ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.06.2004 Справа N 1/449пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши
касаційну скаргу Спільного підприємства
“Агроспецмонтажник”, м. Ясинувата
на рішення господарського суду Донецької
області від 13.11.2003р. та
постанову Донецького апеляційного
господарського суду від
19.02.2004р.
зі справи № 1/449пд
за позовом ВАТ “Племінне птахівницьке
господарство сучасне
“Ясинуватський”
до Спільного підприємства
“Агроспецмонтажник”, м. Ясинувата
треті особи, які не Донецьке регіональне відділення
заявляють самостійних вимог Фонду державного майна України,
на предмет спору Міністерство аграрної політики
України
про визнання угоди недійсною
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явились
від відповідача: Верещак Т.С.(довіреність від 18.03.04 № 78)
від третіх осіб: не з’явились
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від 14.04.04 р., надіслана 15.04.04
р.).
В С Т А Н О В И В:
ВАТ “Племінне птахівницьке господарство сучасне “Ясинуватський”
звернулось до господарського суду Донецької області з позовом
про визнання недійсною укладеної 02.04.2001р. з СП
“Агроспецмонтажник” угоди про передачу майна (основних фондів)
на підставі ст. 48 Цивільного кодексу, ст. 12 Закону України
“Про приватизацію державного майна” ( 2163-12 ) (2163-12)
, ст. 12, 16, 39
Закону України “Про господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
, ст. 9,
10, 12, 14, 16, 21 Закону України “Про підприємства в Україні”
( 887-12 ) (887-12)
, ст. 2, 44 Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
тощо.
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.11.2003р.
(суддя Дучал Н.М.) позовні вимоги задоволені з огляду на те, що
сторонами при укладанні угоди від 02.04.2001р. були порушені
вимоги п. 39, 140 Державної програми приватизації на 2000-2002
рр., ст. 10 Закону України “Про підприємства в Україні”
( 887-12 ) (887-12)
, п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000р.
№ 2181-ІІІ та Порядку звернення стягнення на рухоме майно, що
перебуває у податковій заставі...., затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 22.06.1998р. № 941 ( 941-98-п ) (941-98-п)
.
За апеляційною скаргою СП “Агроспецмонтажник” вказане судове
рішення було переглянуто в апеляційному порядку і постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2004 р.
(судді: Гуреєв Ю.М. – головуючий, Скакун О.А., Мирошниченко
С.В.) залишено без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами СП
“Агроспецмонтажник” звернулось до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою про їх скасування, як таких, що
прийняті з грубим порушенням норм матеріального та
процесуального права, без аналізу фактичних обставин справи і
просить передати справу на новий розгляд до господарського суду
Донецької області.
В касаційній скарзі товариство наводить наступні доводи:
- господарськими судами не з’ясована правова природа угоди від
02.04.2001р. (чи це є угода, до якої застосовуються норми
цивільного законодавства, зокрема гл. 14 “Виникнення
зобов’язань”, гл. 20 “Купівля продаж”, чи це є діями
господарства, що спрямовані на добровільне виконання рішень зі
справи № 9/49 від 26.03.2001 р., до яких застосовуються норми
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
);
- господарськими судами першої та апеляційної інстанції не
з’ясований такий доказ як згода Ясиноватської ОДПІ від
22.05.2001р. на відчуження майна з метою виконання рішення зі
справи № 9/49.
У відзиві на касаційну скаргу та доповненнях до нього ВАТ
“Племінне птахівницьке господарство сучасне “Ясинуватський”
просить рішення господарського суду та постанову апеляційного
господарського суду залишити без змін, вважає, що касаційна
скарга підписана неповноважною особою.
Колегія суддів Вищого господарського суду, розглянувши матеріали
справи, перевіривши правильність застосування норм матеріального
і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги,
дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з
наступних підстав:
Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням
арбітражного суду Донецької області від 26.03.2001 р. зі справи
№ 9/49 з ВАТ “Племінне птахівницьке господарство сучасне
“Ясинуватський” на користь Спільного підприємства
“Агроспецмонтажник” стягнута заборгованість в сумі 2 312 817, 79
грн. Ухвалою арбітражного суду Донецької області від 02.04.2001
р. змінений спосіб та порядок виконання рішення шляхом звернення
стягнення на майно боржника (а.с. 41).
