806/3742/17 Про визнання протиправним та скасування рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - 29.09.2020 Прийняття

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у протоколі від 27.10.2017 №114, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням з 22.08.2017 інвалідності другої групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, з урахуванням виплаченої раніше суми;

- зобов`язати Міністерство оборони України розглянути питання та прийняти відповідне рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності другої групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності з 22.08.2017, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (975-2013-п) , з урахуванням проведених виплат.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 09.08.2011 йому встановлено третю групу інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини. Як інвалід третьої групи позивач отримав одноразову грошову допомогу в сумі 126 331,65 грн. відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 (499-2008-п) . В подальшому, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я, з 22.08.2017 позивачу встановлено другу групу інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, а тому вважає, що з 22.08.2017 набув право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, відповідно до ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (975-2013-п) , з урахуванням раніше виплаченої суми.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2018 у задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2018 скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у протоколі від 27.10.2017 №114, про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням з 22.08.2017 інвалідності другої групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, з урахуванням виплаченої раніше суми. Зобов`язано Міністерство оборони України прийняти відповідне рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності другої групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, в розмірі встановленого Законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності з 22.08.2017, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (975-2013-п) , з урахуванням раніше проведених виплат.

5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вказав на те, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набирав чинності з 1.01.2017, пункт 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" доповнено абзацом 2 такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється". За таких обставин, оскільки друга група інвалідності позивачу була встановлена після спливу дворічного строку після первинного встановлення інвалідності, то рішення відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги позивачу є обґрунтованим, а тому відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, як інваліду другої групи, з урахуванням виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги.

6. В свою чергу, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що вказана норма, якою обмежено право військовослужбовців на отримання одноразової грошової допомоги, не може розповсюджуватись на спірні правовідносини, а саме при зміні групи інвалідності за часовий проміжок з 2012 по 2017 рік, оскільки це фактично означатиме застосування зворотньої дії закону в часі. Застосування даної норми можливе лише у разі повторного встановлення інвалідності для позивача починаючи з 22.08.2017 і саме з цього моменту слід відраховувати дворічний строк.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У липні 2018 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не застосував положення ч. 4 ст. 16-3 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (в редакції станом на 22.08.2017), які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, що призвело до ухвалення ним незаконного судового рішення.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. 16.07.2018 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.

10. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2018, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Гриців М.І., судді: Гімон М.М., Бучик А.Ю.

11. На підставі службової записки судді-доповідача Гриціва М.І. від 08.08.2018 №1459/0/64-18 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд справ, у зв`язку з відпустками суддів Гімона М.М., Бучик А.Ю., на заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 09.08.2018 №845/0/78-18, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2018, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Гриців М.І., судді: Берназюка Я.О., Гімона М.М.

12. Ухвалою Верховного Суду від 09.08.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 у справі за позовом до Міноборони, третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

13. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І, на підставі розпорядження в.о. начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 № 1024/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Шарапи В.М., Тацій Л. В.

14. Ухвалою Верховного Суду від 25.09.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 28.09.2020.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач проходив військову службу в Збройних Силах України і звільнений у відставку наказом начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 15.08.2011 №539 за пунктом "б" частини 6 (за станом здоров`я) ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", а згідно з наказом командира військової частини А1494 від 29.08.2011 №204 (по стройовій частині), виключений зі списків особового складу військової частини А1494 (а.с.15).

16. Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10ААА №732594 від 16.08.2011 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 09.08.2011 до 01.09.2014, причиною інвалідності зазначено захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини (а.с.13).

17. У зв`язку із встановленням позивачу третьої групи інвалідності, внаслідок захворювання пов`язаного із захистом Батьківщини, ОСОБА_1 отримав одноразову грошову допомогу в сумі 126 331, 65 грн.

18. Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААА №782945 від 30.08.2017 позивачу встановлено другу групу інвалідності з 22.08.2017 до 01.10.2020, причиною інвалідності зазначено захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини (а.с.14).

19. 13.09.2017 позивач звернувся до Житомирського обласного військового комісаріату із заявою, в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із отриманням 22.08.2017 другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, яка була скерована в подальшому до Міністерства оборони України (а.с. 21).

20. Згідно з рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеним в протоколі №114 від 27.10.2017, позивача повідомлено 01.12.2017 в листі за №ВС6368 про відсутність правових підстав для виплати понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності, різниці одноразової грошової допомоги у разі встановлення вищої групи інвалідності (а.с. 16-20, 22, 23).

21. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Положеннями ч.5 ст. 17 Конституції України визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

23. Закон України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011- ХІІ (2011-12) (далі - Закон № 2011-XII (2011-12) ) відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

24. Згідно з п.1 ч.1 ст. 3 Закону № 2011-XII дія даного Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

25. Відповідно до ст. 41 Закону № 2011-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) .

26. Частиною 1 статті 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

27. Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога.

28. Ключовим правовим питанням у справі є правильність застосування до спірних правовідносин частини 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII та пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (975-2013-п) .

29. У справах цієї категорії насамперед потрібно встановити які правові норми регулюють відносини сторін саме на час виникнення спору.

30. Спір виник щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням йому під час повторного огляду вищої (ІІ) групи інвалідності з 22.08.2017.

31. Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (2011-12) було доповнено статтями 16-1, 16-2, 16-3, 16-4 Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04.07.2012 № 5040-VI. Цей Закон набрав чинності 01.01.2014 і застосовується до правовідносин, що виникли після 01.01.2014.

32. Відповідно до частини 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII у редакції, що діяла з 01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

33. Згодом, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (1774-19) (набрав чинності з 01.01.2017) частину 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".

34. Зміни також були внесені в пункт 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 (975-2013-п) , а саме пункт 8 доповнено абзацом такого змісту: "У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється" (згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №335 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (335-2017-п) ).

35. Змістовно абзац другий частини 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII є конкретизацією правової норми, яка міститься в абзаці першому. Якщо в абзаці першому передбачено умови, коли здійснюється виплата допомоги, то абзац другий передбачає умови, за відсутності яких виплата допомоги не здійснюється.

36. Окрім того, абзац другий частини 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII встановлює обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.

37. Обидві ці норми (абзац перший та другий частини 4 статті 16-3 Закону №2011-XII) передбачають дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

38. Зазначені правові норми є нормами прямої дії і поширюються на всіх військовослужбовців.

39. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла таких висновків про застосування пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII:

(1) право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду;

(2) передбачені частиною 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 01.01.2014;

(3) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 01.01.2014 чи після).

40. Застосовуючи ці висновки до обставин справи, Суд звертає увагу на те, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, відбувся 22.08.2017, а первинно інвалідність ІІІ групи встановлено з 09.08.2011. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

41. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі № 240/10153/19.

42. Також у вказаній постанові Верховного Суду вказано на необхідність відступити від правового висновку, зробленого у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 (справа №295/3091/17), на яку посилався апеляційний суд при прийнятті оскаржуваного рішення.

43. Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

44. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

45. За таких обставин, рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у протоколі від 27.10.2017 №114, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є правильним. Відповідно, постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 слід скасувати та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2018.