ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.06.2004 Справа N 7/354-2003
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Мукачівської об'єднаної
судовому засіданні в м. Києві державної податкової
касаційну скаргу на інспекцій
рішення
за позовом Господарського суду
Закарпатської області
№ 7/354-2003
17 грудня 2003 року
до Товариства з обмеженою
відповідальністю "БК"
Мукачівської об'єднаної
державної податкової
інспекції
про Визнання недійсним
податкового
повідомлення-рішення
Мукачівської ОДПІ від
14.05.2003 року
№ 523/23-02/13583575
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились повідомлені належним чином
від відповідача: не з'явились повідомлені належним чином
Товариство з обмеженою відповідальністю "БК" у грудні 2003р.
звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Мукачівської ОДПІ від 14.05.2003 року № 523/23- 02/13583575, яким
до позивача були застосовані штрафні санкцій на суму 1700 грн. 00
коп. за реалізацію алкогольних напоїв без наявності сертифіката
відповідності. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з боку
товариства не припущені порушення вимог Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
від 19.12.1995 року. При цьому він посилається на
наявність у нього сертифікату відповідності на всю партію горілки
"Мягков".
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 17 грудня
2003року, що прийняте суддею, позовні вимоги про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ від
14.05.2003 року № 523/23-02/13583575 задоволені з посиланням на
те, що матеріалами справи та поданими позивачем доказами
спростований факт наявності складу правопорушення щодо
недотримання обов'язкової сертифікації товарів відповідно до
пункту 5 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями,
затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996
року № 854 ( 854-96-п ) (854-96-п)
та статті 10 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Мукачівська ОДПІ вважає, що рішення господарського суду
Закарпатської області прийняте з порушенням норм матеріального
права. Просить Вищий господарський суд України здійснити перегляд
матеріалів справи у касаційному порядку, скасувати рішення у
справі та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з
обмеженою відповідальністю "БК" у позові.
Мукачівська ОДПІ посилається на те, що відповідно до частини 4
статті 16 Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) (1023-12)
товари (роботи, послуги) на які актами законодавства або іншими
нормативними документами встановлено обов'язкові вимоги щодо
забезпечення безпеки життя, здоров'я споживачів, їх майна,
навколишнього природного середовища, підлягають обов'язковій
сертифікації згідно з чинним законодавством. Реалізація та
використання таких товарів (у тому числі і імпортних), виконання
робіт та надання послуг без сертифіката відповідності
забороняються. Стаття 18 цього ж Закону ( 1023-12 ) (1023-12)
передбачає, що
стосовно товарів (робіт, послуг), які підлягають обов'язковій
сертифікації, споживачеві повинна надаватися інформація про їх
сертифікацію. Таким чином, сертифікат відповідності (його завірена
копія) повинен знаходитися за місцем реалізації алкогольних
напоїв, що не врахував суд при винесенні рішення.
Правом відзиву на касаційну скаргу позивач не скористався.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення в рішенні господарського суду Закарпатської
області у даній справі, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами статті 111 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з обставин,
встановлених у даній справі судом першої інстанції. Відповідно до
вимог частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція використовує процесуальні
права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної
оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або
постанові господарського суду.
За результатами акту перевірки дотримання Товариством з обмеженою
відповідальністю "БК" встановленого порядку здійснення
розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу
від 14.05.2003р. № 004803(421/2302) встановлено відсутність
сертифіката відповідності на горілку "М" виробництва в магазині,
належному позивачу Мукачівського району.
За вказане правопорушення (ст. 10 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
)
до позивача згідно з податковим повідомленням-рішенням
Мукачівської ОДПІ від 14.05.2003р. № 523/23-02/13583575,
застосовані штрафні санкції на суму 1700 грн. на підставі абзацу 6
частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, тобто за
роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності сертифікатів
відповідності.
Оспорюване податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 14.05.2003р.
№ 523/23-02/13583575, яким позивачеві, зокрема, визначено суму
штрафних санкцій за порушення норм Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
,
прийняте на підставі приписів підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181, в редакції чинній на момент
виникнення спірних правовідносин, цей закон є спеціальним законом
з питань оподаткування, який установлює порядок погашення
зобов'язань юридичних чи фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків, зборів, обов'язкових
платежів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, у
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Виходячи зі змісту зазначених норм, можна дійти висновку, що
законодавець не розповсюдив сферу дії цього Закону на
правовідносини що врегульовані Законом України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
,
а відтак у податкової інспекції відсутні правові підстави, щодо
прийняття податкового рішення-повідомлення на підставі підпункту
4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, застосування податкової
застави та порядку стягнення щодо нарахованих спірним
повідомленням-рішенням санкцій за процедурою, яка передбачена
Законом Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181.
Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
органи державної
податкової служби мають право застосовувати до підприємств,
установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та
розмірах, встановлених законом. Тобто встановивши порушення,
податкові органи повинні прийняти рішення про застосування
санкцій, у порядку та розмірах, встановлених законом який регулює
спірні правовідносини.
Проте господарським судом Закарпатської області помилково залишено
без уваги визначення повноважень ДПІ на застосування порядку
погашення зобов'язань, передбаченої Законом України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у випадку виявлення
порушень, щодо проведення розрахункових операцій у сфері
готівкового та безготівкового обігу.
Приписи Інструкції про порядок застосування та стягнення сум
штрафних/фінансових/санкцій органами державної податкової служби
( z0268-01 ) (z0268-01)
, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23
березня 2001 року за № 268/5459, не можуть розширювати коло
правовідносин на які поширюється названий Закон.
З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для
висновку про відповідність оскарженого податкового повідомлення
приписам підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Оскільки мотиви, наведені в рішенні місцевого суду не призвели до
прийняття неправильного судового рішення у цій справі, це рішення
слід залишити без змін, а касаційну скаргу Мукачівської ОДПІ без
задоволення з мотивів, наведених у постанові касаційної інстанції.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 108, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Закарпатської області від 17 грудня
2003 року у справі № 7/354-2003 господарського суду Закарпатської
області залишити без змін, а касаційну скаргу Мукачівської ОДПІ
без задоволення.