283/240/18 Про визнання протиправною і скасування постанови Управління державної архітектурно-будівельної інспекції про накладення на ФОП штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності - 28.09.2020 Прийняття

- визнати протиправною і скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області № 47-ю/1006-7-18/3774/17 від 11.12.2017 про накладення на нього штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Бардаша М.В. по проведенню 30.11.2017 позапланової перевірки щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на підставі направлення на перевірку № 514/17-к від 16.11.2017.

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.09.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 позов задоволено частково: визнано протиправною і скасовано постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області №47-ю/1006-7-18/3774/17 від 11.12.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. До Верховного Суду 25.02.2020 надійшла касаційна скарга Відповідача на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020. У касаційній скарзі скаржник просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

4. Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2020 відкрито касаційне провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.11.2017 заступник начальника управління - начальник відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування видав направлення № 514/17-к (а.с. 16-17) для здійснення головним інспектором будівельного нагляду Бардашем Максимом Валерійовичем позапланової перевірки на об`єкті: "Виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, за магазином "НОМЕР_1" (між будівлями районного будинку культури та 13 Державної пожежно-рятувальної частини)" щодо дотримання суб`єктом містобудування ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу № 104П від 16.11.2017 та на підставі абзацу 9 пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, звернення Прокуратури Житомирської області за вих. № 06-37/8012вих-17 від 24.10.2017.

6. Під час перевірки встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2, за магазином " НОМЕР_1" всупереч паспорту прив`язки № 6/16 від 15.09.2015, виданого згідно з намірами замовника, розроблених ПП "ВЕГОСТ", ФОП ОСОБА_1 виконано будівельні роботи з влаштування капітальної будівлі для провадження підприємницької діяльності (загальні розміри 4,15*5м), а саме: улаштування стовпчастого монолітного фундаменту з влаштуванням монолітного бетонного ростверку, кладка стін з газоблоку, утеплення зовнішніх стін мінераловатною плитою (товщина - 7 мм), влаштовано дерев`яне перекриття, улаштування даху (дерев`яна кроквяна система, покриття з металопрофілю).

7. Отже, зазначені будівельні роботи виконанні самочинно, а саме без документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою під капітальне будівництво, без затвердженої проектної документації, без отримання в установленому законодавством порядку права на виконання будівельних робіт, а саме - без повідомлення про початок їх виконання, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1), що є порушенням вимог пункту 1 частини першої статті 34, 36 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI, та пункту 13 "Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (466-2011-п) .

8. За результатами перевірки 30.11.2017 перевіряючий склав акт № 1006/7/к15/173 (а.с. 49-58), виніс припис № 146/17-к про зупинення підготовчих та будівельних робіт (а.с. 59) і протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с. 60-61).

9. Розглянувши вказані матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, головний інспектор будівельного нагляду Бардаш Максим Валерійович 11.12.2017 прийняв постанову № 47-ю/1006-7-18/3774/17 про визнання позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладення штрафу у розмірі 63432 грн.

III. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що з висновками контролюючого органу не погоджується, оскільки тимчасова споруда не є капітальним будівництвом, на неї не поширюються норми Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (466-2011-п) , а також статей 34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI. Те, що побудована споруда є тимчасовою, підтверджується паспортом прив`язки та тим фактом, що вона не розміщується на фундаменті, а лише на підготовці, створена з полегшених конструкцій, а тому віднесення її інспектором до об`єктів з незначними наслідками (CCI) є помилковим.

11. Крім того, під час проведення перевірки, складання документів, винесення постанови про накладення штрафу, на думку позивача, були допущені порушення процесуального законодавства, а саме: позивач не був ознайомлений з актом перевірки № 1006/7/К15/173, протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.11.2017, приписом №146/17-К від 30.11.2017, фотоматеріалами. Також позапланову перевірку інспектором було проведено без належної на те підстави.

