельними вітринами, здійснюється торгівельна діяльність. Зазначена діяльність проводиться у приміщеннях, які за своїм функціональним призначенням не пристосовані для цього. Зокрема встановлена експлуатація об`єктів, які не були прийняті в експлуатацію як будівлі торговельні, визначені Державним класифікатором будівель і споруд ДК 18-2000, що є порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів", затвердженого постановою КМУ від 13 квітня 2011 року №461 (461-2011-п) ; зміна функціонального призначення приміщення з порушенням порядку проведення таких робіт, а саме : проведення реконструкції приміщень з метою зміни їх функціонального призначення без розроблення проектної документації, забезпечення здійснення авторського та технічного нагляду, без документів, що дають право на виконання таких робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, що є порушенням ст.ст. 9, 11 Закону України "Про архітектурну діяльність", ч.1 ст. 36, ч. 1 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

27 квітня 2017 року на підставі акта перевірки уповноваженими працівниками відділу ДАБК виконавчого комітету Славутської міської ради для ОСОБА_1 було видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами позапланової перевірки проведеної на будівлі по АДРЕСА_1, де їй адресовано вимогу усунути виявлені при проведенні перевірки порушення до 31 липня 2017 року, а при неможливості це зробити, привести приміщення у попередній стан.

02.06.2017 начальником відділу з питань ДАБК виконавчого комітету Славутської міської ради Мельник Н.П. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення № 13, згідно якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 8, 13, 16, 17 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень.

Не погоджуючись із приписом та постановою, позивач звернулася до суду для їх скасування.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки матеріалами справи підтверджено здійснення позивачем реконструкції приміщення котельні під магазин без встановлених на те документів.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Управління ДАБІ у Херсонській області у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-УІ (3038-17) (далі - Закон № 3038-УІ (3038-17) ), "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно- будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (553-2011-п) (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Згідно Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553 (553-2011-п) ( в редакції чинній на час проведення перевірки), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом ( п. 5).

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Судами встановлено, що направленням на проведення перевірки №20 від 11.04.2017 року було вказано термін перевірки з 18 по 24 квітня 2017 року включно. Наказом від 24.04.2017 №9 про продовження строку проведення позапланової перевірки з 26.04.2017 по 27.04.2017 включно.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно- будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Судами встановлено, що перевірку проведено на підставі електронного звернення ОСОБА_2 від 15.03.2017, яке не визнано анонімним.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що перевірка проведена на підставі та в період, визначений Порядком № 553.

Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з пунктом 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Положеннями п. 19 Порядку № 553 визначено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно- будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно- будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) .

Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ( ст. 10 Закону).

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Згідно ч. 1, 8 ст.39 вищевказаного Закону, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко- економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності) (ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво).

Судами встановлено, що згідно із даними Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 25.03.2013 придбала та зареєструвала право власності на частину будівель котельні. На даний час приміщення обладнане торгівельними вітринами, де здійснюється торгівельна діяльність.

Таким чином, на думку суду, саме ОСОБА_1 було проведено реконструкцію приміщень з метою зміни їх функціонального призначення, оскільки приміщення, яке належить позивачці по АДРЕСА_1, є приміщенням котельні і додаткових технічних приміщень, які остання використовує для здійснення торгівельної діяльності, що підтверджується матеріалами справи та спростовує доводи позивача щодо не проведення жодних будівельних робіт.

Судами встановлено, що реконструкція вказаних приміщень з метою зміни їх функціонального призначення здійснювалась без розроблення проектної документації, забезпечення здійснення авторського та технічного нагляду та без документів, що дають право на виконання таких робіт. Жодних доказів про наявність відповідної документації позивачем не надано.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем допущено порушення ч. 8, 13, 16, 17 ст. 96 КУпАП, а тому постанова про притягнення до адміністративної відповідальності та припис скасуванню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX (460-20) ) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.