ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
08.06.2004                                       Справа N 3/516
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого-судді    Плахотнюк С.О.,
суддів:              Панченко Н.П., Плюшка І.А.,
 
розглянувши          Комунального підприємства по утриманню
касаційну скаргу     житлового господарства (далі КПУЖГ)
                     Шевченківського району міста Києва
 
на постанову         від 11.12.2003 Київського апеляційного
                     господарського суду
 
та рішення           від 17.10.2003 господарського суду міста
                     Києва
 
у справі             № 3/516
 
за позовом           КПУЖГ Шевченківського району міста Києва
 
до                   ТОВ “Аріана”
 
про   стягнення 36931,35 грн.,
 
за участю представників:
 
-    позивача – Невструєва Л.Б.,
-    відповідача – не з’явився (належним чином повідомлено),
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  від 17.10.2003 господарського суду міста Києва  (суддя
Хілінська  В.В.) у справі № 3/516 в позові КПУЖГ Шевченківського
району міста Києва до ТОВ “Аріана” про стягнення 369311,35  грн.
у  вигляді  не  отриманих доходів відмовлено  повністю.  Рішення
мотивовано тим, що оскільки позивач та відповідач не перебувають
в  договірних відносинах, тому для задоволення позовних вимог не
може бути застосована ст. 203 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Постановою від 11.12.2003 Київського апеляційного господарського
суду  (судова  колегія у складі: головуючий суддя Губенко  Н.М.,
судді  Барицька Т.Л., Ропій Л.М.) у справі № 3/516  рішення  від
17.10.2003 господарського суду міста Києва у цій справі залишено
без змін.
 
Не   погоджуючись   з   постановою  від  11.12.2003   Київського
апеляційного  господарського суду  та  рішенням  від  17.10.2003
господарського  суду  міста  Києва  у  справі  №  3/516,   КПУЖГ
Шевченківського   району   міста   Києва   подало   до    Вищого
господарського  суду України касаційну скаргу,  у  якій  просить
скасувати  зазначені  рішення  і  постанову  та  прийняти   нове
рішення. Касаційна скарга мотивована тим, що господарським судом
апеляційної  інстанції порушені норми матеріального  (ст.ст.  4,
151,  203  ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ) та процесуального (ст.  105  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ) права.
 
Заслухавши доповідача, представника КПУЖГ Шевченківського району
міста     Києва,     перевіривши    правильність    застосування
господарськими судами норм матеріального та процесуального права
судова   колегія  Вищого  господарського  суду  України   дійшла
висновку,   що  касаційна  скарга  не  підлягає  задоволенню   з
наступних підстав.
 
Господарськими   судами   першої   та   апеляційної    інстанції
встановлено,    що14.04.1998    між    Державним     комунальним
підприємством      “управління      житлового      господарства”
Шевченківського  району  міста Києва, правонаступником  якого  є
КПУЖГ  Шевченківського району міста Києва та ТОВ  “Аріана”  було
укладено  договір оренди № 3930/3, відповідно до  якого  позивач
передав  відповідачу, а останній прийняв в орендне  користування
приміщення  загальною площею 182,60 кв.м. ,  що  розташоване  за
адресою: м. Київ, вул. О.Теліги, 13/14. Строк дії цього договору
–   з   14.04.1998   по  31.12.2000.  Рішенням  від   14.06.2001
арбітражного  суду міста Києва у справі № 4/195 зобов’язано  ТОВ
“Аріана”   повернути  позивачу  об’єкт  оренди  –   вищеозначене
приміщення.
 
Позовні вимоги у справі № 3/516 мотивовані тим, що до цього часу
приміщення залишається в незаконному користуванні ТОВ  “Аріана”,
відповідач  приміщення не звільняє і за користування не  сплачує
чим  спричинило  збитки позивачу в розмірі 25693,33,  у  вигляді
неотриманих доходів, які б позивач мав отримати здавши зазначене
приміщення  в орендне користування та отримувати за  це  орендну
плату.  При  цьому  позивач  посилається  на  ст.  203  ЦК  УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що при
винесенні рішення від 17.10.2003 господарського суду міста Києва
та    постанови    від   11.12.2003   Київського    апеляційного
господарського  суду  у  справі №  3/516  господарськими  судами
першої  та  апеляційної  інстанції правильно  застосовані  норми
матеріального права, що полягає в наступному.
Ст.  203  ЦК  УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
         встановлена відповідальність  у
вигляді  відшкодування збитків боржником, завданих  невиконанням
або  неналежним виконанням зобов’язання, що випливає з договору,
а  тому  посилання  скаржника  в касаційній  скарзі  на  те,  що
господарськими  судами першої та апеляційної  інстанцій  невірно
застосована  норма ст. 203 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , оскільки  у  ТОВ
“Аріана” виникло зобов’язання перед КПУЖГ Шевченківського району
міста   Києва  внаслідок  невиконання  рішення  від   14.06.2001
арбітражного суду міста Києва у справі № 4/195 безпідставне.
 
Як  вірно зазначено господарським судом міста Києва, збитки – це
об’єктивне  зменшення  яких-небудь  майнових  прав  сторони   за
договором,   що   обмежує  його  інтереси  як  учасника   певних
господарських  відносин  і проявляється  у  витратах,  зроблених
кредитором,  втраті або пошкодженні майна, а також не  одержаних
кредитором  доходах, які він одержав би, якби зобов’язання  було
виконане боржником. СТ 203 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         регулює договірні
відносини.  Підставою для виникнення договірного зобов’язання  є
юридичний факт – договір.
 
Підставою  для відшкодування понесених збитків є спричинення  їх
внаслідок неналежного виконання зобов’язання за договором, тобто
наявності    прямого    причинно-наслідкового    зв’язку     між
неправомірними діями однієї сторони та зменшенням майнових  прав
іншої.  Доведення  даних  обставин, відповідно  до  ст.  33  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , покладається на позивача.
 
Позивач та відповідач не перебувають в договірних відносинах, що
встановлено  рішенням  від 14.06.2001  арбітражного  суду  міста
Києва  у  справі  №  4/195.  Сума боргу  виникла  за  час,  коли
відповідач  користувався приміщенням без  договору,  тому  норма
ст.  203  ЦК  УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
         не може  бути  застосована  для
позадоговірних відносин.
 
З  вищевикладеного можна зробити висновок про те, що підстав для
зміни   чи   скасування  постанови  від  11.12.2003   Київського
апеляційного  господарського  суду  та  рішення  від  17.10.2003
господарського суду міста Києва у справі № 3/516 не існує.
 
Що  стосується клопотання ТОВ “Аріана” про відкладення  розгляду
справи  в зв’язку з відсутністю представника, то колегія  суддів
Вищого  господарського  суду  України  не  вбачає  за  необхідне
задовольнити відповідне клопотання.
 
Керуючись   ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9-111-12   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу КПУЖГ Шевченківського району  міста  Києва  на
постанову  від 11.12.2003 Київського апеляційного господарського
суду та рішення від 17.10.2003 господарського суду міста Києва у
справі № 3/516 залишити без задоволення.
Постанову  від 11.12.2003 Київського апеляційного господарського
суду та рішення від 17.10.2003 господарського суду міста Києва у
справі № 3/516 залишити без змін.