12. У запереченнях Відповідач зазначив, що дії головного інспектора Бардаша М.В. щодо здійснення перевірки додержання вимог містобудівного законодавства є законними та такими, що не суперечать вимогам містобудівного законодавства, а постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена з додержанням вимог чинного законодавства.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач не будує капітальну споруду, а встановлює тимчасову споруду без улаштування фундаменту для провадження підприємницької діяльності, тому ним правомірно оформлено документи, передбачені Порядком №244 для розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності. Відтак, доводи відповідача про здійснення позивачем самочинних будівельних робіт з влаштування капітальної будівлі для провадження підприємницької діяльності (загальні розміри 4,15*5 м) не ґрунтуються на обставинах справи. У зв`язку з цим до позивача неправомірно застосовано штраф на підставі постанови Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області № 47-ю/1006-7-18/3774/17 від 11.12.2017 у розмірі 63432, 00 грн.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. У касаційній скарзі Відповідач наголошує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, зробленими без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

15. Зазначає, що не було порушено процедуру перевірки.

16. Покликається на те, що головним інспектором будівельного нагляду Управління Бардашем М.В. 30.11.2017 складений відповідний акт, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 146/17-к. Із зазначеними документами 30.11.2017 ФОП ОСОБА_1 ознайомився особисто та відмовився від їх отримання, про що зроблено відповідний запис. Також відповідач зазначив, що позивач про час та місце розгляду справи був повідомлений, про що свідчить відповідний запис у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

17. Відповідач також вважає доводи позивача про те, що ним встановлено тимчасову споруду за вказаною вище адресою, необґрунтованими. Зокрема, зазначена вище будівля є нерухомим майном, яку неможливо в будь-який спосіб перемістити без її знецінення. Також звертає увагу суду на те, що підприємцем без відповідного дозвільного документу, який надає право на виконання таких робіт, будується капітальна споруда із влаштуванням фундаменту, що є згідно з містобудівним законодавством нерухомим об`єктом.

18. 27.07.2020 надійшов відзив позивача. Позивач покликається на правомірність рішень судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на те, що твердження Відповідача повністю суперечать експертному висновку №16/08-2019 від 23.08.2019 (а.с.157-179), який був складений на виконання призначеної судом першої інстанції будівельно-технічної експертизи.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд оцінивши доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, та дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

20. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (3038-17) (далі - Закон № 3038-VI (3038-17) ).

21. Згідно ч. 1 ст. 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

22. Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, Порядок накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" (553-2011-п) (далі - Порядок №553) та постановою від 06.04.1995 №244 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (надалі - Порядок № 244).

23. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

24. Згідно з частинами 1-2 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

25. Висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог пункту 1 частини 1 статті 34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ґрунтуються на виявлені факту будівництва капітальної споруди із влаштуванням фундаменту (стовпчастого монолітного фундаменту з влаштуванням монолітного бетонного ростверку).

26. За нормами ДБН В.2.1-10-2009 "фундамент - частина будівлі чи споруди, переважно підземна, яка сприймає навантаження від споруди і передає їх на основу, складену ґрунтами (природну) чи штучну".

Фундаменти класифікуються, згідно з ДБН, як "фундаменти малозаглиблені":

"Фундаменти малозаглиблені, мілкого закладання - передають навантаження на ґрунт переважно через підошву фундаменту".

Фундамент - це підземний чи підводний конструктивний елемент будівлі, що сприймає всі навантаження від вище розташованих вертикальних елементів несучого остова, бічного тиску грунту нерівномірних їх деформацій та передає їх на грунтові основи. Відстань від поверхні планування до нижньої площини фундаменту (підошви) - це глибина закладання фундаменту. Фундаменти поділяють на фундаменти мілкого та глибокого закладання.

