ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2004 р. Справа N 33/258
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької
Г. Фролової
за участю представників:
позивача А.А.А. - дов. від 09.03.2004 p.
відповідача Б.Б.Б. - дов. від 21.05.2004 p.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "XXX"
на постанову від 02.10.2003 p. Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 33/258 господарського суду м. Києва
за позовом Закритого акціонерного товариства "XXX"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по
роботі з великими платниками податків у м. Києві
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень СДПІ по
роботі з великими платниками податків у м. Києві від 17.03.2003 p.
№№ 0000251602/0, 0000181602/0
В С Т А Н О В И В:
ЗАТ "XXX" до господарського суду м. Києва був заявлений позов про
визнання недійсними податкових повідомлень - рішень СДПІ по роботі
з великими платниками податків у м. Києві від 17.03.2003 №№
0000251602/0, 0000181602/0.
Підставою прийняття оспорюваних рішень став акт від 13.03.2003 №
109/16-2/125/30523267 про результати комплексної планової
документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного
законодавства ЗАТ "XXX", в якому зафіксовані порушення
підприємством порядку ведення касових операцій у національній
валюті України, що потягло заниження останнім утриманого у
працівників прибуткового податку з громадян.
Рішенням від 28.05.2003 господарського суду м. Києва (суддя А.
Лосєв) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що акти про витрачання готівкових
коштів, які складені позивачем, не можуть вважатись достовірними
закупівельними актами, оскільки не містять даних, які
передбачаються для документів даного типу, зокрема, Інструкцією
про прибутковий податок з громадян ( z0064-93 ) (z0064-93)
, затвердженою
Наказом Головної державної податкової інспекції від 21.04.1993 №
12, що свідчить про порушення останнім порядку ведення касових
операцій у національній валюті ( z0237-01 ) (z0237-01)
, затвердженого
Постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001
№ 72.
Крім того, рішення суду мотивовано приписами Декрету Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
та Інструкцією про прибутковий податок з громадян ( z0064-93 ) (z0064-93)
,
затвердженою Наказом затвердженою Наказом Головної державної
податкової інспекції від 21.04.1993 № 12, пунктом 8 якої
( z0064-93 ) (z0064-93)
передбачено, що до складу сукупного оподатковуваного
доходу відносяться, зокрема, суми, видані під звіт, які не
повернуті повністю або частково, відповідно до порядку ведення
касових операцій, встановлених Національним банком України, а
також при звільненні з урахуванням вимог статті 127 Кодексу
законів про працю України ( 322-08 ) (322-08)
.
За апеляційною скаргою ЗАТ "XXX" Київський апеляційний
господарський суд (судді: Новіков М. М. - головуючий, Марюк А. І.,
Мачульський Г. М.), переглянувши рішення у справі в апеляційному
порядку, постановою від 02.10.2003 залишив його без зміни з тих же
підстав.
ЗАТ "XXX" подало до Вищого господарського суду України касаційну
скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду, в
якій просить рішення та постанову у справі скасувати, позовні
вимоги задовольнити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про
неправильне застосування судом норм матеріального права.
Зокрема, заявник вважає помилковим викладений у рішенні та
постанові суду висновок про порушення ним порядку здійснення
касових операцій, оскільки на підтвердження витрат працівники до
авансових звітів про витрачені готівкові кошти надали акти
закупівлі товарів, які було складено та підписано посадовими
особами позивача з зазначенням відповідних сум коштів.
У касаційній скарзі товариство посилається також на неправильне
тлумачення судами Положення про ведення касових операцій у
національній валюті ( z0237-01 ) (z0237-01)
, затвердженого Постановою
Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72,
оскільки за його порушення слід застосовувати штрафні санкції на
підставі Указу Президента України "Про застосування штрафних
санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
,
який у даному випадку застосований не був.
Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить
постанову Київського апеляційного господарського суду у даній
справі залишити без змін з підстав, якими вона мотивована.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутніх в
судовому засіданні представників позивача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні суду, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході здійснення
судового провадження, працівники ЗАТ "XXX" отримували під звіт
грошові кошти для закупівлі квіткової продукції. На підтвердження
витрат працівники до авансових звітів про витрачені готівкові
кошти надавали акти закупівлі товарів, які було складено та
підписано посадовими особами позивача з зазначенням відповідних
сум коштів на загальну суму 10833,10 грн.
СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Києві,
здійснюючи перевірку дотримання позивачем вимог податкового та
валютного законодавства дійшла висновку, що при поданні авансових
звітів підзвітні особи не підтвердили витрачання одержаних під
звіт коштів на закупівлю квітів платіжним документом, який би
підтверджував сплату цих коштів, у зв'язку з чим податковим
органом прийнято податкові повідомлення - рішення про застосування
штрафних санкцій за порушення порядку ведення касових операцій та
донарахування прибуткового податку з громадян з застосуванням
відповідних фінансових санкцій.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання даних
податкових повідомлень - рішень недійсними, господарські суди
першої та апеляційної інстанції виходили з того, що надані
позивачем акти закупівлі не відповідають встановленим вимогам для
актів такого виду, а тому не можуть підтверджувати дотримання
позивачем порядку ведення касових операцій, виходячи з вимог
частини 3 підпункту 5.7 пункту 5 Інструкції про прибутковий
податок з громадян ( z0064-93 ) (z0064-93)
, затвердженої Наказом затвердженою
Наказом Головної державної податкової інспекції від 21.04.1993
№ 12.
Проте, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що,
оцінюючи такі акти, господарські суди помилково застосували
згадану норму до даних правовідносин, виходячи з такого.
Відповідно до пункту 2.3 пункту 2 Положення про ведення касових
операцій у національній валюті ( z0237-01 ) (z0237-01)
, затвердженого
Постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 №
72 розрахунки готівкою підприємств (підприємців) між собою та з
фізичними особами проводяться із застосуванням прибуткових та
видаткових касових ордерів, касових і товарних чеків,
розрахункових квитанцій, проїзних документів тощо, які
підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання
послуг, отримання (повернення) коштів, а також рахунків-фактур,
договорів, угод, контрактів, актів закупівлі товарів тощо.
Згадане положення не містить будь - яких вимог щодо порядку
складання таких актів.
Частина 3 підпункту 5.7 пункту 5 Інструкції про прибутковий
податок з громадян ( z0064-93 ) (z0064-93)
, затвердженої Наказом затвердженою
Наказом Головної державної податкової інспекції від 21.04.1993 №
12, якою керувався суд першої та апеляційної інстанції, оцінюючи
акти закупівлі, встановлює вимоги до двосторонніх закупівельних
актів при продажі громадянами вирощеної в особистому підсобному
господарстві продукції рослинництва, що, в даному випадку не
знайшло підтвердження матеріалами справи та господарськими судами
не встановлено.
Крім того, відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України
"Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
органи
державної податкової служби мають право застосовувати до
підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у
порядку та розмірах, встановлених законом.
Приписами статті 2 Указу Президента України "Про застосування
штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"
( 436/95 ) (436/95)
встановлено, що штрафні санкції, передбачені цим
Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу
( 436/95 ) (436/95)
, органами державної податкової служби на підставі
матеріалів проведених ними перевірок і подань державної
контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів
Міністерства внутрішніх справ України в установленому
законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення
перевірок або на день одержання органами державної податкової
служби зазначених подань.
Тобто, встановивши порушення, податкові органи повинні прийняти
рішення про застосування санкцій, у порядку та розмірах,
встановлених законом.
У разі невиконання такого рішення контролюючого органу, сума
штрафу стягується на підставі рішення суду.
Оспорюване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої
державної податкової інспекції по роботі з великими платниками
податків у м. Києві, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій
за порушення порядку обігу готівки, прийняте на підставі приписів
підпункту 4.2.2 статті Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Проте, судами помилково залишено без уваги визначення повноважень
ДПІ на застосування процедури порядку погашення зобов'язань,
передбаченої Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у випадку виявлення податковою службою
порушення норм щодо порядку ведення касових операцій.
Оскільки відповідно до ввідної частини Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, цей Закон є спеціальним
законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення
зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових
платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, у
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Саме цим Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
і запроваджене поняття податкового
повідомлення як письмового повідомлення контролюючого органу про
обов'язок платника податків сплатити суму визначену контролюючим
органом.
Ці обставини судами не досліджувалися, однак встановлення
перелічених вище фактів має суттєве значення для правильного
застосування норм матеріального права та вирішення даного спору по
суті.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в
касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі
підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до
господарського суду м. Києва.
При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно
з'ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір
відповідно до закону.
Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення від 28.05.2003 p. господарського суду м. Києва та
постанову від 02.10.2003 p. Київського апеляційного господарського
суду у справі №33/258 господарського суду м. Києва скасувати,
справу скерувати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "XXX"
задовольнити частково.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Г. Фролова