Між позивачем та відповідачем 02.04.2001 р. укладена угода,
відповідно до якої ВАТ “Племінне птахівницьке господарство
сучасне “Ясинуватський” зобов’язалось згідно наказу арбітражного
суду Донецької області зі справи № 9/49 передати СП
“Агроспецмонтажник” основні засоби на суму 2 312 817, 79 грн.,
за переліком, який визначено в цій угоді (а.с.4-7).
У зв’язку з тим, що постановою господарського суду Донецької
області від 03.04.2003 р. ВАТ “Племінне птахівницьке
господарство сучасне “Ясинуватський” визнано банкрутом та
відкрита ліквідаційна процедура, призначений судом ліквідатор
товариства звернувся до господарського суду з позовом про
визнання угоди від 02.04.2001 р. недійсною.
Позовні вимоги задоволені з підстав, викладених в описовій
частині даної постанови.
Перевіряючи матеріали справи на предмет правильності юридичної
оцўнки обставин справи та повноти їх дослідження і встановлення
в рішеннях суду, колегія суддів зазначає, що судами попередніх
інстанцій не з’ясовано дійсну природу укладеної між сторонами
угоди, що має суттєве юридичне значення для вирішення спору по
суті.
Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен
з’ясувати наявність всіх обставин, з якими закон пов’язує
визнання угод недійсними і настання певних юридичних наслідків.
Вказуючи про те, що оспорювана угода укладена в порушення п. 39,
140 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки,
затвердженої Законом України ”Про державну програму
приватизації” ( 1723-14 ) (1723-14)
від 18.05.2000р. № 1723-ІІІ, в яких
йдеться про виконання плану приватизації(розміщення акцій) та
про захист прав акціонерів у процесі приватизації і у
післяприватизаційний період, господарський суд, з посиланням на
наказ Регіонального відділення ФДМУ по Донецькій області від
10.07.01 р. № 967 “Про виконання плану розміщення акцій ВАТ
“Племінне птахівницьке господарство сучасне “Ясинуватський”
зробив висновок, що саме з цієї дати закінчена приватизація
позивача.
Згідно з Законом України “Про приватизацію майна державних
підприємств” ( 2163-12 ) (2163-12)
від 04.03.92 р. № 2163-ХІІ порядок
приватизації державного майна передбачає подання заяви про
приватизацію, розгляд заяви і прийняття рішення про приватизацію
об’єкта, опублікування інформації про прийняття рішення про
приватизацію, затвердження плану приватизації майна, який
повинен передбачати строки і організаційні форми приватизації,
початкову ціну об’єкта приватизації, врахування кредиторської та
дебіторської заборгованості, рекомендовані форми платежу, квоти
обов’язкового застосування приватизаційних майнових
сертифікатів.
Статтею 27 Закону України від 04.03.92 № 2163-ХІІ ( 2163-12 ) (2163-12)
передбачено, що при приватизації майна державного підприємства
як цілісного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на
аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладаються
відповідні договори купівлі-продажу.
Отже, під час розгляду справи господарському суду необхідно було
дослідити приватизаційні матеріали, з’ясовувати питання чи
увійшло спірне майно до переліку майна, що підлягає приватизації
(за планом приватизації та договором, укладеним з РВ ФДМУ).
Посилаючись на невідповідність укладеної 02.04.01 р. угоди
пункту 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ
господарський суд не врахував ту обставину, що згідно зі ст. 19
цього Закону стаття 8 набирає чинності з 01.10.01 р., тоді як
оспорювана угода укладена 02.04.2001 р.
Окремо слід звернути увагу на те, що згідно з приписами ст. 115
Арбітражного процесуального кодексу України, що був чинним на
час укладення спірної угоди, та ст. 115 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення
господарського суду, що набрали законної сили є обов’язковими на
всій території України і виконуються у порядку, встановленому
цим Кодексом та Законом України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
.
У преамбулі Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
зазначено, що цей Закон визначає умови і порядок
виконання рішень судів у разі їх невиконання у добровільному
порядку, тобто цей закон не забороняє виконання рішень судів у
добровільному порядку.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності до
норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих
правовідносин.
Оскаржені рішення господарського суду та постанова апеляційної
інстанції цим вимогам не відповідають.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи
в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та
постанова у справі підлягають скасуванню, а справа – направленню
на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно
з’ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір
відповідно до закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9
- 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 13.11.2003р та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
19.02.2004р. –скасувати.
Справу № 1/449пд передати на новий розгляд до господарського
суду Донецької області.
Касаційну скаргу Спільного підприємства “Агроспецмонтажник”
задовольнити.