Фундаменти мілкого закладання мають такі особливості:

- навантаження на основи передаються в основному через підошву фундаменту;

- співвідношення зовнішніх розмірів (висоти і ширини) складають не більше 4, що дозволяє розглядати такі фундаменти при їх повороті, як жорсткі конструкції;

- фундаменти влаштовують у відкритих котлованах або в порожнинах, утворених в масивах ґрунту.

Фундаменти глибокого закладання мають такі особливості:

- навантаження на основи передаються в через підошву фундаменту і бокову поверхню;

- співвідношення зовнішніх розмірів (висоти і ширини) більше 4;

- фундаменти влаштовують шляхом заглиблення в ґрунтовий масив або в порожнини, розташовані в масиві.

27. Із наведеного можна дійти висновку, що такий конструктивний елемент як "фундамент" мілкого закладання, повинен мати наступні характерні ознаки:

- розташування конструктивного елементу (фундаменту) під землею та над землею;

- сприймання всіх навантажень (навантажень у вигляді згинальних моментів, поперечних і поздовжніх горизонтальних та вертикальних сил) та їх передача на ґрунтові основи;

- співвідношення висоти і ширини фундаменту мілкого закладання не перебільшує 4;

- для влаштування фундаментів обов`язковою умовою є влаштування котловану або влаштування порожнин в масивах ґрунту;

- певна розрахункова глибина закладання фундаментів, що не допускає морозного спучення ґрунтів;

- проектуються у відповідності до вимог нормативної документації та за фактом повинні відповідати даним проектної документації, наявність якої на будівництво об`єкта обов`язкова.

28. У справі суд першої інстанції призначав будівельно-технічну експертизу. Відповідно до висновку експерта №16/08-2019 від 23.08.2019 (а.с.157-179) при порівнянні вище перелічених ознак, які характеризують фундамент, з даними в цій справі експертом встановлено (а.с. 168-169), що:

- в об`єкті дослідження такий конструктивний елемент як фундамент (у функціональному значенні цього слова), що з`єднує будівлю із землею і передає всі навантаження на основу складену ґрунтами (природну) чи штучну, відсутній;

- в даному випадку наявна бетонна балка у вигляді армопоясу, влаштована по периметру будови з розмірами в розрізі 15x20 см, яка опирається безпосередньо на родючий шар через щебеневу подушку, виконана без риття котловану або влаштування порожнин в масивах ґрунту (фото на а.с.75), а влаштовані бетонні стовпи, не пов`язані з армопоясом (відсутнє належне (спільне) армування, відсутні ознаки суцільного армування), виконують функцію для надання горизонтальності поверхні та забезпечення стійкості при влаштуванні огороджуючих конструкцій та інших елементів полегшених конструкцій, та сприймають лише вертикальні навантаження від вище розташованих конструкцій, що передбачено вимогами нормативних документів;

- влаштування фундаментів для розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (біля магазину " НОМЕР_1"), не передбачалося, проект не розроблявся.

Конструктивно, досліджуваний об`єкт пов`язаний з бетонною основою та взаємодіє з нею, а саме передає вертикальні навантаження від власної ваги та ваги вище розташованих конструкцій. Разом із тим слід зазначити, що дана бетонна основа не працює як єдина жорстка система з вище розташованими огороджуючими конструкціями за всіма степенями свободи.

Виходячи із наведеного, віднести бетонну основу до поняття "фундамент", не є можливим.

Влаштована залізобетонна конструкція, яка сприймає лише вертикальні навантаження від вище розташованих конструктивних елементів будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (біля магазину "НОМЕР_1") з габаритними розмірами у плані 4,16х5,69 м, враховуючи її конструктивні особливості та глибину залягання, не відповідає вимогам ДБН В.21-10-2009 "Основи та фундаменти. Основні положення проектування", оскільки:

- глибина залягання становить 0,50 м (50 см) від рівня землі, та не відповідає п.п. 7.5.1 та 7.5.2 ДБН В.2.1-10-2009, замість передбаченого нормативом для кліматичної півзони "ІІВІ" глибини сезонного промерзання ґрунту - 1,1 м (110 см);

- сприймає та передає на основу лише вертикальні навантаження, передача навантажень у вигляді згинальних моментів, поперечних і поздовжніх горизонтальних сил від залізобетонної основи (армопоясу) на бетонний стовп не відбувається, що не відповідає суті терміну "фундамент";

- наявна залізобетонна основа (армопояс) не відповідає поняттю "ростверк", про який зазначено в акті №1006/7/к15/176 (а.с.55 на звороті), так як не має зв`язку з бетонними стовпами для забезпечення розподілу всіх навантажень та здійснення сумісної роботи.

29. Наведені висновки свідчать про те, що споруда підпадає під визначення стаціонарної тимчасової споруди, без улаштування фундаменту.

30. Також експерт дійшов висновку (а.с. 173) про те, що об`єкти дослідження, в стані на час проведення дослідження та конструктивно передбачені проектною документацією, можливо віднести до стаціонарних тимчасових споруд, встановлених без улаштування фундаменту.

31. Враховуючи вищезазначене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач не будує капітальну споруду, а встановлює тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності без улаштування фундаменту.

32. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (2807-15) . Нормативно правовим документом, який регулює розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності є Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 (z1330-11) (далі - Порядок №244).

33. Згідно з пунктом 1.3 Порядку №244, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

34. Відповідно до пункту 2.1 Порядку №244, підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1).

35. Відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви (пункт 2.4 Порядку № 244).

36. Згідно з пунктами 2.10-2.14 Порядку № 244, паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку.

37. Паспорт прив`язки включає:

- схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території;

- ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС);

- технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж;

- реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація).

Цей перелік документів є вичерпним.

38. При оформлені паспорта прив`язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, не передбачених законом та цим Порядком.

39. Судом першої інстанції встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 02.09.2016 звертався до міського голови із заявою, в якій просив оформити паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.

40. За результатами розгляду вказаної заяви 15.09.2016 позивач отримав паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (павільйон розміщення в групі ТС) АДРЕСА_1, за магазином " НОМЕР_1 " (а.с. 7).

41. У матеріалах справи також міститься ситуаційний план земельної ділянки біля РБК за магазином " НОМЕР_1" (а.с. 10).

42. 22.11.2016 між позивачем (сервітуарій) та Малинською міською радою (власник) укладено договір № 27/16 про встановлення особистого строкового сервітуту (а.с. 12-15). За умовами вказаного договору, особистий сервітут встановлюється відносно земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1, біля магазину " НОМЕР_1". Загальна площа ділянки становить 0,0030 га. Кадастровий номер відсутній. Цільове призначення - комерційне використання. Земельна ділянка передається для встановлення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.

43. З огляду на те, що позивач не будує капітальну споруду, а встановлює тимчасову споруду без улаштування фундаменту для провадження підприємницької діяльності, тому ним правомірно оформлено документи, передбачені Порядком №244 для розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.

44. Отже, доводи відповідача про здійснення позивачем самочинних будівельних робіт з влаштування капітальної будівлі для провадження підприємницької діяльності (загальні розміри 4,15*5 м) не ґрунтуються на обставинах справи. У зв`язку з цим до позивача неправомірно застосовано штраф на підставі постанови Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області № 47-ю/1006-7-18/3774/17 від 11.12.2017 у розмірі 63432, 00 грн.

45. У касаційній скарзі Відповідач покликається на те, що експерт у відповідному висновку №16/08-2019 від 23.08.2019 (а.с.157-179) в даній справі розтлумачив норми ДБН на власний розсуд.

46. Суд звертає увагу, що всі доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки фактичних обставин справи, а саме результату призначеної судом архітектурно-будівельної експертизи.

47. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

48. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

49. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

50. Отже, колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанції та не вбачає підстав для їх скасування.

51. За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

52. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішень суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Державної-архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області залишити без задоволення.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі № 283/240/18 залишити без змін.